Ексголова Конституційного суду пояснив, чому судді п'ятий рік бояться оголосити вердикт люстрації
На думку Станіслава Шевчука, Конституційний суд перетворився на прохідний двір, де не затримується жодна таємниця
Ексголова Конституційного Суду Станіслав Шевчук в ексклюзивному інтерв’ю «Главкому» заявив, що політизація закону про люстрацію та недотримання службової таємниці є основними причинами того, що вже п’ятий рік немає необхідної кількості голосів для ухвалення рішення стосовно закону про люстрацію.
«У ЗМІ потрапляли навіть проєкти резолютивних частин. На жаль, в плані дотримання службової таємниці у нас суд – прохідний двір, якщо вже таке вкидають в пресу. Так, судді вже бояться голосувати, бо все відразу ж йде в пресу, хто і як проголосував, з їх фотографіями. Особливо це стосується резонансних питань, неоднозначних у політичному і суспільному плані», - пояснює Шевчук.
Ексголова Конституційного суду говорить, що на собі відчув величезну політизацію довкола закону про люстрацію. «Коли я, як голова суду, ставив в цьому році питання люстрації до розгляду, то журналісти та активісти почали казати, що особисто я хочу скасувати люстрацію, але ж це перебільшення, бо голова суду ставить питання, які йому приносять судді-доповідачі», - зазначає Шевчук.
Ексголова суду стверджує, що для об’єктивного голосування суддів намагався боротися з тим, щоби витоків інформації щодо роботи і рішень суду не було.
«Різні грифи секретності, спеціальні маркування наскрізне і цифрове ставили на проєкти. Кожному судді, автору проєкту належить свій унікальний код. Тобто, зовні якщо подивитися, чий саме проєкт, ніхто не дізнається. Але у журналі реєстрації вся інформація є. Так от, якщо просто «зливається» у ЗМІ якийсь документ тепер, то це ще не означає, що це справді проєкт рішення суду», - розповів Шевчук і додав, що цього року жоден з таких справжніх проєктів, його копія, не потрапила у ЗМІ.
«Все, що потрапляло, виглядало як набране на клавіатурі комп’ютера, написане від руки», - зауважує колишній голова Конституційного суду.
Нагадаємо, 20 листопада 2014 року Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції, положення п. 6 ч.1, пунктів 2, 13 ч.2, ч.3 статті 3 Закону України «Про очищення влади».
На початку 2015 року до Конституційного суду з поданням про конституційність закону «Про очищення влади» ще звернувся Верховний Суд та 47 народних депутатів. Верховний Суд вважає, що в законі про очищення влади можливо є порушення права громадян на доступ до державної служби, оскільки він дозволяє звільняти з посади через неподання (невчасне подання) заяви.
Усі три подання об'єднано в одне конституційне провадження.
Люстрація передбачає заборони протягом десяти років (до 2024) обіймати певні посади, окрім виборних. Йдеться про осіб, які обіймали сукупно не менше як один рік вищу керівну посаду з 25 лютого 2010 року до 22 лютого 2014 року. Станом на 2 липня 2019 року в реєстрі осіб, щодо кого застосовано люстрацію, складається з 921 особи.
Як повідомлялося, 4 липня Конституційний суд продовжив розглядати подання групи депутатів, які просять визнати неконституційним закон про люстрацію — закон «Про очищення влади».
Цього ж дня націоналісти пікетували Конституційний суд, який розглядав закон про люстрацію (фото).