Хто нас лікуватиме у 2030 році? Скандал перед вступною кампанією

Вступити до медичних вишів України цього року буде значно легше, адже подаватися можуть усі, хто отримав конкурсний бал у 100 і більше. Так сталося тому, що Міністерство охорони здоров’я затвердило особливий порядок вступу до медичних навчальних закладів у 2022 році, який передбачає зниження прохідного балу.

Заступниця міністра охорони здоров'я Ірина Микичак пояснила, що університет може встановлювати власний прохідний бал, проте нижня планка не може бути нижчою за 100 балів.

«Якщо в університеті, наприклад, у Тернополі, буде велика кількість випускників, які хочуть вступити саме у цей виш, та матимуть високі бали за тест, то прохідний бал може бути і 180. Якщо в іншому регіоні ця галузь буде нецікава, то там можуть поставити і 120, але не менше 100 балів», – пояснює Микичак.

Причиною ж значного спрощення порядку прийому абітурієнтів на медспеціальності є те, що через пандемію та війну випускники начебто не мали змоги якісно підготуватися до вступу. Чиновниця переконує, що спрощення тимчасові, «лише на період воєнного стану». Крім того, МОЗ збирається встановлювати додатковий контроль якості освіти в медичних вишах.

«Проблема якості медичних кадрів полягає не в тому, який бал на вступі. А в тому, хто вчить та як навчає. Абітурієнти цього року не складають ЗНО, а вступають за результатами мультипредметного тесту, де немає перевірки знань саме наших профільних дисциплін – біології, хімії тощо. А ті предмети, які здають, – математика, історія та українська мова – не є визначальними для оцінювання рівня знання медиків. Тому нам важливо буде перевірити рівень освіти після першого курсу – анатомії, фізіології», – зазначила Микичак.

Проте рішення уряду обурило колишніх посадовців МОЗ та лікарів. Так, колишня в.о. міністра Уляна Супрун переконана, що знижувати бал для збільшення кількості студентів-медиків – це хибний крок.

«Студентів немає не через прохідний бал і не через якийсь міфічний «брак ринку», а тому, що половина людей того віку (потенційних абітурієнтів, − «Главком») воює, а 25% виїхали. Це не має нічого спільного з ринком, бо правила не змінилися за останні два-три роки і в інших роках не бракувало студентів», − зауважила вона у коментарі у соцмережі.

Колишній заступник Супрун, Олександр Лінчевський, категоричніший у своїх оцінках: «Ледацюги, які не спроможні отримати 150 балів, тепер лікуватимуть вас і ваших дітей. Так, вони складуть всі іспити, бо для отримання диплому тепер достатньо лише 50% правильних відповідей. Так, вони зможуть купити оцінку, іспит, диплом, бо незалежний міжнародний іспит також скасований. Ні міністр, ні профільна заступниця ніколи не роз’яснять вам, навіщо брати до медичних університетів абітурієнтів, які навіть шкільну програму не спроміглися вивчити. Не скажуть також прізвища тих, хто це ініціював. І не назвуть тих, кого прохідний бал 150 не влаштовував», − написав він у Facebook.

Він також зазначив, що «ректори хочуть набрати контрактників, які платитимуть за утримання всього і всіх. Норма у 150 балів не давала їм цього».

Але представники університетів наполягають: немає ніякої зради. Як пояснив у коментарі до одного дописів на цю тему відповідальний секретар приймальної комісії Львівського Національного медичного університету (ЛНМУ) імені Данила Галицького доцент Юрій Кузьмінов, для того щоби подати заяву, потрібно скласти ЗНО/НМТ (національний мультипредметний тест – «Главком») та мати конкурсний бал від 125 (результат кожного предмету, помножений на ваговий коефіцієнт і зібраний в одне ціле. Йдеться саме про саме у ЛНМУ, кожен виш сам встановлює мінімальний конкурсний бал, але він не може бути нижчим за 100 – «Главком»). Наприклад, вступник з конкурсним балом 126 подав заяву на участь у конкурсі, взяв участь і все. Бо прохідні бали на бюджет – у межах 170-180.

Іншими словами, подаватися тепер може справді будь-хто, але вступити на навчання з низьким балом все одно не вийде: для потрапляння на бюджет абітурієнт повинен мати високий бал, а кількість місць для контрактників також обмежена. Тож, нинішнє нововведення, на думку Кузьмінова, дає зелене світло тим, хто мріє вступати в іноземні медичні виші на контракт.

«Вступники з меншим балом подають заяву на участь у конкурсі і потім штурмують приймальні комісії, щоби їм надали довідку про те, що вони взяли участь у конкурсі. І після цього подають документи до Австрії, Польщі та Німеччини. Цього абсолютно достатньо, щоби зайти на платне навчання за кордоном», – пояснює він.

Зниження прохідного балу вигідне ректорам

Колишній член команди Уляни Супрун Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоровʼя (UHC), ексзаступник міністра охорони здоров'я України у 2016-2018 роках вважає, що уряд фактично застосовує стратегію… російської армії.

«Результатом буде те, що у 2030-х роках нас лікуватимуть вкрай некваліфіковані люди. А уряд витрачатиме купу грошей, щоби платити їм зарплати. 2030-ті, нагадаю, це період нашого відновлення, про яке так багато говорить зараз уряд. Але єдине, що відновлюють такі рішення – це радянський лад. Яку проблему ми вирішуємо, допустивши до навчання, а потім і до хірургічного стола неспроможних людей? Головне кількість, а не якість – стратегія російської армії тепер у нашій медицині», – зазначає він.

Ковтонюк також нагадує, що до 2018 року у медичні виші був найнижчий серед усіх спеціальностей прохідний бал – 130. «Через це туди ішли ті, хто не міг вступити на інші спеціальності. Обернена селекція... Тепер це не 130, а 100. У своєму пості МОЗ називає тепер уже скасований мінімальний прохідний барʼєр у 150 балів «підвищеними вимогами». О, ні. Підвищені вимоги – це те, на чому наполягала наша команда у 2018 році – 180 балів. 150 – це були мінімальні, компромісні вимоги», – наголошує він.

Підняття прохідного балу 2018 році викликало обурення у керівників медичних вишів та частини тодішніх народних депутатів. Натомість у Громадській раді МОЗ таке рішення вітали.

В бліц-інтерв’ю «Главкому» Павло Ковтонюк детальніше роз’яснив своє ставлення до зниження прохідного балу ЗНО при вступі у медичні виші.

Що ви думаєте про такий підхід: дати змогу вступити усім охочим, а потім відрахувати тих, хто не складе першу сесію?

Тоді потрібно передбачити у законі, що буде наступний етап відбору, бо фактично це означає, що остаточний відбір відкладено. Якщо ж це ніде не прописати і долю оцього другого кола відбору вирішуватимуть самі університети, то я запевняю: виші утримуватимуть якомога більше студентів – з фінансових міркувань.

Рішення про зниження прохідного балу спрямоване геть не на збільшення кількості лікарів на ринку праці, а на отримання ректорами фінансування. І через рік нічого не зміниться, гроші будуть так само потрібні, тому масово відраховувати студентів вони не будуть. Плюс, це відкриє нове поле для корупції, бо маса студентів, які не зможуть скласти іспити, намагатимуться розв'язувати питання іншими способами.

Чи доцільно знизити прохідний бал саме на період воєнного часу?

Я вважаю, що війна не скасовує стандартів освіти. Вона може скасовувати різні процедури, що стосуються абітурієнтів чи університетів, але аж ніяк не якість освіти.

Якщо ми знизимо якість освіти для того, щоби добрати дітей, на виході ми отримаємо недостатньо кваліфікованих професіоналів. Можна відкласти вступ, дотувати університети чи придумати інший спосіб підстрахувати зараз виші. Але зниження прохідного балу – це найгірше рішення.

Знижений прохідний бал покликаний також вирішити проблему недобору на спеціальність.

Коли ми говоримо про начебто недобір, ми повинні поставити питання – а порівняно з чим? Хіба ми знаємо, скільки нам сьогодні, у 2022 році, потрібно набрати студентів, що навчатимуться на лікарів, і закінчать навчання у 2030-му? Ми взагалі не можемо зараз передбачити, якою буде кількість населення у 2030-му. Порахувати можна буде лише після нашої перемоги, після завершення війни.

Якщо прохідний бал вже опустили, які рішення треба ухвалити ще?

Треба довнести у постанову уточнення, що це правило діятиме не довше, ніж до наступної вступної кампанії.

Системні рішення перебувають в іншій площині: необхідна реформа медичної освіти. Скоріше за все, слід скоротити кількість університетів, бо до війни лікарів у нас було дещо більше, ніж потребувало населення. Так, не сильно, і не за усіма спеціальностями, але це факт. При цьому слід суттєво підвищити якість освіти. Якщо ми говоримо про відбудову країни, про покращення медичної системи, то без такої реформи у 2020-х не обійтися, аби у 2030-х у нас якість освіти вже була високою.

Уточніть, яких лікарів у нас забагато, якщо і лікарі, і медсестри, які виїхали закордон і почали отримувати там значно більші зарплати, можуть не повернутися?

Подивімось на картину у цілому: виїжджає не лише медперсонал, а і потенційні пацієнти також. І зараз ми не маємо жодного уявлення, хто повернеться, а хто ні. Швидше за все, рішення про повернення люди ухвалюватимуть у серпні-вересні: коли вирішуватимуть, де будуть їхні діти ходити до школи.

Насправді мене непокоїть не та міграція, яка відбувається зараз, а та, яка відбуватиметься після закінчення бойових дій. Адже зараз основна мотивація людей – бути у безпеці. Мене цікавить наступна хвиля міграції, коли буде вкрай тяжкою економічна ситуація і люди виїжджатимуть з країни усвідомлено і назавжди. Цю хвилю можна попередити лише сигналами про те, що країна буде сильно змінюватися – можливо, тоді люди залишаться.

Якби я був молодим лікарем, який планує будувати в Україні кар’єру і сім’ю, вчорашнє рішення уряду точно наштовхнуло би мене на думку про виїзд.

Наталія Сокирчук, «Главком»