«Українська ППО влучила в дитячу лікарню». Огляд російської дезінформації
З 24 лютого 2022 року «Детектор медіа» моніторить український сегмент соцмереж і кремлівські медіа та щоденно документує хроніку російської дезінформації про війну Росії проти України
З 8 по 14 липня 2024 року аналітики «Детектора медіа» задокументували 25 дезінформаційних вкидів. Наприклад, протягом вказаного часу пропагандисти стверджували, нібито студентів київських університетів відправляють «копати окопи» замість практики. Або ще дописували, що українські військові «підривають» один одного.
«Українці пишуть доноси на одне одного»
Російські пропагандисти поширювали новину, нібито голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов написав листа до Президента України Володимира Зеленського з проханням розслідувати корупційну діяльність голови Харківської міської ради Ігоря Терехова.
Але такий документ виявився підробленим. На це вказує низка помилок. Пресслужба голови Харківської ОВА підтвердила, що документ несправжній.
Правильно буде «Верховний Головнокомандувач», а не «Верховний Головнокомандуючий»; «голови», а не «глави»; «кримінальних проваджень», а не «кримінальних впровадження», «під час», а не «підчас» тощо.
«Макрон подає у відставку»
У соцмережах поширювали відео видання BBC – у ньому з посиланням на Bellingcat стверджують, нібито Еммануель Макрон може подати у відставку за тиждень до Олімпіади. Причинами такого рішення називають перемогу праворадикальної партії на виборах до Європарламенту й оголошення позачергових парламентських виборів у Франції, а також високий ризик терористичних загроз і неготовність до Олімпійських ігор.
Проте BBC та Bellingcat не поширювали подібну інформацію. Адже фейковий «репортаж» створили з окремих кадрів, які не пов’язані між собою.
Зворотний пошук фото у гуглі показав, що для фейку пропагандисти використали окремі фото та відео з відкритих джерел. Зокрема, фото з Еммануелем Макроном взяли з інстаграму офіційного фотографа президента Франції.
«Замість навчання – копати окопи»
У соцмережах російського сегменту писали, нібито в одному з київських університетів студентів замість виробничої практики відправляють «рити окопи в Ірпені». Про це буцімто свідчить оголошення на стіні університету.
Але оголошення підроблене, адже на сайті навчального закладу та в соцмережах немає оголошення про проведення відповідної практики.
Відповідно до інформації з «оголошення», йдеться про Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА). Адже на листівці зобразили фасад навчального закладу й герб університету.
Проте вказаних в оголошенні студентських груп не існує. Причому на сайті КНУБА у розділі «Договори з базами практик» відсутні військові підрозділи. Окрім цього, у договорах вказано, що сторона, яка приймає студентів, зобов’язується не використовувати працю здобувачів освіти на роботах і посадах, «що не відповідають програмі практики та майбутній спеціальності».
«Українська ППО влучила в дитячу лікарню «Охматдит»
8 липня 2024 року Росія здійснила ракетну атаку на Україну. Згідно з останніми даними за 10 липня, загинуло 33 людини, із них 5 дітей. Також 121 особа поранена, з яких 10 – це діти. 11 людей урятували. Руйнувань зазнали два поверхи корпусу лікарні «Охматдит» площею приблизно 400 м2.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що внаслідок атаки пошкоджені реанімаційні, операційні й онкологічне відділення. І додав, що влучання було в токсикологічний корпус, де діти отримували діаліз.
Натомість російські пропагандисти почали ширити тезу, мовляв, усе це – наслідки роботи української ППО, а не російських ударів.
Однак у СБУ встановили, що Росія вдарила по дитячій лікарні ракетою Х-101.
«На місці трагедії уже знайдено відповідні докази: зокрема уламки корпуса задньої частини ракети Х-101 з серійним номером та частина руля цієї ж ракети», – вказали у відомстві СБУ.
Тобто у проросійських телеграм-каналах намагаються заперечити обстріли цивільної інфраструктури, списуючи це все на так звану «неякісну роботу української системи ППО». До такої риторики Росія звертається не вперше.
«Непрофесійні військові»
У анонімних телеграм-каналах поширювали відео, де нібито українські військові стоять біля авіабомби. Один із них її торкається, чим провокує вибух.
Але після вибуху такого снаряда малоймовірно, що пристрій, на який записували відео, міг зберегтися. Ба більше, ролик відредагували, використавши ефект «explosion» із пропонованих ефектів інстаграму.
За зворотним пошуком по кадру вибуху можна знайти інші відео, які мають такий самий ефект вибуху. Цей ефект доступний для всіх інстаграм-користувачів із телефона.
Орест Сливенко, Детектор медіа