Офіс генпрокурора: заочний арешт дозволяє почати екстрадицію Азарова

Сьогодні, 20 жовтня, Печерський районний суд Києва заочно арештував колишнього прем'єр-міністра України Миколу Азарова. Це рішення суду дозволяє українським правоохоронцям розпочати процедуру екстрадиції Азарова. Про це повідомляє Офіс генпрокурора.

«Також прокурори звертатимуться до суду за дозволом на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia), – заявили в Офісі генпрокуратура.

Як відомо, Азарова заочно арештували у справі про підписання так званих Харківських угод. Колишнього українського прем'єра підозрюють у вчиненні державної зради, оскільки підписання вищезгаданого документу дозволило Росії посилити військову присутність в Криму, що сприяло подальшій окупації Кримського півострову.

Нагадаємо, 7 жовтня суд заочно арештував Януковича у справі Межигір’я.

Як відомо, 19 березня РНБО повідомила, що запровадила максимальні санкції проти низки колишніх українських політиків і силовиків, які переважно втекли до Росії після падіння режиму Януковича. Під нові санкції потрапили, зокрема, сам колишній президент Віктор Янукович, колишні прем’єр-міністр Микола Азаров, міністр оборони Павло Лебедєв, міністр освіти Дмитро Табачник, генеральний прокурор Віктор Пшонка, бізнесмен Сергій Курченко, нардеп Вадим Колесніченко та інші, загалом 27 осіб.

Раніше НАБУ поновило розслідування щодо Азарова.

Також слідчим Державного бюро розслідувань за погодженням з прокурором Офісу генерального прокурора повідомлено про підозру колишньому прем’єр-міністру України Миколі Азарову у вчиненні останнім державної зради за попередньою змовою групою осіб. Справа стосується сприянню окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Як повідомляв «Главком», паралельне розслідування у справі щодо Харківських угод веде Служба безпеки України. Зокрема, у серпні спецслужба оприлюднила низку повісток про виклик на допити колишніх і теперішніх високопосадовців у кримінальному провадженні за статтею «Державна зрада».

Зазначимо, що 11 березня Рада нацбезпеки і оборони доручила Службі безпеки України з’ясувати, як народні депутати шостого скликання Верховної Ради голосували за Харківські угоди у 2010 році та у разі підтвердження ознак державної зради – порушити проти них кримінальні справи за ст. 111 Кримінального кодексу України.

Нагадаємо, 21 квітня 2010 року у Харкові підписана «Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту на території України», яка подовжила термін перебування ЧФ РФ у Севастополі до 2042 року, в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів. У пресі ці домовленості отримали назву «Харківської угоди».

27 квітня 2010 року нардепи від опозиції спробували зірвати ратифікацію Харківських угод, однак зустрілися з небаченим досі тиском з боку влади.

Через два тижні після анексії Криму, Державна дума РФ денонсувала три україно-російські угоди 1997 року, що стосувалися параметрів поділу Чорноморського флоту, статусу його перебування в Україні, взаєморозрахунків з цього питання, і «Харківську угоду» 2010 року. 1 квітня 2014 року відповідний закон був схвалений Радою Федерації РФ і наступного дня підписаний президентом РФ Володимиром Путіним.