Бізнес-омбудсмен розповів про проблеми релокованих підприємств

У релокованих підприємств є чимало проблем, зокрема відповідальність за майно на окупованих територіях та недовіра зі сторони податкової. Про це розповів експосол Канади в Україні та бізнес-омбудсмен Роман Ващук в інтерв’ю «Главкому».

Компанії на новому місці розташування ще мусять відповідати за свої приміщення на тимчасово захоплених територіях. Також через перерву у діяльності фірми втрачають свою позитивну податкову історію. До них автоматизована система ставиться більш підозріло.

«Скажімо, ми в практиці нашої організації зупинили так званий годинник опівночі 24 лютого, який не запускали до моменту, поки не визначили, коли знову можна оформлювати скарги. Податкова у програмуванні своїх систем цього не зробила, але вони були бездіяльними чотири-шість місяців... Це мало негативний вплив на бізнес», – зауважив Ващук.

У платників є обов'язок реєструвати податкові накладні протягом певного часу. Однак в період, коли податкова не працювала, у бізнесу назбиралося до реєстрації багато накладних. До того ж пізніше було встановлено досить обмежений строк для їх реєстрації, тож накопичені старі та масив нових накладних бізнес ледь встигав своєчасно реєструвати.

«Брак позитивної податкової історії таким чином створив проблему для отримувачів урядових ґрантів. Людина подає свої перші податкові накладні, а їй кажуть, що їх зупиняють. При цьому права рука міністерства підтримує створення стартапів (нових підприємств), а ліва рука каже, що ми вас не знаємо і все зупиняємо. Все це не сприяє процвітанню релокованих чи взагалі з нуля створених підприємств. І завжди якщо система автоматизована неправильно чи невірно інтерпретуються результати, які вона видає, виникають такі проблеми», – поділився бізнес-омбудсмен.

Він додав, що у підприємців зазвичай не виникає проблем з оформленням устаткування, яке перевезене з окупованих територій. Проте коли українські фірми бажали релокувати свої виробничі потужності, наприклад, до сусідньої країни Євросоюзу, це могло трактуватися тією країною радше як імпорт машини, ніж як імпорт інвестиційного товару, який їде в тій країні щось виробляти. Тож робота для омбудсменів є не тільки в Україні.

Ващук зауважив, що з бізнесом на окупованих територіях дуже мало контакту. Хоч з підприємцями з деокупованих територій Харківщини, Київщини, Херсонщини проводили віртуальні круглі столи про те, як для цих регіонів створювати сприятливі умови, які часом можуть відхилятися від загальних правил для всіх платників.

«Наприклад, податкова не дивиться, чи підприємство релоковане, чи було деокуповане. Вони побачили, що, скажімо, було 10 працівників, а стало – один, і ніхто не задумується, що компанія з об’єктивних причин мусила скоротити свій штат. Тому як поліпшити бізнес-клімат в координації зі всіма органами, яким заважають їхні праві та ліві руки, – це великий виклик. Так що думаємо працювати над системним оперативним звітом на цю тему, бо вважаємо, що це дуже актуально», – наголосив посадовець.

До слова, бізнес-омбудсмен надав статистику про скарги бізнесу під час війни. Динаміка звернень підприємців за останні два квартали цього року дуже відрізняється від останнього кварталу перед повномасштабним вторгненням. Низка скаржників натрапляли на неврегульовану проблему, яка пов’язана з пільгами, якщо підприємство розташоване у зоні бойових дій.

Як відомо, великий бізнес переважно не має великих проблем із рівнем податків, але має проблеми з тим, як вони адмініструються – бізнес-омбудсмен розказав про проблемну ментальність українських податківців.

Крім того, підприємці, які виїхали за кордон, визнають, що в Україні їм було працювати легше. Вітчизняне законодавство щодо ФОПів значно ліберальніше.