Фініш реформаторів: «Нафтогаз» збитковий, тарифи знову зростають, а субсидії урізають

Напередодні початку опалювального сезону НАК «Нафтогаз України» розпочав договірну кампанію з виробниками теплих послуг. Усім підприємствам теплокомуненерго (ТКЕ) в електронному вигляді   розіслані проєкти типових договорів. Сюрпризом для багатьох стала нова ціна газу – вона зросла до понад 5100 грн за тисячу кубометрів (з ПДВ).

«Нова ціна перевищує середньозважену ціну газу за минулий опалювальний сезон майже на тисячу гривень. Тобто тепер підприємства ТКЕ за кожен спожитий кубометр газу будуть отримувати додаткові збитки на одну гривню», – пояснює віце-президент Асоціації «Укртеплокомуненерго», колишній член НКРЕКП Сергій Дунайло.

При цьому у червні уряд рекомендував  підприємствам ТКЕ при формуванні тарифів використовувати середню ціну газу, що склалася протягом минулого опалювального сезону, – 4048 гривень за тисячу кубометрів (з ПДВ). За даними міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова, «запропонований підхід не призведе до підвищення тарифів. Адже сьогодні в тарифах більшості підприємств ТКЕ враховано ціну газу 6235 гривень за  тисячу кубометрів».

Різке зростання ціни газу накладається на проблему рекордної заборгованості теплопостачальних підприємств. Як вже повідомляв «Главком», взаємні борги учасників газового ринку перевищують 114 млрд грн. Через борги «Нафтогаз» блокує рахунки виробників тепла – ці підприємства не мають обігових коштів навіть на виплату зарплат своїм працівникам. Вже другий місяць поспіль теплопостачальні підприємства та експерти попереджають про колапс, який насувається. Але з боку влади досі практично нічого не зроблено.

За даними Сергія Дунайла, теплопостачальним підприємствам «Нафтогаз» нині запропонував підписати відразу чотири види договорів – про постачання газу бюджетним організаціям,  населенню, промисловості та релігійним організаціям. Це суперечить чинній постанові НКРЕКП від 2015 року про Правила постачання природного газу. «В цих правилах прописано, що договір на весь запланований річний обсяг споживання повинен бути лише один, без розподілу на категорії, – наголошує віце-президент Асоціації «Укртеплокомуненерго». – На спрямований запит керівництву «Нафтогазу» нам відповіли: «Не хочете – не підписуйте». Тобто іде пряме порушення чинного законодавства, але ж скоро почнеться опалювальний сезон, і що буде, якщо хтось із директорів не підпише хоча б один із цих договорів?».

Керівництво «Укртеплокомуненерго» спрямувало запит в НКРЕКП з вимогою зробити позапланову перевірку «Нафтогазу України» і потім вжити відповідних заходів до газового монополіста, передбачених законом про НКРЕКП. Але регулятор ніяк не відреагував на порушення власної ж постанови. 

«Нафтогаз» компенсує мільярдні збитки

Зі свого боку газовий монополіст прагне вирішити свої фінансові проблеми за рахунок споживачів. Як повідомлялось, консолідований чистий збиток «Нафтогазу» за перше півріччя 2020 року склав 11,5 млрд грн.

Ще один момент, який демонструє парадоксальність ситуації: уряд квітневою постановою №303 продовжив  спеціальні зобов'язання «Нафтогазу» щодо постачання газу підприємствам ТКЕ до 1 травня 2021 року. Для цього доручив «Нафтогазу» купувати дешевий газ у державних газовидобувних компаній «Укргазвидобування» і «Чорноморнафтогаз» до 1 травня 2021 року. Попри те, що газ українських видобувників значно дешевший, ніж на європейських хабах, «Нафтогаз» чомусь піднімає ціну вище рекомендованої урядом – 4048 грн за тисячу кубів.

Через подорожчання газу теплопостачальні підприємства прискорять нарощування боргів перед «Нафтогазом», адже чинний тариф на теплі послуги не повністю покриває вартість їх виробництва – різницю в тарифах тепловикам зобов’язаний компенсувати держбюджет. Але в проєкті державного  бюджету-2021  жодної копійки не передбачено на комунальний сектор. Це при тому, що держава вже заборгувала через невідповідність тарифів економічно обґрунтованому рівню понад 20 млрд грн.

В асоціації «Укртеплокомуненерго» наполягають: потрібно негайно приймати законопроєкт 3800-1, який передбачає списання всієї заборгованості за спожитий газ і послуги з розподілу газу облгазам. Також пропонується списати штрафні санкції і пені на суму понад 10 млрд грн, нараховані на підприємства теплопостачання, адже не існує джерела покриття цього боргу – закон забороняє включати цей борг до тарифу на послуги для населення. Тобто потрібно шукати інше джерело для їх погашення, тому й виникла ідея про списання.

Сьогодні підприємства ТКЕ працюють лише на оплату виконавчого судового збору, погашення боргів, штрафів і пені, а на поточну оплату за спожитий газ коштів взагалі не вистачає. В результаті через відсутність поточної оплати «Нафтогаз» знову нараховує підприємствам ТКЕ нові штрафи і пені.

Така парадоксальна ситуація склалася тому, що діє урядова постанова №357 від 2016 року про затвердження примірного договору, де визначена черговість оплати: спочатку виконавчий збір, потім штрафні санкції і пені, заборгованість і лише потім поточна оплата. Порядок оплати потрібно міняти – на запит комунальників Мін’юст вже підтвердив, що відповідно до статті 648 Цивільного кодексу можна буде зробити відповідні зміни і тоді «Нафтогаз» буде змушений визнавати платежі підприємств ТКЕ як поточну оплату, а відтак в майбутньому припинить нараховувати штрафи і пені.

Енергетична криза досягла апогею

«Нафтогаз України» відмовляється постачати паливо контрагентам, які не розрахувались за попередні поставки газу. Крім того, теплопостачальні підприємства нарощують борги операторам газорозподільних мереж за доставку газу до кінцевого споживача, а тому облгази також заявили про можливе припинення доставки.   

«Нафтогаз» визнає проблему. За його даними, «борги 90 підприємств теплоенергетики ставлять під загрозу вчасний старт опалювального сезону…  Монополіст нагадує: «Щоб убезпечити своїх клієнтів та успішно увійти в опалювальний сезон, виробники тепла мають виконувати обов’язкові умови постачання газу (передбачено Постановою КМУ від 19 жовтня 2018 р. №867)». Мова про необхідність дотримуватися рівня розрахунків не нижче 90% за усіма укладеними з НАК «Нафтогаз України» договорами (без урахування штрафних санкцій).

«Нафтогаз» також пропонує мешканцям кожної області перевірити, чи входить до переліку критичних боржників місцеве підприємство ТКЕ:

При цьому ціна газу різко підвищується, боргова проблема не вирішується. А до старту опалювального сезону залишаються два тижні.

Колапс неминучий – визнали в РНБО

У зв’язку з цим 23 вересня cекретар  РНБО Олексій Данілов терміново зібрав робочу групу для обговорення енергетичної кризи. Міненерго представляла виконувачка обов’язків міністра Ольга Буславець, «Нафтогаз України» – перший заступник голови правління Сергій Перелома, були й представники «Укренерго», Мінрегіону. «Це зібрання  було не схоже на нараду – воно більше нагадувало «круглий стіл». Але нарешті там прозвучали очевидні речі: колапс неминучий, він насувається», – повідомив народний депутат Олексій Кучеренко, який теж бере участь у робочій групі.

За даними парламентаря, на нараді в РНБО майже 90% часу було присвячено обговоренню колосальних проблем на енергоринку, а часу на проблеми постачальників теплих послуг практично не залишилося. «Мене здивувало, що секретар РНБО попросив доповісти про ситуацію готовності до опалювального сезону представника господарюючого суб`єкта Сергія Перелому. Тому я роблю висновок, що жодний державний орган сьогодні взагалі не відповідає за те, що відбувається по лінії газ – газовий ринок, облгази, теплопостачання. Катастрофічна ситуація зумовлена повним розбалансом  державного управління», – підсумував Олексій Кучеренко.

Виходить, що Міненерго вже не потрібне, його можна взагалі ліквідувати, адже воно вже нічим не управляє?  «Водночас Нацкомісія (НКРЕКП – «Главком»), яка по суті ні за що не відповідає, звернулася до відповідальних за формування бюджету з пропозицією підвищити в півтора разу плату на своє утримання.  А ця плата сидить в тарифі на послуги – члени НКРЕКП отримують по 120 тисяч грн і ще хочуть в півтора рази збільшити свою зарплату. За які заслуги, скажіть? Всі в боргах, ринок розбалансований… Ну, це повний цинізм», – обурюється Олексій Кучеренко.   

Депутат наполягає на необхідності терміново провести обговорення законів 3800 і 3800-1 про списання газових боргів. Це потрібно було зробити ще на початку вересня, але голова профільного  парламентського комітету Андрій Герус взагалі перестав збирати комітет.

Що робити?

Цілком очевидно, що лише за рахунок списання старих боргів, без приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня вирішити фінансові проблеми підприємств ТКЕ не вдасться. Погасивши старі, відразу ж почнуть накопичуватися нові.  Тому в першу чергу потрібно приводити тарифи до рівня окупності.

Потрібно також терміново вносити зміни в правила постачання газу – скасувати передоплату за придбаний газ, натомість запровадити платежі за  фактом споживання. А ще –  необхідно приймати закон про передачу повноважень регулювання тарифів місцевим органам влади. Сьогодні НКРЕКП від усього відхрещується, але ж через невідповідність тарифів економічно обґрунтованому рівню виникла різниця 20 млрд грн саме через незрозумілу політику НКРЕКП.

 «У 2016-2017 роках НКРЕКП встановлювала індикативну ціну на газ для теплопостачальних підприємств на 1,5 тис грн нижчу, ніж була ціна в прейскуранті «Нафтогазу», і потім на її базі розраховувала тарифи, що й нанесло мільярдні збитки. Хіба це не факт? А зараз ми (НКРЕКП – «Главком») білі і пухнасті?», – пригадав Сергій Дунайло.

Схоже, що  державним регулятором  створювалися умови для штучного банкрутства підприємств ТКЕ.  До речі, в  тарифі для цих підприємств регулятор не закладав  кошти для виконання інвестиційних програм, тобто грошей на реконструкцію котелень, заміну пальників та прокладання нових теплових мереж, не передбачалось.

Тепер ці проблеми вимагають негайного вирішення, а відтак, і великих коштів. Тепер потрібно знайти паритет між розміром тарифу і спроможністю населення платити за теплі послуги.  Без сумніву, тариф зросте, а відтак знадобляться більші обсяги державних субсидій  для незабезпечених українців. Проте в бюджеті-2021 уряд пропонує скоротити субсидії на 2 млрд грн порівняно з 2020 роком.

Наталка Прудка, «Главком»