Примара вірусу та пристрасті за коноплями… День виборів по-українськи

25 жовтня в Україні попри пандемію таки відбулися місцеві вибори. Фактично це голосування стало першим серйозним тестом на довіру для влади Володимира Зеленського після її минулорічної приголомшливої перемоги. Про падіння рейтингів «Слуг народу» говорили вже давно, але результати цих виборів мали засвідчити офіційно реальний стан речей.

Станом на ранок 26 жовтня вже впевнено можна говорити, що мерські вибори стали для «слуг» прогнозовано провальними. Але…

За попередніми даними, партія влади може таки отримати перше місце в загальному рейтингу до всіх рад. І це на Банковій обов’язково подадуть як перемогу. Хоча загальний прогноз на майбутнє для «слуг» не дуже позитивний: при формуванні неформальних коаліцій на місцях, де хороші результати показали саме регіональні проєкти, «зелені» цілком можуть опинитись не при справах.

Система «Зламай собі голову»

Ці вибори проходили за складною виборчою системою і для виборців, і для членів виборчих комісій. У Центральній виборчій комісії наперед визнали, що процес підрахунку голосів займе набагато більше часу, ніж звичайно. Складність системи із псевдовідкритими виборчими списками викликала побоювання, що виборці просто заплутаються, отримавши бюлетень, коли треба голосувати не тільки за партію, а ще й проставляти в трафареті номер конкретного кандидата від неї. Тим більше коли таких бюлетенів кілька (до міськради, облради, райради).  Опитування групи «Рейтинг» показало: 40% виборців було важко розібратись з тим, як заповнювати бюлетені. А це інколи треба було робити в дуже дивних умовах: у спортзалах, дільницях без кабінок та ще більш екзотичних місцях.

Важко сказати, наскільки виборці злякалися нової системи, але фактом є те, що явка на цих виборах була історично низька. За даними ЦВК, вона склала 37%, в той час як на виборах 2015 року була майже на 10% вища. Звісно, свою роль зіграла епідемія коронавірусу, яка відлякала від дільниць багатьох виборців. Але при цьому така низька явка дає аргументи «лузерам» цих виборів казати про їхню напівлегітимність і кивати на те, що місцеві ради захопила влада меншості.

Насправді ж саме зараз вибори до місцевих органів влади відіграють не менше значення, ніж парламентські. Децентралізація, хто б що не казав, перенесла багато важелів впливу у громади, що й дає місцевим босам можливість «посилати» Київ з його наказами подалі. Тож результати виборів у неділю точно не варто недооцінювати. І скромні результати партії влади, що були показані на них, можуть таке розмежування між центром та регіонами лише посилити.

Пікантності цим виборам додало й «всенародне опитування», яке за пару тижнів до дня голосування анонсував президент явно із політтехнологічних міркувань. Дивні п’ять питань, обрані для опитування (де місцеві вибори, а де легалізація медичного канабісу з Будапештським меморандумом?), вже зробили цю ініціативу анекдотичною до її проведення. По-друге, виявилось, що проведення опитування у «кварталівському» стилі курує конферансьє минулорічного виборчого штабу Зеленського Артем Гагарін. По-третє, сам процес опитування під виборчими дільницями виглядав дивно: картонні урни з нанесеними на них «п’ятірками», «волонтери» підліткового віку, які не могли пояснити, в чому, власне, полягає суть питань і їхньої роботи…

Тільки-но президент обмовився щодо проведення опитування, окремі громадяни, не чекаючи дати «Х», потягнули керманича країни до суду. Зокрема, мешканець Івано-Франківська добивався визнання протиправним оголошення президента про проведення всенародного опитування громадської думки 25 жовтня. Але програв справу.

Своєрідним VIP-позивачем став народний депутат кількох скликань і теперішній кандидат на посаду міського голови Києва від Радикальної партії Ляшка Михайло Поживанов. Антикампанію щодо президентського опитування політик розпочав у Facebook: «Чим по суті є президентське опитування? Це грубе порушення Конституції і законів України, яке дозволяє окремій політичній силі використовувати ім’я президента в день виборів для незаконної агітації. Цього не повинно бути».Позов Поживанова Верховний суд розглянув за день і виніс вердикт, яким також відмовив у його задоволенні.

Втім, якщо план політтехнологів Банковій полягав в тому, аби за допомогою цього опитування заманити на вибори молодь та підняти явку, він, м’яко кажучи, не спрацював. Не кажучи вже про якусь потенційну юридичну імплементацію результатів цього «голосування». Своє ставлення до президентської ініціативи недвозначно продемонстрував голова Верховної Ради Дмитро Разумков, який проголосував на виборах і одразу поїхав, зауваживши, що для пошуку урн для опитування в нього елементарно нема часу. Серед поставлених питань ідея окремої вільної економічної зони для Донбасу стала єдиною, яка не отримала значної більшості голосів опитаних, в той час як всі інші мудрий народ «схвалив».

Кореспонденти «Главкома» побували в день виборів на десятках виборчих дільниць. Журналісти цікавились у людей, чи розібрались вони в новій виборчій системі, коли треба ставити не тільки галочку за партію, а ще й вимальовувати «індексний» номер конкретного кандидата від неї, чи брали участь в президентському опитуванні, та чи вважали себе достатньо захищеними на дільницях під час епідемії. І ось яка картина вималювалась.

Харків, Слобідський район, дільниця № 631337

Голосування проходило на другому поверсі загальноосвітньої школи. Температуру виборцям вимірювали двічі: на вході до школи та до самої дільниці. Президентського опитування тут не проводилось, тож тим, хто бажав відповісти на питання голови держави, довелося шукати інше місце, яке у Києві не захотів шукати спікер Разумков.

Олександр, 34 роки, ІТ-спеціаліст:

У деяких бюлетенях я ставив галочку і навпроти партії, і за номер конкретного кандидата, якщо щось чув про нього. В якихось – тільки за партію. В одну з рад партія, якій я симпатизую, не балотувалась, тому довелось обрати іншу.  А кандидат в мери, за якого я голосував, взагалі не представляє жодної з цих партій. До речі, в деяких бюлетенях помітив такі дивні речі, коли є номер кандидата, а його прізвища нема. Просто порожнина.

Температуру виміряли двічі. Підлогу прямо при нас помили, що аж хлоркою пахло.

Президентське опитування у нас не проводилось, але я бачив відповідну скриньку на дільниці в сусідній школі. Тож за бажання я міг проголосувати там. Бачив, що люди по сім разів могли ходити.

Олена Олександрівна, 68 років, методист:

Я ставила плюсик тільки за партію і не ставила за кандидатів, навіщо мені це потрібно? Прізвищ місцевих кандидатів я просто не знаю. Може, десь ці кандидати і вели агітацію за себе, але у зв’язку з коронавірусом я просто не беру агітки з рук, хоча раніше брала й читала. До того ж, на мені як людині похилого віку на додачу до маски були одягнуті окуляри, і коли вони запотіли, я просто не бачила тих дрібних прізвищ кандидатів. Якась бабця при мені просила членів комісії, аби вони пояснили їй, як саме треба голосувати, але ті відмовлялися, казали, що не мають права. Потім їй, здається, щось пояснювали спостерігачі.

Паспорт ми демонстрували на відстані, в руки не віддавали, я користувалась особистою авторучкою, хоча в кабінці й була спільна. Коли вже поверталась додому, побачила кілька людей в захисних коронавірусних костюмах з урною для голосування. Вони ходили по домівках хворих або тих, хто на самоізоляції. Я б в такій ситуації не стала б так домагатися свого права проголосувати, але у нас є дуже наполегливі люди.  

Президентського опитування у нас на дільниці не було, але якби було, послала б їх подалі.

Київ, Голосіївський район, дільниця №800069

Об 11 ранку на дільниці була черга, але вона розсмокталася за 20 хвилин. Один з членів комісії перевіряє паспорт із реєстрацією. «Так ви ж не з Києва!» – каже вона. Її колега підказує, що виборець є у списку, все нормально. На запитання про незнання законодавства, яке дозволяє змінити місце голосування, віджартовується. Мовляв, ви просто перший такий виборець, який прийшов сьогодні. Цікавіше поза дільницею. Ближче до опівдня до дільниці прийшли хлопець і дівчина, по 20–25 років, з урною для президентського опитування «5 запитань». До них час від часу підходять люди – як взяти участь в опитуванні, так і просто поговорити. «Соціологи» більше мовчать, аніж відповідають. Скаржаться, що охочих відповідати небагато: одна людина, може, з семи-дев’яти.

Здивувала поведінка поліцейських, які просто підходили і нащось фотографували людей, які брали участь в «опитуванні».

Анатолій Малахов, 65 років, пенсіонер:

Розібрався в усьому без проблем. От, окуляри забув, користувався лупою. Згадував, як цифри писати, бо відвик уже. Ставив позначку за партію, потім цифру з прізвищами кандидата підкреслив. Хоча про кандидата цього нічого не знаю. В опитуванні участі не брав. Мені важливо було прийти на дільницю, аби проголосувати.

Дмитро, 41 рік, «працює в медуніверситеті імені Богомольця»:

Звичайно, в новій системі розібрався. Голосував і за партію, і за кандидата – все зручно. Пощастило, що одне з прізвищ мені було знайомим. Людину я знаю за конкретними справами, тому не було проблем. У моєї сестри є дитина, і цей кандидат організував освітню програму для дошкільнят. Але якби прізвища були незнайомі, могли би виникнути проблеми, бо інформування про конкретних людей, які йшли від партії, було недостатнім.

У незаконних опитуваннях в жодному разі не братиму участь. Самі питання мені зрозумілі, з тієї точки зору, що це голий популізм. Зрозуміло, що ця вибірка абсолютно не репрезентативна, тому результати цього «опитування» не будуть ані легітимними, ані точними.

Саме на дільниці багато людей не було, дотримувалась достатня дистанція. Хіба що тільки в коридорі перед входом на дільницю були проблеми з дистанцією.

Елеонора, 55 років, приватний підприємець:

Система абсолютно зрозуміла. Трафаретний спосіб (позначення номера кандидата) – зручний, голосувала за конкретного кандидата. Інформацію щодо нього прочитала, поки стояла у черзі на дільницю, хоча раніше нічого про цього кандидата не знала.

Влаштоване опитування вважаю незаконним, мені воно не подобається. Запитання я навіть не читала, але, думаю, нічого розумного у них немає. Щодо засобів безпеки, то ми усе з собою взяли. Живемо у такій країні, де треба про себе дбати самим.

Зінаїда, 35 років, менеджер з продажів:

В інтернеті про нову виборчу систему писали, тому не було проблем розібратися. Голосувала і за партію, і за конкретного кандидата. За тиждень до виборів прочитала інформацію про кандидатів. У мене міський голова і партія, яку підтримую, – з різних політичних сил.

В опитуванні участь взяла. Всі питання для мене зрозумілі. Вважаю, що розбираюся в цих темах.

Любов Анатоліївна, 68 років, пенсіонерка:

Були певні складнощі, якось все незвично. Ставила позначку як навпроти партії, так обирала і конкретного кандидата. Інформацію про кандидата отримала з брошурки. Я знала Пинзеника-старшого, який нібито є дядею цієї кандидатки. Тому її і підтримала.

В опитуванні участі не брала, бо питання, які ставляться, я не дуже розумію. Розумієте, я не фахівець, тому не знаю, як відповідати. Щодо заходів безпеки, то, в принципі, вони були дотримані. Навіть маски на вулиці пропонували брати.

Київ, Дарницький район, дільниця № 800177

На дільниці багато людей, спостерігачів від різних партій, проте ніхто не пояснює організаційних моментів. У порівнянні з президентськими виборами, що відбувались на цій же дільниці, люди непривітні та незадоволені. Жіночка, яка проводила екзитпол, поскаржилась, що шість людей поспіль відмовилися відповідати на її запитання. Кілька виборців прийшли без маски чи з висунутим носом – їм ніхто не зробив зауваження, крім того, у чергах люди не дотримувалися дистанції.

Президентське опитування на дільниці взагалі зранку взагалі не проводилось – хлопець з урною «5 запитань» з’явився аж об 11.22 і жодної активності не проявляв.

Ірина Валентинівна, 57 років, бухгалтер:

В принципі, у новій виборчій системі розібралась: голосувала і за партію, і за кандидата. Перед тим, як віддати свій голос конкретному кандидату, я про нього читала в інтернеті. Трафаретний спосіб був зручним.

Ігор, 41 рік,приватний підприємець:

В усьому розібрався, нічого складного не помітив. Але проголосував тільки за партію – нікого з конкретних людей не знаю. Заходи безпеки на ділянці були достатніми, але помітив одну дивну річ. Перед виборами попереджали, що громадяни повинні прийти зі своїми ручками – натомість у кабінках були ручки, у моїй кабінці аж три.

Дмитро, 34 рік, офіс-менеджер:

Чесно кажучи, я погано в цьому (системі голосування) розібрався, якось навпомацки розбирався. Проголосував за партію, а щодо кандидата – обрав першого, просто, щоб хоч когось обрати. А що, можна було не голосувати за конкретного кандидата – лише за партію?

Наталія, 33 роки, домогосподарка:

Напередодні читала про усі нюанси нової виборчої системи – голосувала і за партію, і за кандидата. Обрала одного з десяти за принципом «єдине знайоме прізвище – чула про цю людину». Трафаретний спосіб не сподобався – вважаю його відголоском радянщини, зручніше було б просто ставити галочку навпроти прізвища.

В опитуванні участі не брала. На дільниці опитувач прийшов після 11 години, коли я вже проголосувала і саме виходила звідти.

Засоби безпеки були недостатніми. Кілька людей прийшли без масок чи з висунутим з-під маски носом, люди не тримали дистанцію. Їм ніхто не робив зауваження, хоча спостерігачів цього разу було безпрецедентно багато. Смужки, які мали б регулювати дистанцію, були, але санітайзерів не було. До слова, саме голосування організовано погано: ніхто людям не розказував, коли стояти у загальній черзі, а коли вже можна йти до члена комісії зі списком з конкретного будинку.

Тетяна, 31 рік, викладачка:

Голосувала і за партію, і за цифру. Трафаретний варіант – зручний. Біографію кандидата, знаю, бо то моя сестра. Знаю також про діяльність партії та її членів. В опитуванні участі не брала. Дистанції на дільниці дотримувалася лише я.

Хмельницький, школа №28 обслуговує відразу кілька дільниць

Кореспондент «Главкома» став свідком курйозних ситуації на дільниці в Хмельницькому, коли виборців розділило питання легалізації марихуани, запропоноване президентом. Хтось спокійно відмовлявся або погоджувався на участь в опитуванні, а хтось – вступав у гостру дискусію.

–  Це для медичних цілей, –  пояснювала жінка чоловікові, який переконував її, що Зеленський хоче легалізувати наркотики.

–  Так і сьогодні наркотики використовують у медицині, –  втрутився інший виборець.

–  А коли людина не розуміє… – намагалася щось пояснити жінка хлопцеві, який опитував виборця.

–  А як роблять опій і колють його! – переконувала інша жінка.

–  Давай наркотики! –  звернувся чоловік старшого віку до опитувальника від президента.

–  То «так»? – запитав «посланець» глави держави.

–  Так, наркотики давай! – повторив свою настанову виборець, який відповідав на п’ять питань.

Юрій, 55 років, за освітою інженер:

Не підтримав друге питання опитування від президента щодо створення вільної економічної зони на території Донецької і Луганської областей. Навіщо окремо виділяти «штрафників»? І ще 300 народних депутатів (третє питання - «Главком») – це забагато. Треба не більше сотні.

Ярослав, 19 років, студент:

Голосував вперше. Перед цим з усією сім’єю порадилися і вирішили, якого кандидата підтримувати на міського голову. Участь у президентському опитуванні участі не брав, бо не розбираюся в цьому.

Олександр, 31 рік, робітник заводу:

Не підтримав питання про створення вільної економічної зони на території Донецької і Луганської областей. Вважаю, що всі території країни мають бути в рівних умовах, без преференцій. Це був їхній вибір (у 2014 році - «Главком») і вони самі пішли. Взагалі постановка цього питання, на мою думку, неоднозначна і заплутує виборця.

Віра, 63 роки, пенсіонерка:

Дуже добре зробили, що винесли ці питання на обговорення. Але я не підтримала друге питання (створення вільної економічної зони на території Донецької і Луганської областей - «Главком»). Розумієте, тема Донбасу трішки набридла. Плюс є багато пенсіонерів, які отримують пенсію в Україні і на тимчасово окупованій території. Вони дуже хитрі.

Автори: Павло Вуєць, Михайло Глуховський, Наталія Прудка, Наталія Сокирчук, Віталій Тараненко, Артем Худолєєв, «Главком»