Чому потрібен локдаун. Досвід Європи

Провалена вакцинація та ігри в несправжній карантин. Наслідки цього в Україні катастрофічні

фото: euractiv.com

Країни, які грались у послаблення карантину, тепер платять високу ціну

На тлі третьої хвилі Covid-19 більшість європейських країн не поспішають послаблювати карантинні обмеження. Такі ж сміливці, як Болгарія та Угорщина, які без обґрунтованих причин вирішили послабити карантин, платять за це високу ціну – кількість шпиталізованих в цих країнах б’є рекорди.

Виникає питання: які ж перспективи в України, яка досі не запровадила тотальний локдаун на всій території держави та провалила вакцинацію?

Європа під замком

За даними ourworldindata.org, перша п’ятірка європейських країн за найбільшою кількістю шпиталізованих пацієнтів із Covid-19 на 1 млн населення має такий вигляд:

  • Болгарія – 1514
  • Угорщина – 1198
  • Україна – 982 (За даними МОЗ, на початок доби 9 квітня 42349, кількість населення – 41,588 млн)
  • Польща – 844
  • Чехія – 579
  • Естонія – 555

Однак і в інших європейських країнах ситуація жахає. Так, у Румунії з 13 квітня режим локдауну продовжено ще на 30 днів. Режим підвищеної готовності в Румунії діє з 9 листопада 2020 року. Планувалося, що він завершиться 13 квітня. Однак у зв’язку з тим, що станом на 10 квітня загальна кількість підтверджених випадків Covid-19 в країні перевищила один мільйон, локдаун вирішили продовжити, а низку обмежень переглянути. Невеличкі послаблення уряд дозволив на період Великодніх свят, а взагалі, як і раніше, в країні будуть заборонені масові заходи, а спортивні змагання проходитимуть без глядачів. Роботу музеїв, бібліотек та кінотеатри в конкретному населеному пункті буде визначати місцева влада, виходячи з кількості хворих. Також громадянам країни заборонено виходити з дому без захисної маски та збиратися в зонах відпочинку компаніями з більш ніж шести людей, а комендантська година діятиме з 22:00 до 5 ранку. Якщо ж у населеному пункті буде зареєстровано понад 4 випадків зараження на 1000 жителів 14 днів поспіль, то там вихід з дому заборонять після 20:00 в п'ятницю і вихідні дні.

Болгарія

Населення: 7 млн

Інфікованих за добу на 9.04: 2957

Смертей на добу на 9.04: 136

Кількість тестів на 1 млн: 324 348

Жорсткий карантин Болгарія запровадила з 22 березня, однак, попри найвищі у Європі показники шпиталізацій, з 1 квітня пом’якшила обмеження. З 1 квітня театри відкрили двері глядачам на 30% місць. Ресторани та бари знову можуть приймати відвідувачів. Нічні клуби, торгові центри та великі магазини поки залишаються зачиненими. Повернення дітей до дитячих садочків передбачається з 5 квітня, а школярам повернення до класів дозволять з 12 квітня.

Такий поспіх із пом’якшенням обумовлений не медичними, а політичними міркуваннями. В середині березня, коли ситуація із захворюваністю у країні ставала критичною, уряд країни пручався запровадженню локдауну, адже в країні тривала виборча кампанія (детальніше про її результат читайте тут).

«Ми не готові до нового карантину не тому, що він невиправданий з медичної точки зору, а тому, що люди не готові. Неможливо вводити заходи там, де люди не вірять в ці заходи. Йдеться не про видачу наказу, а про забезпечення його виконання», – казав тоді міністр охорони здоров'я Костадин Ангелов.

Угорщина

Населення: 9,8 млн

Інфікованих за добу на 9.04: 7325

Смертей на добу на 9.04: 285

Кількість тестів на 1 млн: 504 210

Угорщина – ще один приклад поспішного і невдалого виходу з локдауну. Донедавна в Угорщині діяли суворі обмеження: комендантська година з 20-ї вечора, зачинені усі магазини і заклади, які не є необхідними для задоволення першочергових потреб. Весілля можна було святкувати лише в тісному сімейному колі, похорони проводилися за участі до 50 осіб. Однак 6 квітня прем’єр країни Віктор Орбан заявив про зняття частини обмежень. Він сказав, що Угорщина досягнула важливої віхи, вакцинувавши 2,5 млн громадян, що дозволить послабити жорсткі обмеження. Зокрема, йшлося про відкриття всіх без винятку магазинів та закладів. «Ми вже рік живемо в умовах, що нагадують воєнний час, з обмеженнями, комендантською годиною і особистими втратами. Вірус почав війну проти нас, і єдина зброя, що обіцяє перемогу, це вакцина», – наголосив Орбан.

Переконливим свідчення того, що глава уряду поспішив, стала статистика вже за підсумками 7 квітня, коли кількість померлих серед хворих на коронавірус досягла нового максимуму з початку епідемії: 311 випадків. Представники медичного співтовариства Угорщини критикують уряд за послаблення обмежень за передчасність.

«Вони (урядовці) повинні оцінювати серйозність ситуації не цифрами (вакцинації), а тим, наскільки перевантажені лікарні і палати інтенсивної терапії. Уряд розробив власну метрику, яка не відповідає серйозності пандемії на даний момент», – заявив доктор Жомбор Кунець.

Польща

Населення: 37,9 млн

Інфікованих за добу на 9.04: 28499

Смертей на добу на 9.04: 768

Кількість тестів на 1 млн: 338 694

7 квітня Польща продовжила карантинні обмеження ще на дев’ять днів – до 18 квітня, хоча раніше уряд планував пом’якшення. Однак і 18 квітня – не остаточний кінцевий термін дії обмежень, у цей день уряд збереться лише обговорить подальші дії.

Нагадаємо, з 20 березня Польща повернулась у національний локдаун – відтоді припинили роботу готелі, торговельні центри (за винятком продуктових магазинів, аптек, кіосків преси), кінотеатри, театри, музеї, гірськолижні траси, басейни, спортзали, сауни, ресторани, бари, тенісні корти і казино. За тиждень, з 27 березня, закрилися дитсадки й перукарні, великі магазини меблів та будматеріалів. У тих магазинах, яким дозволено працювати, встановили обмеження на кількість відвідувачів.


Чехія

Населення: 10,6 млн

Інфікованих за добу на 9.04: 5305

Смертей на добу на 9.04: 151

Кількість тестів на 1 млн: 1 309 038

У Чехії уряд відсьогодні, 12 квітня, пом'якшить суворий карантин. За словами першого віцепрем'єра і глави МВС країни Яна Гамачека, скасовують комендантську годину, що досі діяла з 21:00 до 5:00, а також заборону на пересування між регіонами. Крім того, учні та студенти зможуть повернутися за парти. Однак усі обмеження одразу знімати не будуть.

Естонія

Населення: 1,3 млн

Інфікованих за добу на 9.04: 677

Смертей на добу на 9.04: 16

Кількість тестів на 1 млн: 894 348

Країна живе в умовах суворих обмежень з 11 березня: зачинені усі магазини, окрім продуктових крамниць, аптек, зоомагазинів, заправок та деяких інших, що продають товари першої необхідності; ресторани можуть продавати страви тільки з собою або на доставку; заклади сфери послуг, які не закрили, можуть приймати відвідувачів лише на чверть місткості. Школярі навчаються дистанційно, а у дитсадки дітей радять приводити лише за крайньої необхідності. Заняття спортом дозволені тільки надворі і з дотриманням правила «2+2» (не більш ніж удвох з дотриманням дистанції 2 метри один від одного).

30 березня уряд ухвалив рішення про подовження карантину до 25 квітня. Міністр освіти і науки Лійна Керсна заявила, що наступного разу ситуацію планують оцінити 13 квітня, щоб перевірити, чи є підстави для послаблень.

Україна в огні

Населення: 41,5 млн

Інфікованих за добу на 9.04: 19676

Смертей на добу на 9.04: 196

Кількість тестів на 1 млн: 196 826

Доки інші країни Європи запроваджують тотальні обмеження, Україна, яка вийшла на третє місце за кількістю шпиталізацій на 1 млн населення, продовжує гратися в адаптивний карантин. Уряд перекладає відповідальність за обмеження на місцеву владу, а та теж не поспішає ухвалювати непопулярні рішення через спротив населення, особливо приватних підприємців. На тлі проваленої вакцинаційної кампанії в Україні, наслідки такої впертості катастрофічні.

Понад те, уряд агресивно реагує на заклики місцевої влади про загальнодержавний карантин. Приміром, мер столиці Віталій Кличко звернувся до уряду із закликом про тотальний локдаун. У відповідь на слова Кличка прем’єр-міністр Денис Шмигаль відповів, мовляв, у такому разі слід «призначити нового голову Київської міської держадміністрації, якщо мер столиці Віталій Кличко, який також є головою КМДА, вважає, що йому недостатньо повноважень для ефективної протидії Covid-19 у Києві».

Між тим, є певні нюанси щодо розрахунку показника кількості шпиталізованих на 1 млн населення в Україні. Згідно з протоколом лікування коронавірусної хвороби, шпиталізації підлягають пацієнти із сатурацією (насиченням крові киснем) меншою, ніж 92%. Водночас, за словами волонтерів та очільників благодійних фондів, які опікуються наданням в оренду кисневих концентраторів, принаймні у Києві та на Одещині реальна ситуація інша. Так, голова благодійного фонду «Корпорація монстрів» Катерина Ножевнікова щодня постить інформацію про купу випадків, коли медсистема Одеси відмовляється приймати на стаціонар чи виписує додому людей із сатурацією нижче 90. За її словами, із сатурацією 60 людей... також не шпиталізують: бояться, що помре у «швидкій». (Детальніше про ситуацію в Одесі читайте тут)

«Ізмаїл. Сатурація 70-72 (дві людини, інвалідність) не можуть шпиталізувати. Везуть їм концентратор на машині – люди вже рятують один одного. Не шпиталізували одну людину (чекають на ПЛР). Сатурація 80. Виписки зі стаціонару (сатурація) 83-88 – три людини», – таким є фрагмент з інформаційних зведень Кожевнікової.

Ба більше: пацієнтам із недостатньою сатурацією просто під час виписки лікарі дають номери телефонів фондів та волонтерів, які можуть допомогти із кисневими концентраторами.

Зауважимо: кількість тестів на 1 млн осіб в Україні лишається одною із найнижчих у Європі.

Кабінет міністрів ухвалив розроблену МОЗ постанову, яка дозволяє використовувати технічний кисень для кисневої підтримки пацієнтів із Covid-19. Його використання можливе за умови, якщо він відповідає показникам якості медичного. Мережевий аналітик Євген Істребін побачив прямий зв'язок між цим рішенням та нещодавньою ініціативою президента Володимира Зеленського щодо перевірки забезпеченості «ковідних» ліжок киснем.

Наталія Сокирчук, «Главком»