Розкол еліти навколо Путіна. Чи варто чекати падіння режиму

Я завжди казав, що реальна опозиція в Росії може виникнути тільки з влади. Розкол між умовними Шойгу з Герасімовим та Пригожиним з Кадировим – це вже не просто здогадки. Фактично, система бореться з будь-якою загрозою путінського наступника.

В грудні я написав, що рейтинги і популярність Кадирова можуть дозволити йому претендувати на роль майбутнього президента. Очевидно, це помітив не тільки я і Кадирова різко прибрали з публічного простору. Більше того, він ще й заявив, що за жодних обставин не буде йти в президенти Росії.

Після провалу Суровікіна, а також великого провалу Вагнера під Бахмутом (а саме майже 10 тисяч загиблих без жодного успіху. Соледар брали дшв) – настала черга Пригожина. Спочатку його зовсім усунули від планування бойових дій, а зараз він заявив, що перестав вербувати зеків. Хоча правда завжди була в тому, що ніякої участі в плануванні він і не брав, а зеків перестав вербувати, бо ніхто вже не вербується. Тим не менше, популярність Пригожина не пройшла даремно. Відомо, що він зібрав на свою підтримку воєнкорів та блогерів, які безперестанку піарять його Вагнер.

Нове дослідження Ікар показує, що Пригожин різко збільшив свою впізнаваність за місяць. Якщо в грудні 41% не знав хто це, то в січні таких 23%. Його ріст також став ще більш відчутним після зникнення Кадирова, і в дуже умовному, але рейтингу наступних президентів він посів 2 місце.

Стратегія Пригожина дочекатись провалу Шойгу і Герасімова, і виглядає так, що чекати йому не довго. ЧВК Патріот, створене під Шойгу, розгромлене під Вугледаром навіть не встигло нормально заявити про своє існування. Очевидно, що провали «великого наступу», який вже триває, і коштує по 1000 життів російських солдат – не минуть безслідно для Шойгу. Тому Пригожин тримає себе на плаву і готується мочити головного оленевода Росії.

Для нас це все дуже важливо. Розкол еліти навколо Путіна, і формування нових політичних гравців прискорить падіння режиму та кінець «сво».