Убивство Гонгадзе. Вдова оприлюднила фрагмент майбутньої книги

Сьогодні, 16 вересня, в Україні вшановують пам'ять журналіста Георгія Гонгадзе. З нагоди 21-ї річниці зникнення журналіста вдова Мирослава Гонгадзе оприлюднила фрагмент проєкту книги, яка невдовзі вийде у світ.

Епізод із майбутньої книги вона розмістила у своєму блозі на сайті «Українська правда».

На своїй сторінці у Facebook Мирослава Гонгадзе поділилася спогадами та думками щодо вбивства її чоловіка.

«Вбивство Георгія та мої намагання знайти справедливість розділили моє життя на до і після та змінили його назавжди. З двома трирічними доньками я була змушена покинути Україну. Цей злочин і громадський резонанс, а також таємно зроблені записи президента Кучми з проханням до його підлеглих позбутися мого чоловіка змінили траєкторію розвитку країни. Усі виконавці злочину понесли покарання. Президент, підозрюваний у причетності до замовлення вбивства, насолоджується пенсією…», – написала вона.

Мирослава нагадала, що її чоловікові був всього 31 рік. «Його голову знайшли лише за шість років після вбивства. Ми з доньками нарешті змогли його поховати лише у березні 2016 року. Він був журналістом-розслідувачем. Життя було ціною, яку він заплатив за свою роботу», – зазначила вдова.

Подаємо уривок із майбутньої книги Мирослави Гонгадзе:

«Того ранку, 16 вересня 2000 року, він спав поряд, голий і вразливий, і мені було важко покинути це місце, де все ще відпочивало кохання.

Наша орендована двокімнатна сталінка на третьому поверсі по Червоноармійській не відчувалась домом. Мені не подобалися старі меблі, які залишила нам власниця, або той факт, що нам доводилось спати на розкладеному дивані у вітальні. Але в нас не було нічого свого, і переїзд із квартири до квартири в цьому метушливому та химерному Києві був частиною нашого неврегульованого постійно-тимчасового існування.

Змусивши себе встати й обережно вдягнувши його халат, я виринула з кімнати.

Вчора я злякалась. Він чекав мене вдома посеред дня, коли я прилетіла з Варшави, де тиждень спостерігала за виборчою кампанією в Польщі. Через незрозумілі стеження на початку цього літа мені було тривожно залишати його самого з дітьми.

− Хіба тобі не треба бути на роботі? – схвильовано запитала я.

− Я повернусь на роботу, просто хотів тебе побачити, – заспокоїв він мене після довгого поцілунку.

− Ти мене любиш? – вимагав він відповіді.

− Не тисни на мене. Авжеж, я тебе люблю, і ти це знаєш. Що за питання? – обурилась я, підозрюючи, що дивне стеження відновилось.

Він ставав вразливим і потребував підтримки, коли відчував себе самотнім, розгубленим або потрапляв у якісь неприємності. Як і раніше цього року, коли він дзвонив з телефонної будки десь на Мангеттені. «Скажи, що ти мене любиш», – благав він по той бік океану на перетині століть, напередодні нового 2000 року. І я знала: щось відбувається».

Як повідомляли раніше, посольство США в Україні зробило заяву в річницю зникнення та вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Окрім того, посольство опублікувало відео з фотоспогадами про Гонгадзе та день його зникнення.

Перед тим, у липні США закликали Україну забезпечити повне розслідування вбивства Гонгадзе із притягненням до відповідальності всіх причетних.

Зазначимо, на днях вдова Гонгадзе дорікнула Ірині Геращенко за фото з Кучмою.

Як відомо, Георгій Гонгазде зник 16 вересня 2000 року. 2 листопада в Таращанському лісі знайшли обезголовлене тіло, в якому друзі та родичі впізнали тіло журналіста. Однак лише у лютому 2001 року Генеральна прокуратура визнала факт смерті журналіста та порушила справу за статтею «Навмисне вбивство». І тільки у вересні 2002 року Генпрокуратура визнала, що знайдене в Таращанському лісі тіло належить Гонгадзе.

У 2009 році в Київській області були виявлені останки черепа, які належали зниклому журналісту. Проте мати Георгія Гонгадзе до останнього не вірила, що знайдені останки належать її синові, тому його поховали лише 22 березня 2016 року.