Перехід парафій з Московської до Української церкви: що відбувається на п’ятому році великої війни: ексклюзивні дані
Різке падіння переходів спостерігається у Хмельницькій, Київській та Волинській областях
За час вторгнення Росії в Україну (2022 рік - початок березня 2026 року) 1387 релігійних громад змінили підпорядкування: вийшли з Української православної церкви Московського патріархату і перейшли до Православної церкви України. Про це «Главкому» повідомив перший заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович.
Серед лідерів Хмельницька, Київська, Волинська, Житомирська і Вінницька області. Водночас за останні два роки, наприклад, Хмельницька і Київська області демонструють різке просідання з переходом релігійних громад. Зокрема, у 2024 році на Хмельниччині до ПЦУ доєдналося 37 громад, які належали до УПЦ МП, у 2025 році – 12. У той же час у 2022 році у цій області 127 релігійних громад перейшли з Московської церкви до ПЦУ, у 2023 році – 119.
На Київщині ситуація зі зміною релігійного підпорядкування також невтішна. Якщо за 2022-2023 роки 228 громади вийшли із УПЦ МП і приєдналися до ПЦУ, то у 2024-2025 роках таких громад було 78.
Разом із тим, позитивна динаміка (з нарощення кількості переходів) спостерігається у Чернівецькій та Чернігівській області. Наприклад, у 2025 році на Буковині 38 релігійних громад УПЦ МП перейшли до ПЦУ (у 2024 році лише 7 громад змінили підпорядкування).
Крім того, за минулий рік у восьми областях (Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Тернопільській, Херсонській) не відбулося жодного переходу релігійної громади УПЦ МП.
За даними обласних військових адміністрацій, на початок 2025 року мережа Української православної церкви Московського патріархату нараховувала 10118 об’єктів: 9792 релігійні громади, 210 монастирів, 34 братства, 17 місій, 16 духовних навчальних закладів.
Що стосується Православної церкви України, то на початок 2025-го вона володіла 8511 об’єктами. З них 8291 релігійна громада, 91 монастир, 14 братств, 35 місій, 26 духовних навчальних закладів.
Як повідомляв «Главком», 20 березня після важкої хвороби відійшов у вічність святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Він помер у лікарні. Через день після смерті Філарета семеро архієреїв Української православної церкви Київського патріархату повідомили про обрання новим патріархом архієпископа Сумського Никодима, проголосувавши, зокрема, онлайн.
Окремо «Главком» зафіксував аномальну підтримку владики Никодима з боку фейсбук-спільноти, яка поширює прокремлівські наративи.
Також співбесідник «Главкома» в ПЦУ, один із впливових митрополитів на умовах анонімності, загострив увану на моральній складові вчинку групи архієреїв, які «вознесли» Никодима на патріарший престол.
«Дуже погано, що спокушає сатана, до того ж під час Великого посту. Наведу приклад з практики. Коли помре священик, то 40 днів після смерті його душа перебуває на землі. Прихожани просять не призначати на парафію нового настоятеля… Таке не робиться (обрання нового Патріарха, коли ще не було похоронено спочилого Філарета – «Главком»). Своїми діями ця група архієреїв може перекреслити власну духовну долю. Завжди треба дивитися наперед, за горизонт», – вважає архієрей, який побажав, аби редакція не називала його імені.