Справа Мазепи. Стало відомо, у яких умовах перебуває бізнесмен та його брат у СІЗО
У пресслужбі компанії Мазепи зауважили: «Адвокати кажуть, що умови нормальні». У братів двомісна камера
Підозрюваний директор інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа (йому інкриміновано створення злочинної організації, незаконна приватизація державного майна і легалізація майна, одержаного злочинним шляхом; максимальна санкція – до 12 років тюрми) поки не вноситиме застави у розмірі 349 млн грн. Такий коментар «Главкому» надала пресслужба Concorde Capital.
У відповіді зазначено, що адвокати Мазепи готують апеляцію на ухвалу Печерського районного суду Києва від 19 січня. Для цього є п’ять днів.
Наразі Ігор Мазепа зі своїм братом Юрієм, який також фігурує у цій справі, перебувають у двомісній камері столичного слідчого ізолятора. На уточнююче запитання «Главкома», чи камера є платною і які там умови, у пресслужбі компанії Мазепи зауважили: «Адвокати кажуть, що умови нормальні».
Як повідомляв «Главком», 19 січня пізно ввечері Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід директору інвестиційної компанії Concorde Capital Ігорю Мазепі. Згідно з рішенням суду, бізнесмен сідає в слідчий ізолятор. Водночас у нього є можливість вийти, сплативши 349 млн грн застави. Варто зауважити, що прокуратура просила для Мазепи арешт з можливістю застави у розмірі 700 млн грн.
20 січня столичний суд відправив до СІЗО брата Мазепи Юрія. Водночас Феміда призначила йому 44,9 млн грн застави (прокуратура наполягала на заставі у 500 млн грн).
За версією правоохоронців, Ігор Мазепа підозрюється у створенні злочинної організації та заволодінні землею дамби Київської ГЕС. Окрім засновника інвестиційної компанії, фігурантами є його брат та кілька інших спільників. Ідеться про земельну ділянку у Вишгородському районі (між селами Хотянівка та Лебедівка) площею понад 7 га вартістю понад 20 млн грн. Цю ділянку незаконно відчужено з державної власності та безоплатно передано у приватну власність підконтрольним особам начебто для ведення садівництва. Більшість з цих осіб були студентами столичних навчальних закладів, які за винагороду поставили підписи у документах.
У подальшому землі перепродавали великим забудовникам, а ті замість садів будували котеджні містечка. Щоб уникнути довготривалої та складної процедури отримання дозвільних документів на будівництво та введення будівель в експлуатацію, спритники отримували технічні паспорти з фіктивними даними.