Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Ексголова Конституційного суду пояснив, чому судді п'ятий рік бояться оголосити вердикт люстрації

    • Розсилка
    Ексголова суду стверджує, що для об’єктивного голосування суддів намагався боротися з тим, щоби витоків інформації щодо роботи і рішень суду не було - Ексголова Конституційного суду пояснив, чому судді п'ятий рік бояться оголосити вердикт люстрації
    Ексголова суду стверджує, що для об’єктивного голосування суддів намагався боротися з тим, щоби витоків інформації щодо роботи і рішень суду не було

    На думку Станіслава Шевчука, Конституційний суд перетворився на прохідний двір, де не затримується жодна таємниця

    Ексголова Конституційного Суду Станіслав Шевчук в ексклюзивному інтерв’ю «Главкому» заявив, що політизація закону про люстрацію та недотримання службової таємниці є основними причинами того, що вже п’ятий рік немає необхідної кількості голосів для ухвалення рішення стосовно закону про люстрацію.



    «У ЗМІ потрапляли навіть проєкти резолютивних частин. На жаль, в плані дотримання службової таємниці у нас суд – прохідний двір, якщо вже таке вкидають в пресу. Так, судді вже бояться голосувати, бо все відразу ж йде в пресу, хто і як проголосував, з їх фотографіями. Особливо це стосується резонансних питань, неоднозначних у політичному і суспільному плані», - пояснює Шевчук.

    Ексголова Конституційного суду говорить, що на собі відчув величезну політизацію довкола закону про люстрацію. «Коли я, як голова суду, ставив в цьому році питання люстрації до розгляду, то журналісти та активісти почали казати, що особисто я хочу скасувати люстрацію, але ж це перебільшення, бо голова суду ставить питання, які йому приносять судді-доповідачі», - зазначає Шевчук.

    Ексголова суду стверджує, що для об’єктивного голосування суддів намагався боротися з тим, щоби витоків інформації щодо роботи і рішень суду не було.

    «Різні грифи секретності, спеціальні маркування наскрізне і цифрове ставили на проєкти. Кожному судді, автору проєкту належить свій унікальний код. Тобто, зовні якщо подивитися, чий саме проєкт, ніхто не дізнається. Але у журналі реєстрації вся інформація є. Так от, якщо просто «зливається» у ЗМІ якийсь документ тепер, то це ще не означає, що це справді проєкт рішення суду», - розповів Шевчук і додав, що цього року жоден з таких справжніх проєктів, його копія, не потрапила у ЗМІ.

    «Все, що потрапляло, виглядало як набране на клавіатурі комп’ютера, написане від руки», - зауважує колишній голова Конституційного суду.

    Нагадаємо, 20 листопада 2014 року Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції, положення п. 6 ч.1, пунктів 2, 13 ч.2, ч.3 статті 3 Закону України «Про очищення влади».

    На початку 2015 року до Конституційного суду з поданням про конституційність закону «Про очищення влади» ще звернувся Верховний Суд та 47 народних депутатів. Верховний Суд вважає, що в законі про очищення влади можливо є порушення права громадян на доступ до державної служби, оскільки він дозволяє звільняти з посади через неподання (невчасне подання) заяви.

    Усі три подання об'єднано в одне конституційне провадження.

    Люстрація передбачає заборони протягом десяти років (до 2024) обіймати певні посади, окрім виборних. Йдеться про осіб, які обіймали сукупно не менше як один рік вищу керівну посаду з 25 лютого 2010 року до 22 лютого 2014 року. Станом на 2 липня 2019 року в реєстрі осіб, щодо кого застосовано люстрацію, складається з 921 особи.

    Як повідомлялося, 4 липня  Конституційний суд продовжив розглядати подання групи депутатів, які просять визнати неконституційним закон про люстрацію — закон «Про очищення влади». 

    Цього ж дня націоналісти пікетували Конституційний суд, який розглядав закон про люстрацію (фото).

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ