Експолітвʼязень Кремля Станіслав Асєєв звільняється із ЗСУ: стала відома причина
Асєєв: Буданов написав листа командувачу ТрО щодо мого переведення в ГУР, але лист скоріше за все викинули у смітник
Письменник і журналіст Станіслав Асєєв, який у 2024 році пішов добровольцем на фронт, звільняється зі Збройних сил України. Про причину такого кроку він розповів в ексклюзивному коментарі «Главкому».
За словами Асєєва, причина його рішення – розформування батальйону, в якому він служив, через втрати. Тих людей, які залишилися живими, буде переведено до різних підрозділів у межах бригади, у якій служив журналіст.
Асєєв розповів, що робив спроби залишитися служити, але до його прохань керівництво не дослухалося. «Я спробував перевестися в ГУР. Пан Буданов (Кирило Буданов – глава ГУР Міноборони - «Главком») написав листа до командувачу Сил Територіальної оборони (командувач сил ТрО - генерал-майор Ігор Плахута - «Главком»), щоби мене відрядили (до ГУР - «Главком»). Але лист, скоріше за все, просто викинули у смітник і нікуди не перевели. Тож у мене був варіант продовжити служити незрозуміло з ким під яким командуванням, або міг скористатися нормою закону і звільнитися із ЗСУ через те, що був у полоні», – розповів Асєєв.
Письменнник також повідомив, що після звільнення із ЗСУ зосередиться на громадській діяльності. «Посилювати напрямок роботи свого фонду з пошуку російських воєнних злочинців (фонд «Ініціатива справедливості» (JIF) - «Главком»). Нарешті, можливо, допишу книгу про свою службу, яку почав писати ще в окопах».
Як відомо, звільнені з полону військовослужбовці можуть звільнитися зі служби. Це передбачає ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», зміни до якого набрали чинності 18 травня 2024 року. При цьому немає значення коли саме військовослужбовця було звільнено з полону.
Нагадаємо, Станіслав Асєєв – український письменник, журналіст і правозахисник. У 2017 році він робив репортажі для «Радіо Свобода» з окупованих територій на Донбасі та підписувався псевдонімом «Станіслав Васін», та одного разу він не пройшов так звану «перевірку документів» і зник.
Пізніше з'ясувалося, що бойовики «ДНР» його затримали та звинуватили у шпигунстві. У списки обміну його не включили. У липні 2018 року він оголосив голодування. Загалом Асєєв протягом 28 місяців перебував у концтаборі, став свідком катувань.
Після виходу на волю 29 грудня 2019 року, Асєєв написав книгу «Світлий шлях. Історія одного концтабору». Згодом став консультантом фільму «Відблиск» Валентина Васяновича, де йдеться про українських військовополонених.
Також письменник став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року за книгу «В ізоляції».
У вересні 2022 року Станіслав Асєєв заснував фонд «Ініціатива справедливості», який виплачує нагороду за інформацію про російських терористів. Його книгу про концтабір видали у 2022 році англійською мовою.
У березні 2024 року Асєєв мобілізувався до лав Збройних сил України у піхотну роту на першій лінії оборони. 1 травня дістав контузію у боях під Очеретиним й потрапив до шпиталю. Журналіст перебував на найгарячішому напрямку під селом Очеретине Донецької області. У липні 2024 отримав ще одне поранення на фронті.