Олеся Яхно Політтехнологиня

Інформаційна війна. Чотири теми, які зараз використовує Росія

Росіяни все більше починають застосовувати сучасні технології
фото: Depositphotos

Щодо дезінформаційних гібридних кампаній РФ

Associated Press зробило підбірку фактів дезінформаційних кампаній Росії у Франції, які значно актуалізувалися напередодні Олімпійських ігор та у процесі парламентських виборів і більш активних дій Заходу щодо допомоги Україні.

Змістовно є чотири великі лінії, по яким активно запускається дезінформація: 1. антисемітизм; 2. допомога Україні; 3. політика Макрона/західних інституцій; 4. Олімпійські ігри.

Мета, як зазначає видання, посилаючись на слова французького військового чиновника – це довгострокові та постійні зусилля сіяти соціальні розбрати, підривати віру в ЗМІ та демократичні уряди, ослабляти НАТО та позбавити Україну підтримки Заходу. Окремим бонусом є різні наклепницькі кампанії напередодні Олімпійських ігор, зокрема, щодо відсторонення більшості російських спортсменів.

Технологічно – все більше починають застосовуватися сучасні технології. Тобто, поряд з уже традиційними фейковими сторінками, імітуючими європейські видання, і далі активними тегами, застосовується інструменти дипфейків та штучного інтелекту.

1. Антисемітизм

Видання нагадує, що російські кампанії з поширення антифранцузької дезінформації почалися в соцмережах ще на початку літа минулого року, але вперше стали відчутними в жовтні 2023-го, коли понад 1000 ботів, пов’язаних з Росією, передали фотографії зірок Давида з графіті в Парижі та його передмістях.

За словами експертів з кібербезпеки, «фотографії з кожної події доповнювалися в соціальних мережах фейковими акаунтами, пов’язаними з російським сайтом дезінформації RRN». У звіті французької розвідки йдеться, що RRN є частиною більшої операції, організованої Сергієм Кирієнком, високопоставленим чиновником Кремля. Цей акт вандалізму викликав різку реакцію французького політичного класу, засудження в законодавчому органі та публічні дебати.

«Антисемітські атаки у Франції зростають, а війна в Газі євиявилася розколюючою», – зазначає AP.

2. Допомога Україні

Красномовний приклад, який наводить видання: у березні, одразу після того, як Макрон озвучив можливість відправки західних військових в Україну, у Франції запустили в соцмережах (російськомовних та франкомовних, а потім це мало продовження й у білоруських ЗМІ) фейковий набір до французької армії в Україні.

А уже 1 червня, зі звітом уряду Франції, на яке посилається AP, біля Ейфелевої вежі з'явилися скриньки з написом «Французьким солдатам в Україні».

3. Критика Макрона/західних урядів, інституцій, єрієнтованих на єдність у протидії війні РФ

Один із показових прикладів – публікація від 25 червня на фейковому сайті нібито від Le Point (журналу про поточні події) і французького інформаційного агентства AFP (яка критикує Макрона), і цитата звідти: «Наші лідери не уявляють, як живуть прості французи, але готові знищити Францію в ім’я допомоги Україні».

Інший приклад, який наводить видання: якийсь сайт, який стверджував, що нібито належить партії Макрона, пропонував заплатити 100 євро за голос за нього, типу, посилаючись, на справжній веб-сайт партії. Враховуючи результати виборів у Франції, прогнозовано, що Росія лише посилить свої зусилля.

4. Олімпійські ігри

Тут найбільш показовий приклад – це повнометражний фільм «Olympics has Fallen», підроблений під Netflix із голосом, створеним штучним інтелектом, схожим на Тома Круза, який нібито критикував МОК. Цей фільм став активно поширюватись російськими соцмережами, що й привернуло увагу урядового наглядового органу з кібербезпеки Франції Viginum, який ще з літа 2023-го регулярно публікує звіти.

У вівторок Viginum опублікував новий звіт, де якраз вказується на ризики, які очікуються на Іграх, «не через можливе насильство, а через дезінформацію».

Також є заява від Microsoft про те, що компанія Storm-1679 «розпалює побоювання насильства на Іграх, і восени минулого року поширила цифрові фотографії, які, серед іншого, стосуються нападів на ізраїльських спортсменів на Олімпіаді 1972 року».

Читайте також:
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: