У Путіна лишився тільки один варіант виграти війну – Die Zeit
Путіну треба «відрізати» Україну від Європи, і Трамп дарує йому таку можливість
Загроза російського вторгнення в Європу із теоретичної поступово перетворюється на цілком реальну, оскільки Володимир Путін втрачає інші варіанти виходу з глухого кута в Україні. Як інформує «Главком», про це в авторській статті для Die Zeit пише Ганна Нотте – керівниця Євразійської програми Центру досліджень з питань нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна, старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Авторка зазначає, що нинішня геополітична ситуація виглядає тривожною для Європи. З одного боку, наміри президента США Дональда Трампа скоротити американську військову присутність у Німеччині, концентрація уваги Вашингтона на Близькому Сході та виснаження американських ракетних запасів після війни з Іраном. З іншого боку, усе це відкриває «вікно можливостей» для Росії, щоб натиснути на Європу і змусити її поступитися Україною.
Нотте наголошує: наразі мотивом Росії є не знищення НАТО як такого, а спроба зупинити підтримку України з боку європейських держав. На її думку, потенційна атака на Європу могла б стати «відчайдушною спробою вирватися» із ситуації, у якій Росія дедалі більше втрачає простір для маневру.
Експертка пише, що російська армія «фактично загрузла в Україні». Після успіхів наприкінці минулого року просування окупаційних військ майже зупинилося.
За словами Нотте, водночас погіршується й внутрішня ситуація в самій Росії. Попри зростання доходів від нафти, економіка країни перебуває у структурній кризі. Російська влада підвищує податки та збори, а серед населення зростає невдоволення через перебої зі зв’язком, обмеження доступу до Telegram та затягування війни.
Окрему увагу авторка приділяє зміні міжнародної ситуації навколо Кремля. Якщо на початку другого президентського терміну Трампа у Москві ще сподівалися домовитися зі США про вигідну для себе угоду щодо України, то нині ці очікування фактично зруйновані.
Вона також підкреслює, що Україна дедалі активніше переносить війну на російську територію завдяки ударам дронами по нафтопереробних заводах та інших об’єктах у тилу РФ. Саме це, на думку експертки, викликає особливе занепокоєння Кремля.
У статті йдеться, що російська влада дедалі частіше описує Європу як «тил» України. Авторка нагадує, що російське Міноборони навіть опублікувало список із 21 європейського виробника дронів, які нібито можуть бути потенційними цілями для ударів.
На думку Нотте, Кремль може дійти висновку, що лише пряме розширення конфлікту на територію Європи здатне похитнути підтримку України. Йдеться не лише про психологічний ефект, а й про спробу змусити європейські держави перенаправити власні ресурси на самозахист.
«Росія може сподіватися, що така горизонтальна ескалація шокує європейців настільки, що підтримка України буде припинена – бо матеріальні ресурси тоді знадобляться в інших місцях, бо необхідна політична підтримка розпадеться, або і те, й інше. Щоб досягти цього ефекту, єдиним варіантом для Росії є ескалація конфлікту безпосередньо в Європі», – ідеться у колонці.
Водночас експертка вважає, що стримати Кремль може лише демонстрація єдності з боку європейських країн та чіткий сигнал про високу ціну можливої ескалації. На її переконання, саме сумніви Росії у здатності Заходу діяти спільно можуть стати головним фактором ризику найближчими роками.
Раніше Державна дума Росії ухвалила в другому та відразу в третьому, остаточному читанні законопроєкт, який дозволяє використовувати збройні сили за межами Росії для «захисту прав громадян РФ» у разі їхнього арешту.
Нагадаємо, Естонія, як і інші балтійські країни, буде готова до різних варіантів розвитку ситуації у разі російського вторгнення, навіть найгірших. Посол України в Естонії Володимир Боєчко зауважив, що у разі агресії Москви Таллінн може одразу мобілізувати на захист до 50 тис. осіб. «Я не є військовим фахівцем, щоб сказати, багато це чи мало, та скільки особового складу знадобиться ворогу, щоб подолати цей спротив», – каже він.
Водночас посол наголосив, що поки немає підстав казати про те, що члени НАТО не виконають свої зобов'язання в рамках п'ятої статті у разі нападу РФ.