Закон «Про медіа». Очільник НСЖУ звернувся із закликом до народних депутатів
НСЖУ заявляє, що в законопроєкті «Про медіа» проігноровано позицію українських журналістів
Українські журналісти очікують, що народні депутати використають проміжок між першим і другим читанням законопроєкту «Про медіа» для конструктивної роботи над удосконаленням законопроєкту із урахуванням позиції журналістської спільноти, а не просто продекларують, що вони «вивчають питання», «працюють над європейським законодавством». Про це у ефірі телеканалу «Еспресо» заявив голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко.
«У нас є підстави до занепокоєння, що в підсумку Україна отримає закон «Про медіа» мінімальною більшістю голосів із залученням провладних депутатів і тих людей, над якими висить дамоклів меч кримінальних справ», – сказав очільник НСЖУ.
Національна спілка журналістів привертає увагу до тих ризиків, які закладаються в законопроєкт. Підтримуючи європейські прагнення і європейські зобов’язання України, Спілка наголошує, що в законопроєкт закладено багато положень, до яких ЄС не має жодного стосунку.
«Українські експерти і українські народні депутати, урядовці закладають певний механізм, який може порушувати свободу слова в Україні й права журналістів. І навіть оприлюднений урядом порівняльний аналіз відповідності законопроєкту «Про медіа» європейській Директиві про медіапослуги засвідчує, що положення Директиви займають лише 10% від обсягу змісту українського законопроєкту «Про медіа». Коректно говорити, що це насправді законопроєкт не стільки про медіа, скільки про Нацраду або державного регулятора для кожного журналіста і для кожного виду медіа з широкими повноваженнями», – наголосив Томіленко.
Водночас, як нагадав очільник НСЖУ, державний медійний регулятор – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення – на сьогодні не є політично незалежним органом, адже сама конструкція, закладена Конституцією України, передбачає, що четверо членів Нацради призначаються президентом і четверо – парламентом.
Про можливі небезпеки для свободи слова в Україні, за словами Томіленка, може свідчити ситуація із трьома опозиційними телеканалами, які вилучено з цифрової мережі Т2 і відсторонено від виробництва контенту спільного телевізійного медіамарафону.
«Зараз ми спостерігаємо ручне управління медіапростором і не можемо отримати відповіді на запитання про справжні причини ухваленого рішення. Теоретично це може бути або виявом цензури, або виявом боротьби за національні інтереси. Жодних доказів того, що це є виявом боротьби за національні інтереси, не надано, а всі роз’яснення мають сумнівний вигляд. Якщо буде ухвалено законопроєкт «Про медіа» і проведено передбачену ним медіареформу, може статися так, що не лише три канали, а сотні українських журналістів і медіа отримуватимуть відписки, якими будуть прикривати обмеження мовлення тих чи інших каналів або відкликання свідоцтв про реєстрацію друкованих ЗМІ», – зазначив глава НСЖУ.
Критичне ставлення до того, як влада реагує на критику законопроєкту «Про медіа», висловив і медіаексперт, головний редактор видання «Детектор медіа» Отар Довженко, який також брав участь у ефірі телеканалу «Еспресо».
«На інформаційному телемарафоні ми знов і знов бачимо ті самі обличчя, які говорять загалом ті самі речі. Яскравий приклад – це кампанія просування закону «Про медіа», коли в ефірі марафону щодня з’являлися або міністр культури Олександр Ткаченко, або голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, або хтось із «Слуги народу», і вони знов і знов розповідали, наскільки це класний, хороший, чудовий закон. Але коли ми вже били на сполох: «Є певні зауваження до цього закону!», вони кілька разів включили критиків, а здебільшого згадки про критиків відбуваються так, як це було днями: сидить у студії Ткаченко, йому кажуть: «Ось є критики, які критикують закон за те й те». А Ткаченко каже: «А! То все політична боротьба!» І на цьому, в принципі, вся критика припиняється», – зазначив експерт.
Нагадаємо, законопроєкт №2693-д «Про медіа» парламент ухвалив у першому читанні 30 серпня.
НСЖУ неодноразово заявляла, що в законопроєкті «Про медіа» проігноровано позицію журналістів та редакторів українських ЗМІ. Цей документ гостро критикували журналістські організації, журналістська спільнота та редактори українських ЗМІ, а також Європейська федерація журналістів.
Раніше голова НСЖУ заявив, що схвалення у першому читанні законопроєкту «Про медіа» – це крок назад від стандартів свободи слова, до якої ми звикли в Україні.