Азовська криза, воєнний стан і прийдешні вибори. Все, що відомо на цей момент

У неділю 25 листопада російські прикордонники застосували зброю проти трьох українських кораблів в Азовському морі, які мали намір пройти Керченською протокою під незаконно зведеним Кримським мостом. Одне з суден агресора протаранило український корабель. В результаті обстрілу, за попередньою інформацією, поранення отримали шестеро українських військових, двоє – у важкому стані. Російська сторона вранці 26 листопада повідомила про трьох поранених українців, але важкопоранених нікого з них немає. Російські військові захопили в полон українські кораблі, на яких перебувають 23 військових.

Інцидент в акваторії Азовського моря вже спричинив скликання воєнного кабінету при президенті, а потім і позачергового засідання Ради нацбезпеки. Вони звернулись до Верховної Ради з пропозицією підтримати рішення про введення воєнного стану. Депутати, у яких цей тиждень непленарний, мають зібратись у столиці вже сьогодні до 16 години. «Главком» розбирався, що ж саме відбулося в Азовському морі, як на ці події зреагував світ, та які варіанти має Україна.

Що сталося в Азовському морі?

У ніч на 25 листопада під час планового переходу трьох кораблів ВМС України з Одеси до Маріуполя російські прикордонники, які підпорядковуються ФСБ, застосували силу і захопили три українські кораблі. Зокрема, ідеться про малий броньований артилерійський катер «Бердянськ», рейдовий буксир «Яни Капу», а також мбак «Нікополь». Україна наполягає: попереджала РФ про свої маневри, зокрема повідомила береговий пост Федеральної служби безпеки РФ та порти у Керчі і Кавказ про намір пройти Керченською протокою до Маріуполя. Але російська сторона українцям нічого не відповіла. Зафіксовані були лише переговори про наміри українців між диспетчером порту Керч «Берег-23» з кораблем російського Чорноморського флоту «Суздалець». О 9:39 Міноборони України повідомило про те, що прикордонний корабель «Дон» протаранив український  рейдовий буксир. Внаслідок цього в українського судна було пошкоджено головний двигун, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний пліт. На цьому агресивні дії росіян не скінчилися. О 13:12 Міноборони зафіксувало як два ударних вертольоти агресора Ка-52 зайшли на перехоплення катерів ВМС України. Шлях для переміщення українських кораблів в Азовському морі був заблокований баржею. Близько 19:00 російські кораблі почали переслідувати українські, вимагаючи зупинитися і погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї. За півтори години після цього, як повідомляє офіційний сайт Міноборони України, росіяни застосували зброю.

Як свої дії пояснює Росія

ФСБ Росії звинувачує Україну у порушенні територіальних вод РФ. Мовляв, українські судна не отримали дозвіл на проходження Керченською протокою. Держава-агресор заперечує усі доводи української сторони: звинувачує Україну у порушенні ст. 19 і ст. 21 Конвенції ООН з морського права, що визначають право прибережної держави на забезпечення безпеки в морському просторі… Здебільшого усі коментарі офіційних осіб РФ стосуються не суті того, що сталося, а загальних звинувачень і перекидання провини на Україну. Речниця МЗС Росії Марія Захарова на свої сторінці у Facebook у притаманному їй базарному тоні висловила позицію дипломатичного відомства так: «Бандити з великої дороги. І методи бандитські: спочатку провокація, потім силовий тиск, а потім звинувачення в агресії».

Подібним чином висловився і голова Комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Костянтин Касачов. «На наших очах стрімко розвивається провокація українських військових в Керченській протоці. Немає сумніву, що вона затіяна з єдиною метою змусити Росію припинити цю провокацію і потім видати російську реакцію за агресію. З військової точки абсолютно безглузда затія. З політичної - на жаль, дуже перспективна, адже до попа не ходи, і НАТО, і Євросоюз знову стануть стіною за київськими провокаторами…», - написав він у колонці для сайту «Эхо Москвы». Свідченням того, що Кремль лише почав формувати офіційну позицію можуть слугувати і повідомлення, які розповсюджуються на офіційних ресурсах, а також на сепаратистських сайтах, які їх ретранслюють.  

Зокрема, російське пропагандистське інформагентство «РИА-Новости» несподівано вчора заявило про нібито обстріл Донецька українськими військами, а також Василівської насосної станції під Ясинуватою. Таку ж інформацію з посиланням на представника терористичної організації «ДНР» у Спільному центрі контролю і координації Руслана Якубова повідомило і інформагентство ТАСС. «Сьогодні о 18:50 озброєні формування України відкрили вогонь по Василівці із застосуванням гранатометів…», - нібито сказав Якубов. Між тим сайт телеканалу «Дождь» з посиланням на інформагентство «Інтерфакс» наводить абсолютно протилежні слова того ж Руслана Якубова. «Обстріли із забороненого озброєння на даний момент не фіксуються. Обстановка в цілому залишається спокійною», - сказав Якубов. Очевидно, росіяни на той момент шукали спосіб відвести увагу від подій на Азові та ще й звинуватити українську сторону у ескалації не лише на морі, а й на лінії фронту.

Як реагує Україна

Україна називає дії Росії агресією та посилається на порушення нею чергової міжнародної угоди. Зокрема ідеться про Договір між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 2003 року, за яким Азовське море визначається як внутрішні води обох держав. У п.1 статті 2 Договору зокрема ідеться: «Торговельні судна та військові  кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях,  користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства».

Окрім того, Україна заявляє про порушення Росією норм Статуту ООН та Конвенції ООН з морського права. «Кораблі РФ у порушення свободи навігації неправомірно застосували силу щодо кораблів ВМС ЗС України... Невідкладно інформуватимемо партнерів про агресивні дії Росії в Азовському морі», - ідеться в офіційній заяві МЗС України. В міністерстві наголошують, що дії агресора несуть загрозу безпеці для усіх держав Чорноморського регіону, а отже вимагають чіткої реакції міжнародного співтовариства.

Пізно ввечері у неділю президент Петро Порошенко на позачерговому засіданні РНБО оголосив про рішення звернутися до Верховної Ради з пропозицією запровадити в Україні воєнний стан терміном на 60 днів. За це висловилися одноголосно усі члени Радбезу. «Під час запровадження воєнного стану Україна не проводитиме будь-які наступальні дії», - запевнив глава держави. За його словами, запровадження воєнного стану не позначиться на місцях дислокації українських військових, які перебувають на лінії розмежування, а також не зачепить конституційні права і свободи громадян України. Окрім того президент заявив, що наразі не ітиметься про загальну мобілізацію. Голова Державної прикордонної служби Петро Цигикал заявив про посилення несення служби прикордонниками, а міністр внутрішніх справ Арсен Аваков під час засідання РНБО закликав до єдності усі гілки влади перед викликом зовнішнього ворога.

Як повідомив секретар РНБО Олександр Турчинов, засідання Верховної Ради розпочнеться 26 листопада о 16:00 і проходитиме у закритому режимі. Він також повідомив, що на засіданні будуть присутні президент і усі силовики. Генпрокурор Юрій Луценко повідомив про порушення справи за статтею 437 Кримінального кодексу («Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни»).

Тим часом кілька десятків представники правих організацій близько опівночі зібралися біля посольства Росії в Україні. Дехто приніс із собою автомобільні шини. На подвір'я російського посольства в Києві кинули димові шашки.

Між тим експерти критикують керівництво держави, яке повторює помилки чотирирічної давності. «Українська авіація весь цей час над районом бою не була спрямована на допомогу атакованим судам. Гвинтокрили і літаки на допомогу не прийшли. Треба назвати речі своїми іменами - величезне приниження і воєнна поразка. Як 16 квітня 2014-го, коли рота десятників 25-ї бригади здалася на шести бойових машинах групі найманців. Військове командування України, як і раніше, не знає що робити, повна безпорадність і нездатність до будь-якого організованого опору в критичній ситуації. Рівень бойової підготовки до таких нападів – нульовий», - написав журналіст та військовий експерт Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook.

Що буде з виборами?

У разі введення воєнного стану терміни початку виборчої кампанії, а з цим і дата президентських виборів будуть зміщені. Народний депутат Мустафа Найєм зазначив, що реєстрація кандидатів у президенти мала б розпочатися 31 грудня, але невідомо, чи проводитиметься вона в разі запровадження воєнного стану. «Поки буде тривати воєнний стан, буде дуже дивно оголошувати вибори», - визнав Найєм. Він допустив, що може відбутися зрив першої фази виборів.

Закон про воєнний стан прямо забороняє проводити вибори під час воєнного стану і це поширюється не лише на день голосування, але й на весь виборчий процес. Він не розпочнеться, якщо воєнний стан діятиме чи на всій території України, чи лише частково. Про це на своїй сторінці у Facebook написав медіаюрист Тарас Шевченко. «Коли відбудуться вибори Президента, якщо воєнний стан триватиме 60 днів, визначити неможливо, оскільки для цього не прописані жодні правила», - написав він.

Намагається заспокоїти критиків запровадження воєнного стану перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко. За її словами воєнний стан не означає автоматичне скасування виборів. «Порошенко точно не боїться Путіна. Виборів тим більше не боїться. Й конкурентів-опонентів – і подавно. Як же огидно читати цих дрібних людей, які в драматичні моменти країни ниють про себе, вибори і свої омріяні табуретки», - написала вона на своїй сторінці у Facebook.

Відповідно до закону України, воєнний стан передбачає, серед іншого, запровадження комендантської години, особливого режиму в’їзду-виїзду, заборону виборів президента і Верховної Ради, заборону зміни Конституції, проведення референдумів, акцій та масових зібрань, контроль за діяльністю ЗМІ. Як зазначають експерти, повний перелік обмежень має внести до парламенту глава держави, тому на цей час неможливо говорити, які саме з них він пропонуватиме Верховній Раді підтримати. Як запевнив на засіданні РНБО міністр інформполітики Юрій Стець, навіть у разі запровадження воєнного стану в Україні не вводитиметься контроль за діяльністю ЗМІ. Міністр попросив журналістів користуватися офіційними джерелами інформації.

На чий бік став світ

На вимогу України Рада Безпеки ООН у понеділок 26 листопада скликає термінове засідання. Про це повідомила постійний представник США при ООН Ніккі Гейлі  на своїй сторінці у Twitter. Цікаво, що Росія зі свого боку також оголосила вимогу скликати засідання Ради безпеки ООН.

З реакцією на інцидент в Азовському морі уже виступили ЄС і НАТО.

Європейський союз закликає Росію відновити свободу руху в Керченській протоці і не загострювати ситуацію. Про це йдеться у заяві речниці ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Майї Косьянчич. «Напруженість в Азовському морі та Керченській протоці сьогодні небезпечно зросла після ранкового інциденту між російськими та українськими військово-морськими судами, коли останні намагалися пройти через Керченську протоку, а також подальші події, включаючи закриття руху російською владою і повідомлення про захоплення українських суден та постріли по них», – йдеться у заяві.

Про підтримку НАТО України написала у Twitter речниця Північноатлантичного альянсу Оана Лунджеску. «НАТО повністю підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, включно із її правами на мореплавство у територіальних водах. Ми закликаємо Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів в Азовському морі відповідно до міжнародного права», – написала вона.

[TWITTER]

[/TWITTER]

Глава МЗС Павло Клімкін заявив, що Україна контактує нині з усіма друзями і партнерами і потребує не просто заяв підтримки, а дій. «Зараз нам важлива чітка послідовність дій, що ми будемо робити разом», - сказав глава зовнішньополітичного відомства України.

Президент Петро Порошенко повідомив, що зранку 26 листопада спілкуватиметься з Генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом, а також з лідерами держав-партнерів України. «Ми звертаємося до наших країн-партнерів з числа підписантів Будапештського меморандуму, які брали на себе зобов'язання забезпечити захист територіальної цілісності і незалежності нашої держави. Ми звертаємося до країн ЄС, в тому числі до учасників «нормандського формату»… для того, щоб ми скоординували наші ефективні дії, які б забезпечили захист України. І звертаємося до всієї проукраїнської світової коаліції - ми повинні об'єднати зусилля», - заявив Петро Порошенко.

Михайло Глуховський, «Главком»