Екологічний злочин росіян під Києвом. Що відбувається на місці знищеної нафтобази через рік (фото)

24 березня 2022 року росіяни обстріляли нафтобазу в селищі Калинівка Фастівського району Київської області. Тоді за межі нафтобази пожежа, на щастя, не вийшла, але на самій території вона тривала п'ять діб (стовп чорного диму кілька днів було видно навіть з лівого берега Києва). Кореспондент «Главкома» побував у Калинівці та дізнався, які екологічні наслідки відчуває Київщина через рік після пожежі.

Нафтобаза розташована на околиці Калинівки. За увитим спіраллю Бруно (різновид колючого дроту) бетонним парканом об'єкта – залишки згорілих машин та резервуарів для палива. Далі – поле, забруднене витікшими нафтопродуктами.

«Через пошкодження бетонних подушок під резервуарами стався витік нафтопродуктів. Разом з водою від пожежних гідрантів вони розтікалися невеликим схилом за межі нафтобази і потрапляли в поле. Але на полі теж схил. Через особливості рельєфу вся забруднена вода стікала в один бік, де зараз нічого не росте. З іншого ж боку поля – все нормально, фермери щось уже посіяли», – показує заступник начальника Державної екологічної інспекції Столичного округу Андрій Вагін.

У результаті ракетного обстрілу було знищено 22 резервуари з нафтопродуктами, вісім залізничних естакад з вагонами-цистернами (на території нафтобази знаходяться дві залізничні гілки, що відходять від станції у Калинівці), а також трубопроводи. Усього згоріло 5,8 тис. тонн палива, внаслідок чого, за розрахунками фахівців, в атмосферу потрапило близько 20 тис. тонн шкідливих речовин – вуглекислий та чадний гази, кіптява. Справа в тому що, в результаті згоряння рідкого палива газоподібних речовин виходить набагато більше. 8 квітня 2022 року інспектори Державної екологічної інспекції Столичного округу приїхали на місце екологічної катастрофи (раніше було неможливо – у цьому районі точилися бої), і в результаті інструментально-лабораторних досліджень встановили перевищення гранично допустимих концентрацій нафтопродуктів у ґрунті у 16 разів. Площа забруднених земель становила близько 26 тис. м2.

За кілометр від нафтобази, через поле – ставок. Рівно рік тому у ньому розпочався масовий мор риби. З'ясувалося, що нафтопродукти, які потрапили після пожежі на нафтобазі в ґрунтові води, повільно, але впевнено мігрують у бік струмка, який впадає у ставок. На полі є залишки старої радянської меліоративної системи, якi прискорюють надходження в струмок забруднених нафтопродуктами ґрунтових вод.

Місцева влада Кожухівки зробила спробу локалізації екологічного лиха – викопала відстійник, щоб ґрунтові води з нафтопродуктами не одразу потрапляли до струмка, і їх можна було відкачувати. Але наскільки це ефективно – невідомо. У присутності журналістів інспектори екологічної інспекції беруть чергову пробу води, але риба зараз у ставку вже точно не плаває – ні на спині, ні на животі.

До речі, в якому стані зараз вода в місцевих колодязях, наскільки вона забруднена нафтопродуктами – теж невідомо. Державна екологічна інспекція має право брати проби з ґрунту та відкритих водних джерел, а колодязі – це вже не її парафія. Раніше цим займалася санітарно-епідеміологічна служба, але її ліквідовано у 2017 році.

Приблизна шкода екології ґрунтів після пожежі на нафтобазі становить 83 млн грн.

«Тут можна порахувати, скільки коштує рекультивація земель, – каже «Главкому» Андрій Вагін.

Проте загальний обсяг збитків навколишньому середовищу оцінити зараз неможливо, немає відповідних методик розрахунку – щодо повітря, води. А для того, щоб в майбутньому подати позов проти Росії для відшкодування збитків, завданих агресією української екології, методики розрахунку необхідно створювати вже зараз.

Нагадаємо, що 24 березня 2022 року снаряд рашистів влучив у нафтобазу на Київщині. 

До слова, у ніч проти 24 квітня невідомі безпілотними завдали удару по нафтобазі в окупованих Ровеньках на Луганщині біля кордону з Росією, унаслідок чого виникла пожежа.