Як українці ставляться до поляків, євреїв та російськомовних – результати опитування

29 вересня-9 жовтня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». 

Зазначається, що соціологи провели дослідження за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса. Для кожної етнічної групи з переліку респонденти  відповідали, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Це називається соціальною дистанцією. Мінімальна соціальна дистанція 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна 7 (не пускав би в Україну).

Найменша соціальна дистанція – щодо україномовних українців (індекс – 2,03). Далі – поляки та російськомовні українці (2,93 і 2,95). Більшість опитаних готові допустити, що представники цих груп можуть бути членами їхньої родини або близькими друзями.  

Потім йдуть канадці і американці (індекси теж практично однакові – 3,04 і 3,07), і німці, французи і євреї-жителі України (індекси від 3,32 д 3,39, різниця статистичо незначуща). Найбільша соціальна дистанція до африканців (4,69), ромів (4,75), росіян-жителей України (4.96), білорусів – жителей Білорусі (5.30). 

Останнє місце з найбільшою соціальною дистанцією, природно, займають росіяни-жителі Росії (6.38). Переважна більшість українців (80%) не допускали б росіян навіть як туристів.

Якщо порівнювати ці дані з минулим роком, то помітно, що суттєво (на 0.5 бала і більше) покращилося ставлення до канадців, американців, німців і французів, тобто до представників головних союзників України в боротьбі з Росією.  

Ставлення до поляків не змінилося, так як воно і було на високому рівні (варто зазначити, що дослідження проводилося до блокування українсько-польского кордону польскими фермерами). За останній рік погіршилося лише ставлення до російськомовних українців.

Стало відомо, що українці стали значно частіше користуватися інтернетом. З 2021 року кількість українців, які щоденно користуються інтернетом, збільшилася на понад 10%

Раніше стали відомі результати опитування щодо того, як Офіс президента впливає на парламент, уряд та суди.