Оборона Донбасу. Стало відомо, скільки областей долучено до будівництва фортифікацій

Фортифікаційні споруди на Донеччині зводить Хмельниччина разом із Івано-Франківською, Чернівецькою, Черкаською, Полтавською областями. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів новий голова Хмельницької облдержадміністрації Сергій Тюрін.

«Хмельниччина разом із Івано-Франківською, Чернівецькою, Черкаською, Полтавською областями зводять фортифікаційні споруди на Донеччині. Скільки туди завезено робітників та техніки з області, сказати не можу зі зрозумілих причин», – зазначив він.

За оцінками очільника Хмельницької ОВА, будівельні роботи ведуться максимально швидко та якісно, відповідно до проєктно-кошторисної документації. Він повідомив, що будівництво фортифікацій розпочалося на початку 2024 року, і додав, що робітники перебувають на достатній відстані від лінії активних бойових дій, тому загрози їхньому життю немає.

«Переді мною як очільником області стоїть дві найважливіші задачі: підтримка сил оборони і захист цивільного населення. На Хмельниччині функціонує понад 3 тис. укриттів, у тому числі це стосується навчальних закладів. До речі, лише за час великої війни додатково поставили на облік 2 тис. найпростіших укриттів», – розповів голова облдержадміністрації.

Тюрін пояснив, що при ОВА діє робоча група «Прозорість та підзвітність», яка слідкує за ефективністю витрачання бюджетних коштів. За його словами, після утворення наприкінці 2023 року вже опрацьовано близько 300 закупівель та виявлено ознаки порушень законодавства у 32 закупівлях на суму 138 млн грн.

«На мою думку, інвестиції коштів у будівництво шкільних укриттів є виправданими. По-перше, навчальні заклади – місця масового скупчення людей, які повинні мати відповідний ступінь захисту. По-друге, не завжди ракети чи «Шахеди» ціляться у великі міста, трапляються «прильоти» й у села», – зауважив він.

Нагадаємо, Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію щодо фортифікацій та закупівлі дронів. За відповідне рішення проголосували 277 народних обранців. Очільником комісії призначено нардепа від «Слуги народу» Миколу Задорожнього. Також до складу увійшли вісім «слуг», та по одному представнику від всіх фракцій та груп Верховної Ради.