Влада заманює аграріїв стовідсотковим бронюванням. Але є нюанс, який лякає фермерів

На кінець жовтня 2026 року в Україні було заброньовано 111 тис. працівників сільського господарства
фото: depositphotos

Агрофірми можуть перетворитися на «мініТЦК»

Прем'єр-міністр Сергій Корецький запропонував бізнесу нову модель бронювання військовозобов'язаних працівників, яка передбачає можливість стовідсоткового захисту від мобілізації. Однак натомість підприємства мають взяти на себе зобов'язання прогнозовано забезпечувати поповнення лав Збройних сил. Така пропозиція викликає занепокоєння серед представників аграрного бізнесу. Про це йдеться у публікації «Главкома» «Бронювання по-новому: чи перетвориться бізнес на міні-ТЦК?».

Уряд планує напрацювати відповідні зміни до 1 грудня.

«А тепер найголовніше, з чим я звертаюся до підприємств, бізнесу, економічного сектору: нам потрібно придумати спільно нову соціальну модель, коли нехай всі будуть заброньовані, але підприємства дають прогнозовану мобілізацію людей в армію. Це ідеалістична модель. Якщо можна було б знайти таке рішення, то пропала би потреба шукати людей по вулицях. А якщо бізнес, підприємець, менеджер, керівник бере на себе таке зобов’язання – то не треба взагалі нічого, це новий суспільний договір. Але не думати, не готуватись до цього – це супер стратегічна помилка», – пояснив Корецький.

На перший погляд, пропозиція уряду виглядає привабливою для бізнесу. Особливо для аграрного сектору, який на п'ятому році повномасштабної війни продовжує відчувати гострий дефіцит кадрів. Проте підприємці побоюються, що нова модель фактично перекладе на плечі роботодавців функції з визначення того, хто має йти до війська.

«Три джерела в уряді мені сказали: бронюй 100%. Але ти повинен протягом року 10-15% військовозобов’язаних працівників спрямувати до війська. І вже я, як власник бізнесу, вирішую, кого відправляти, а кого – ні. Якщо я не виконаю так би мовити «суспільного договору», то на мене складається адмінпроктол за порушення військового обліку. Після другого такого порушення підприємство втрачає статус критично важливого і, відповідно, анулюється бронювання», – міркує у розмові з «Главкомом» власник середнього за розміром агрохолдингу.

За даними поінформованих джерел «Главкома», на кінець жовтня 2026 року в Україні заброньовано 111 тис. працівників сільського господарства. Для порівняння: 110,8 тис. заброньовано співробітників поліції та апарату МВС. Ще 107 тис. працівників центральної та місцевої влади мають бронь.

Як стало відомо «Главкому», 28 жовтня відбулася зустріч представників агробізнесу із прем’єром Корецьким. Аграрії висловили незгоду з урядовою постановою №1328 і просили керманича Кабміну врахувати їхні побажання. У відповідь Корецький запропонував створити робочу групу разом з бізнесом для напрацювання додаткових пропозицій стосовно бронювання.

29 жовтня 35 представників бізнес-асоціацій провели перше онлайн-засідання у рамках робочої групи, ініційованої прем’єром.  «Поки конкретики мало. До 1 грудня Кабмін планує внести зміни до постанови щодо бронювання. Тоді побачимо, що зміниться», – зауважив «Главкому» учасник зібрання від бізнесу.

Нагадаємо, прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд фіналізував зміни в системі бронювання працівників. За його словами, головна мета нововведень – запровадити чесні й зрозумілі правила для всіх, хто працює в тилу, а насамперед – для військових, які захищають країну.

Зауважимо, що квота бронювання для працівників оборонно-промислового комплексу (ОПК) становитиме 95%.

До слова, прем'єр-міністр України Сергій Корецький пояснив можливе скорочення лімітів бронювання працівників критично важливих підприємств численними зловживаннями. За його словами, чинна система дозволяє компаніям збільшувати штат і бронювати навіть тих співробітників, які безпосередньо не забезпечують обороноздатність чи життєдіяльність країни. 

Як повідомлялося, на сайті парламенту з'явився проєкт постанови про перегляд рішення Кабміну від 13 жовтня 2026 року щодо обмеження можливостей бронювання працівників критично важливими підприємствами. Документ підтримали 63 народні депутати.