Навіть маленькій дитині варто бути присутньою на похороні батька: психологи пояснили причину
Дитина, яка не бачила, як поховали її родича, може чекати на його повернення
У дитини, яка не бачила, як поховали близького родича, може бути фантазія, що він повернеться. Тобто такий гештальт треба закрити, сказати, що, на жаль, ми цю людину більше не зможемо побачити. Про це у коментарі «Главкому» розповіла психологиня Катерина Гольцберг.
«Ми маємо пам’ятати, що такі евфемізми та метафори, як «проводити в останню путь», «попрощатися», не мають вводити в оману. Ми повинні все-таки пояснити, як це буде, тому що у свідомості дитини «попрощатися з татом» – це прийти, потиснути татові руку, обійняти, сказати «бувай», і тато скаже «бувай». Але це ж буде не так і ми повинні пояснити дитині, як саме», – радить Катерина Гольцберг.
Питання щодо того, брати чи не брати на похорон – це взагалі не про вік, це про сприйняття, як дитина цю подію може запам'ятати чи не запам'ятати, зауважує психологиня.
«Є трирічні діти, які дуже добре можуть пам'ятати якісь речі зі свого життя, а є діти, які потім спитають: «А чого я не був на татовому похороні?». І це буде закид. Тут треба таки оцінити і свої можливості це пережити, і стан дитини. Вік визначає, про що і як ми можемо говорити з дитиною. Я ж говорю про те, що всі діти мають право знати правду про своїх батьків. Це їхнє невід'ємне право, і ми не можемо їх позбавити цього права», – зазначає експертка.
Катерина Гольцберг також наголошує, розповідаючи про смерть, дорослі також повинні чітко дати зрозуміти дитині, що це незворотній процес.
Нагадаємо, багатьом українцям важко подолати тривожність під час війни, але існують методи, що можуть полегшити цей стан. Психолог Юлія Ворман дала деякі поради, які дозволяють взяти тривогу під контроль та заспокоїтися.
Також раніше медичний психолог пояснила, як відновлювати внутрішній ресурс під час війни так, щоб не образити інших.
Крім того, дитяча психологиня Катерина Гольцберг у розмові з «Главкомом» дала поради, як діяти педагогам у ситуації, коли в клас приходить дитина, яка під час війни отримала травматичний досвід.