Менеджмент, психологія, педагогіка: які спеціальності обирають абітурієнти під час війни
Попит на технічні й інженерні спеціальності залишається низьким, попри гостру потребу в таких кадрах для відбудови
В Україні стартувала основна сесія НМТ-2026 – і разом із нею загострилося питання, куди підуть майбутні студенти. Аналіз вступних кампаній за останні п'ять років виявляє стійкий тренд: абітурієнти масово обирають гуманітарні та управлінські спеціальності, натомість технічні галузі, критично необхідні для відбудови країни, залишаються в аутсайдерах. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дані Міністерства освіти і науки та аналітичних освітніх порталів.
Від права до менеджменту: як змінився вибір за п'ять років
До повномасштабного вторгнення лідером за кількістю поданих заяв була філологія – понад 59 тисяч у 2021 році. Поруч трималося право, комп'ютерні науки та менеджмент. Психологія тоді навіть не потрапляла до п'ятірки лідерів.
Після початку великої війни картина змінилася докорінно. У 2022 році загальна кількість заяв різко скоротилася – і відображала загальну розгубленість суспільства. Проте вже з 2023-го ринок відновився, і разом із ним сформувалися нові пріоритети. За підсумками вступної кампанії 2023 року, лідерство утримало право – понад 50 тисяч заяв. До п'ятірки вперше впевнено ввійшла психологія.
У 2024–2025 роках лідери змінилися ще раз. Менеджмент вийшов на першу позицію з найбільшою кількістю заяв за всі аналізовані роки. До нової п'ятірки увійшли також психологія, філологія, маркетинг та економіка. Право, яке десятиліттями тримало топові позиції, у 2025 році вперше не потрапило до п'ятірки лідерів. Комп'ютерні науки теж залишили її – після кількох років стабільного спаду.
Психологія, педагогіка, реабілітація: запит суспільства у дзеркалі вступної статистики
Найпоказовішою ілюстрацією суспільних змін є психологія. Якщо у 2021 році вона поступалася навіть журналістиці, то вже в 2024-му вперше очолила рейтинг за кількістю заяв, за даними ряду освітніх порталів. Аналітики пояснюють це просто: запит на психологічну підтримку різко зріс після початку повномасштабного вторгнення – серед військових, ветеранів, їхніх родин і цивільного населення.
Несподіваним підйомом відзначилася педагогіка. У 2025 році спеціальність «Середня освіта» увійшла до десятки найпопулярніших серед бакалаврів, а на магістратурі педагогіка вперше обійшла менеджмент та ІТ. Паралельно суттєво зросла популярність терапії та реабілітації: у 2025 році кількість заяв на цей напрям більш ніж удвічі перевищила показники 2023-го.
На думку експертів, ці тенденції пояснюються кількома факторами. Через виїзд значної частини чоловіків за кордон частка дівчат серед вступників зросла – а вони традиційно частіше обирають гуманітарні та медичні напрями. Водночас «універсальні» спеціальності на кшталт менеджменту чи маркетингу приваблюють тих, хто хоче мати змогу працювати дистанційно або легко змінити локацію.
ІТ більше не поза конкуренцією
Ще кілька років тому комп'ютерні науки та інженерія програмного забезпечення стабільно трималися в топ-5. Нині ситуація змінилася. За даними освітніх аналітиків, у 2025 році кількість заяв на основні ІТ-спеціальності скоротилася порівняно з 2024-м. Зокрема, найбільше втратили «Комп'ютерна інженерія» та «Комп'ютерні науки».
Виняток склала кібербезпека – єдиний ІТ-напрям, що продемонстрував зростання інтересу. Причина зрозуміла: захист критичної інформаційної інфраструктури в умовах гібридної війни перетворився на пріоритет державної безпеки.
Парадокс відбудови: потрібні одні, вступають – інші
Тут і полягає головна суперечність. Міністерство освіти і науки відкрито називає дефіцитними саме ті спеціальності, які абітурієнти масово оминають: будівництво, цивільна інженерія, електроенергетика, механіка, транспортна інфраструктура. Для відбудови зруйнованих міст, відновлення мереж і модернізації промисловості потрібні саме технарі – але їх готують недостатньо.
За прогнозами ринку праці, у 2026 році найбільший дефіцит кадрів зберігатиметься у виробництві, будівництві та інженерних галузях. Натомість кількість вакансій для гуманітаріїв є значно меншою. Ця диспропорція означає практичні ризики для тих, хто зараз обирає «популярну» спеціальність, не звіряючи її з потребами ринку через п'ять років.
Щоб пом'якшити дисбаланс, МОН запровадило для низки пріоритетних спеціальностей – зокрема інженерних, природничих та військових – галузевий коефіцієнт 1,02, а також підвищене грантове фінансування та пільги при зарахуванні. Втім, поки що ці заходи суттєво не змінили загальну картину вступних уподобань.
Нагадаємо, на НМТ-2026 зареєструвалися понад 355 тисяч учасників – на 43 тисячі більше, ніж у 2025-му. Це рекорд з 2022 року. Основна сесія тестування триватиме до 25 червня, після чого розпочнеться прийом заяв від вступників.
До слова, заступник міністра освіти Михайло Винницький раніше наголошував на значних диспропорціях між потребами ринку праці та популярністю спеціальностей: країна гостро потребує медиків, інженерів та вчителів, але вступники масово обирають інші напрями.