Азаров подав апеляцію щодо арешту в Україні через державну зраду
Справу Миколи Азарова будуть розглядати на початку листопада
Микола Азаров оскаржив рішення суду про його заочний арешт. Соратника Януковича підозрюють у державній зраді, вчиненій за попередньою змовою групою осіб. Про це інформує Київський апеляційний суд.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою Азарову обрали у Печерському районному суді Києва. Це рішення там ухвалили ще 20 жовтня.
Захист Азарова не забарився з реакцією й оскаржив його. Апеляційну скаргу в кримінальному провадженні щодо колишнього прем'єр-міністра України розглядатимуть 3 листопада. Судове засідання розпочнеться о 15:35.
Склад суду визначили за допомогою автоматизованої системи документообігу. Суддею-доповідачем буде Володимир Мельник, інші судді – Тетяна Фрич та Юрій Слива.
Раніше стало відомо, що хоч арешт Азарова й був заочним, та все ж він дає змогу обвинуваченню почати процедуру екстрадиції соратника Януковича в Україну.
Раніше НАБУ поновило розслідування щодо Азарова.
Також слідчим Державного бюро розслідувань за погодженням з прокурором Офісу генерального прокурора повідомлено про підозру колишньому прем’єр-міністру України Миколі Азарову у вчиненні останнім державної зради за попередньою змовою групою осіб. Справа стосується сприянню окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Як повідомляв «Главком», паралельне розслідування у справі щодо Харківських угод веде Служба безпеки України. Зокрема, у серпні спецслужба оприлюднила низку повісток про виклик на допити колишніх і теперішніх високопосадовців у кримінальному провадженні за статтею «Державна зрада».
Зазначимо, що 11 березня Рада нацбезпеки і оборони доручила Службі безпеки України з’ясувати, як народні депутати шостого скликання Верховної Ради голосували за Харківські угоди у 2010 році та у разі підтвердження ознак державної зради – порушити проти них кримінальні справи за ст. 111 Кримінального кодексу України.
Нагадаємо, 21 квітня 2010 року у Харкові підписана «Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту на території України», яка подовжила термін перебування ЧФ РФ у Севастополі до 2042 року, в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів. У пресі ці домовленості отримали назву «Харківської угоди».
27 квітня 2010 року нардепи від опозиції спробували зірвати ратифікацію Харківських угод, однак зустрілися з небаченим досі тиском з боку влади.
Через два тижні після анексії Криму, Державна дума РФ денонсувала три українсько-російські угоди 1997 року, що стосувалися параметрів поділу Чорноморського флоту, статусу його перебування в Україні, взаєморозрахунків з цього питання, і «Харківську угоду» 2010 року. 1 квітня 2014 року відповідний закон був схвалений Радою Федерації РФ і наступного дня підписаний президентом РФ Володимиром Путіним.