Роковини вбивства Бузини. Хто прийшов на могилу (фото)
На восьму річницю смерті скандального проросійського публіциста на його могилу навідалась акторка Любов Титаренко
16 квітня 2023 року були восьмі роковини зі дня смерті публіциста та колишнього шеф-редактора газети «Сегодня» Олеся Бузини. Він був відомий, серед іншого, контроверсійними книгами «Вурдалак Тарас Шевченко», а також «Поверніть жінкам гареми» та поглядами проросійського спрямування. Також був колишнім членом проросійської політичної партії «Російський блок».
У квітні 2015 року 45-річного Бузину вбили біля власного будинку. Через суперечливі погляди загиблого та його регулярну участь у російських ток-шоу ця смерть викликала значний резонанс та протилежні версії щодо можливих вбивць.
Цьогоріч на могилу Бузини прийшла акторка Любов Титаренко. Відповідне фото опублікував композитор Володимир Бистряков.
Любов Титаренко – проросійська акторка, режисерка, художня керівниця Київського Драматичного театру «Браво», суспільна діячка. Артиска відома антиукраїнською пропагандою. Також вона заперечувала російську агресію щодо України. Зокрема, 20 грудня 2021 року заявляла, що не треба боятися Путіна, бо він не нападе і взагалі Росія дуже любить Україну, адже ми «братні народи».
У листопаді 2021 року в ефірі пропагандистського YouTube-каналу PolitWera поскаржилася, що життя в Україні «схоже на пекло» та «середньовіччя». Також вона стверджує, що в Україні «спалюють книжки російських класиків» і це створює сприятливі умови для «неонацистів», чиї дії схвалює влада.
Жінка була частою гостею різноманітних політичних передач каналів Медведчука, та суспільних ток-шоу.
До слова, неодноразово транслював наративи країни-агресорки і Володимир Бистряков. Він відомий своїм відвертими українофобськими поглядами, публічною антиукраїнською пропагандою, висловлюваннями проти «Євромайдану», підтримкою анексії Криму Росією та виправдання сепаратистів « ДНР» та «ЛНР». Він вважає Україну агресором, називає українських солдат «мародерами».
Раніше повідомлялося, що композитор Бистряков втік із Києва й вимагає капітуляції України. Він заявив, що не вважає здобуття Україною незалежності святом і є прихильником «русского мира». Композитор звинуватив Україну в тому, що начебто війна була спровокована саме українцями, а наше суспільство, у якому, зауважимо, 74-річний Бистряков прожив багато років і збудував музичну кар'єру, «переповнене ідіотами».
Нагадаємо, повідомлення про загибель Олеся Бузини з'явилися 16 квітня 2015 року, за якими його застрелили чотирма пострілами біля під'їзду власного дому в Києві на Дегтярівській вулиці. Смерть публіциста викликала бурхливий резонанс, привернувши увагу багатьох політиків, включно з президентами України та Росії.
Петро Порошенко заявив, що, на його думку, вбивство було спрямоване «на дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні, на дискредитацію політичного вибору українського народу». Ряд політиків, серед яких Анатолій Гриценко, Володимир Ар'єв, Вікторія Сюмар, Ігор Луценко припустили, що вбивство було скоєне працівниками російських спецслужб з метою розхитування ситуації перед 9 травня. Миттєвою була і реакція Володимира Путіна, який назвав вбивство «політичним».
Скандально відома заступниця олігарха і кума Путіна Ксенія Шкода (наразі переховується від правосуддя в РФ) анонсувала збір грошей і створення ескізу пам'ятника Бузині у Москві. Також у Москві свого часу оголосили про створення журналістської премії імені Бузини.
18 червня 2015-го міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що затримані двоє підозрюваних у вбивстві Бузини, і оголосив справу розкритою. Підозрюваними у злочині є Андрій Медведько (ексбоєць батальйонів МВС «Київ-2» і «Гарпун») і Денис Поліщук (лейтенант гвардії ЗСУ, був командиром 54-го окремого розвідувального взводу). Їх було заарештовано на два місяці, але за Поліщука 23 червня внесли заставу, і його випустили. Як повідомив Антон Геращенко, 5 млн гривень застави за звільнення з-під варти підозрюваного у вбивстві Бузини вніс бізнесмен і медіавласник Тамразов Олексій Гаррійович.
2016 року Печерський суд Києва відмовився задовольняти клопотання про продовження особистого зобов'язання Андрію Медведьку, який підозрювався у вбивстві Бузини. У 2017-му Прокуратура Києва завершила досудове розслідування кримінального провадження про вбивство журналіста Олеся Бузини.
Згодом його мати подала позов до Європейського суду з прав людини. Та все ж Апеляційний суд Києва відмовився змінювати підсудність справи про вбивство журналіста Олеся Бузини й повернув його до Шевченківського суду столиці.
До слова, Олесь Бузина був прихильником проросійської пропагандистської концепції, відповідно до якої білоруси, росіяни й українці є частиною єдиної загальноросійської спільноти. Крім того, підтримував широке використання російської мови. До 2010 (перемоги Януковича на президентських виборах) виступав за федералізацію України.