Фонд енергетичної імітації. Чого досягла нова державна структура, яка управляє мільярдами?
Україна споживає енергоносіїв у три-п’ять разів більше у порівнянні з розвинутими країнами Заходу, отже, потенціал для економії – надпотужний
Чому у вашому будинку досі холодно, або Куди йдуть гроші з бюджету та від донорів
Минуло два роки з моменту запуску державного Фонду енергоефективності (далі – Фонд). Уряд обіцяв зробити цю установу довгостроковим інвестором модернізації вкрай зношеного житлового фонду. Фішкою Фонду стала програма комплексної модернізації багатоповерхівок «Енергодім».
На енергетичну модернізацію житла українцям обіцяли пільгові кредити під низькі відсотки. Все це мало відбутися завдяки грантам іноземних донорів. Мета більш ніж достойна – скоротивши втрати тепла в оселях на 50%, наполовину зменшилися б платежі за комунальні послуги, тоді б держава скоротила б витрати на субсидії. Та сталося все з точністю до навпаки: цифри у платіжках безупинно ростуть, а от субсидії населенню уряд дійсно таки скоротив.
Для опалення житлового фонду в Україні щороку витрачається близько 50% від загального обсягу споживання газу. І якщо до 2017 року держава витрачала $3 млрд зовнішніх запозичень на закупівлю газу, то сьогодні ця цифра, у зв’язку з ситуацію на глобальному ринку газу, може зрости вдесятеро. Витримати такий удар вже не під силу ні уряду, ні місцевим органам влади, ні пересічним українцям.
Водночас за різним оцінками, Україна споживає енергоносіїв в три-п’ять разів більше, у порівнянні з розвинутими країнами Заходу, отже, має надпотужний потенціал для економії. Але при аналізі роботи Фонду вимальовуються невтішні підсумки. Чому?
Модель Фонду базується на європейських директивах, вона успішно випробувана у країнах Європейського союзу та закріплена в Угоді про асоціацію з Євросоюзом, а отже, є обов’язковою для імплементації в Україні. Але попри те, що в бюджеті на роботу Фонду щороку виділяється по декілька мільярдів гривень, про масову модернізацію говорити не доводиться.
У чому ж причина провалу роботи Фонду? «Нинішній склад працівників Фонду – не весь, але більшість, – це непрофесіонали. Там мало людей, які мають досвід роботи в управлінні житловим фондом та в роботі з фінансами. Це величезна проблема, тому що там практично немає кому працювати – ні у наглядовій раді, ні у правлінні компанії», – пояснив «Главкому» експерт з питань комунального господарства Олег Попенко. – На сьогодні близько 10 будинків повністю модернізовано, мешканці отримали якусь компенсацію і на цьому все закінчилося», – повідомив експерт.
Проте Фонд не оприлюднює інформації про кількість повністю модернізованих будинків, але повідомляє про те, що на кінець серпня зареєстрував 746 заявок від ОСББ на участь у програмі «Енергодім»: за пакетом А «Легкий» – 142, за пакетом Б «Комплексний» – 604. Загальна вартість поданих проєктів – понад 5,98 млрд грн, а орієнтовна сума грантів, що їх отримають ОСББ, становитиме 3,827 млрд гривень. Тобто нині Фонд лише декларує наміри реалізації, вчетверо менше, ніж обіцяли з моменту запуску Фонду (вересень 2019 року).
На думку Олега Попенка, «прописана в Фонді процедура не працює». «Для того, щоб ОСББ могло брати участь в програмі модернізації будинку, потрібно спочатку підготувати проєкт – для цього треба найняти підрядну компанію (проєктанта), заплатити власні кошти. Потім ОСББ може звернутися до Фонду енергоефективності, здати їм ті документи і, можливо, потім ОСББ отримає якусь компенсацію. А якщо в ОСББ немає коштів, вони можуть взяти кредит у банку – партнера Фонду під 14%, тоді як у більшості країн цей відсоток складає 1-2%», – пояснює експерт.
Попенко наголошує: у мешканців багатоквартирних будинків просто немає коштів на оплату цих робіт. До того ж він наполягає: сам Фонд замість того, аби сприяти, фактично гальмує реалізацію проєктів. І за це його працівники (всього 56 осіб) отримують високі зарплати – річний зарплатний фонд складає 20 млн грн. Тому потрібні кардинальні зміни.
10 вересня директорка державного підприємства «Фонд енергоефективності» Юлія Головатюк-Унгуряну залишила цю посаду, і наглядова рада призначила виконуючим обов'язки директора Єгора Фаренюка. І відразу ж був оголошений конкурс на посаду директора підприємства «Фонд енергоефективності», але громадська організації «Експертна платформа з енергоефективності» вже спрямувала прем'єр-міністру Денису Шмигалю листа, в якому критикує процедуру відбору. Нібито наглядова рада Фонду, яка затвердила ці конкурсні умови, «діє або вкрай непрофесійно, або її діяльність має ознаки корупції».
Чи планує Фонд кардинально змінити підходи в роботі? Чому опубліковані на офіційній сторінці Фонду умови конкурсу не мають жодного об'єктивного оцінювального критерію в балах, адже це суперечить європейській практиці відкритості та прозорості відбору кадрів? З такими запитаннями «Главком» звернувся до керівництва Фонду, і редакція сподівається отримати відповіді.
Про те, що потрібно терміново міняти в роботі Фонду, поділився з «Главкомом» Ігор Черкашин – провідний експерт у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики, колишній голова Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (2008 – 2009 рр.), начальник Державної інспекції з енергозбереження (2009 – 2010 рр.).
Через провали в роботі Фонду енергоефективності українці переплачують мільярди
Ігорю Юрійовичу, на Фонд покладалися великі сподівання. Як ви оцінюєте результати дворічної його діяльності?
6 жовтня завершився термін подання заяв на участь у конкурсі на посаду директора компанії «Фонд енергоефективності». Тому нині дуже актуальна тема «досягнень» Фонду. З одного боку, Фонд хоч щось почав робити, але з іншого боку, ми повинні розуміти, що заміна першого керівника Фонду (в.о. директора «Фонду енергоефективності» Єгор Фаренюк – «Главком») може тягнути за собою стагнацію. Новому директору просто необхідно змінити політику, тому що більше не можна вдавати, що Фонд добре працює.
Потрібні кардинальні зміни у підходах щодо енергоефективності у житловому фонді, адже його діяльність звелася лише до окремої групи реципієнтів – це багатоквартирні будинки, але в них обов’язково має бути створено ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків). Інші ж будинки не можуть розраховувати на отримання грошової допомоги від Фонду.
Скоро можуть «померти» і «теплі кредити», адже в проєкті бюджету на 2022 рік кошти на це взагалі не передбачені. А саме з програми «теплих кредитів» фінансувалися програми заходів з покращення енергоефективності і багатоквартирних будинків, і приватних домогосподарств. Але якщо не буде «теплих кредитів», то ми повністю втратимо джерело фінансування заходів енергоефективності будинків приватного сектору, а це не лише приватний сектор у Конча-Заспі, це – 45% українців, які проживають у приватних будинках малих міст, селищ та сіл. Тому залишиться лише Фонд енергоефективності.
Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов: Мешканці термомодернізованих багатоквартирних будинків зможуть зменшити свої видатки на тепло принаймні вдвічі (фото з відкритих джерел)
Якщо порівняти кількість запланованих до реалізації проєктів модернізації будинків з реально виконаними роботами, то висновок плачевний: Фонд практично не працює. Погоджуєтеся?
Фонд номінально працює, він приймає якісь заявки (від ОСББ – «Главком»), розглядає якісь документи, але якщо подивитися на кінцевий результат, то він дійсно плачевний.
А все тому, що Фонд вирішив охопити відразу декілька напрямків діяльності – як «легку модернізацію», так і «комплексну модернізацію» багатоквартирних будинків. Але якщо ми говоримо про легку модернізацію, то в Україні є навички, є обладнання власного виробництва, в нас було реалізовано чимало міжнародних проєктів, в тому числі за участю деяких муніципалітетів. А от з реалізацією «комплексної модернізації» багатоквартирних будинків є великі проблеми, адже відсутні навички будівельників і проєктантів у реалізації проєктів, здатних забезпечити енергоефективність класу А, а можуть забезпечити лише клас С, але й це під сумнівом у більшості випадків.
Класи енергоефективності визначені законодавством за рівнем теплових втрат. До прикладу, у Прибалтійських країнах ви не отримаєте державної підтримки, якщо після реалізації проєкту з модернізації будинку клас енергоефективності буде нижчим за клас А. Водночас наші будівельні норми передбачають: максимально, що можна вимагати від будівельників, – це клас С.
Виходить, що у нас нові будинки будуються із заниженим класом енергоефективності. Модернізація старого житлового фонду відбувається таким чином, що відразу ж після закінчення модернізації потрібно писати заявку для того, щоб зробити ще одну – ефективнішу модернізацію. Це головна наша проблема.
Тобто за відсутності підготовлених кадрів, вміння розробляти якісні проєкти для багатоповерхових будинків, які б відповідали високому класу енергоефективності, Фонд взяв на себе такі зобов’язання, нібито він може фінансувати подібні роботи. А в підсумку все зводиться до того, що будинок обліплять пінопластом, пофарбують його красивими кольорами та, можливо, поставлять пластикові вікна і це вже нібито буде високий клас енергоефективності. Насправді ж це не високий клас. Якось я навіть пожартував з приводу фотографії, яку Фонд розмістив у звіті з серії проєктів, де будинок обліпили пінопластом, але всі вікна там відкриті.
А це свідчить про те, що в будинку відсутня вентиляція повітря або ж немає регулювання теплопостачання, що призводить до появи грибка та плісняви. Отже, гроші не лише витрачені дарма, а ще й буде завдано шкоди здоров’ю мешканців, тобто тим, хто взяв кредити.
Без налагодження вентиляції взагалі не можна говорити про жодне утеплення, тому що це прямий шлях до надлишкової вологості в будинках і створення сприятливого середовища для грибків і плісняви. А в Україні про вентиляцію ніхто й не згадує.
У старих будинках є вентиляційні стояки на кухні та в туалеті. Чи відповідають ці стояки сучасним вимогам?
У старих будинках вентиляційні стояки збудовані за старим принципом – там не примусова вентиляція, а природна, тобто там розраховується, що у квартиру свіже повітря потраплятиме через щілини вікон.
Це ж просто смішно…
Ні, це правда, це навіть було передбачено відповідними старими будівельними стандартами. Тобто у квартиру має заходити свіже повітря та кудись виходити. Але якщо у квартирі пластикові вікна, тоді закритий шлях для свіжого повітря, тому воно заходить лише з відкритих вікон і дверей.
Отже, якщо ви замінюєте вікна, відразу ж потрібно розв’язувати питання припливної вентиляції. Найпростіший спосіб – щілинне провітрювання в цих вікнах, тобто є спеціальні пристрої – мікрощілини, через які заходить свіже повітря. Практично відновлюються щілини, подібні до тих, які були у старих дерев’яних вікнах, тобто відновлюється радянський стандарт. Але ж це пряма вентиляція, яка витягує тепло назовні, тому в сучасних будівельних стандартах з підвищеного класу енергоефективності передбачається не проста вентиляція, а обов’язково механічна вентиляція, де забезпечена рекуперація: коли вихідний струмінь теплого повітря обігріває струмінь свіжого повітря, що входить. Отже, у квартиру заходить підігрітий струмінь повітря, за рахунок цього не відбуваються втрати тепла. Це забезпечується рекуператорами центрального чи локального провітрювання, але вже є, в тому числі й в Україні, локальні рекуператори. А без цього – це прямий удар по здоров’ю мешканців будинку.
Чи розуміють це у Фонді енергоефективності?
Коли в Фонді говорять, що можуть провести та профінансувати комплексну модернізацію будинку, то це обман. Це дорогі роботи – якщо робити за європейськими нормами, то це коштує 200-220 євро за квадратний метр, тоді як у Фонді можуть витратити менше половини з цієї суми. Тому не можна навіть говорити про те, що можна зробити комплексну модернізацію.
Потрібно змінити концепцію роботи – виконувати ті заходи, які передбачені в так званому «легкому пакеті». Потрібно взагалі припинити розмови про «важкий пакет» до того часу, аж поки не буде ясності з джерелом фінансування серйозної модернізації, тобто аж поки не з’являться проєкти, в яких як мінімум не буде гарантованого класу В, а ще краще класу А.
Фонд мав би зосередитися на опануванні коштів для «легких пакетів», а це – регулювання теплопостачання в будинках з централізованим опаленням з балансуванням стояків – так званий індивідуальний тепловий пункт. Чи на заміні котельного обладнання, якщо в будинку стоять домові чи квартальні газові котельні, з атмосферних на конденсаційні з метою економії енергоресурсів, а потім балансування стояків – у кращому випадку – це внутрішнє освітлення та скління місць загального користування.
Такі стандартні «легкі пакети» потрібно робити по усій країні та не морочити голову, що хтось сьогодні готовий робити «комплексну модернізацію». Ніхто не готовий цього робити, ніхто не може брати на ці проєкти такі дорогі кредити. А зображувати клейку пінопластом «глибокою модернізацією» – це обман громадян і донорів, які виділяють для цього свої кошти.
Яка вартість модернізації багатоквартирного будинку з використанням «легкого пакета» ?
Приблизно 1 млн грн. Якщо охопити країну «легкими пакетами», то враховуючи, що у Фонді є близько трьох мільярдів гривень, виділених з бюджету, плюс гроші донорів, можна було б дійсно вийти на модернізацію до чотирьох тисяч будинків на рік, про що декларувалося під час запуску роботи Фонду.
Яка процедура виділення коштів Фонду на часткову компенсацію проєктів модернізації ОСББ?
Я вважаю, що потрібно йти за такою процедурою: якщо ОСББ узгодило проєктну документацію з майбутнім інвестором проєкту, потрібно укладати тристоронній договір на модернізацію будинку між банком, ОСББ і Фондом, який погодиться компенсувати частину кредиту. І якщо ОСББ отримає кошти, можна спати спокійно, знаючи, що будуть виконані всі взяті зобов’язання договору.
Звісно, якщо керівництво ОСББ захоче вкрасти гроші з цього кредиту та кудись зникнути, тоді ніхто не буде компенсувати кредит. Якщо ж роботи виконуються належним чином та під контролем спеціалістів Фонду – а там є технічна дирекція, працівники якої отримують великі гроші, тоді можна не чекати завершення повного обсягу виконання робіт. Можна кредит розбити на транші, щоб зменшити тягар мешканців будинку. І що важливо – за умов наявності такого тристороннього договору можна було б вести розмову з банком про зниження кредитної ставки.
Фонд реалізує модернізацію будинків за «легкими пакетами», але вони не є головною задачею Фонду, тоді як зробити «комплексну» модернізацію в Україні неможливо, можна лише емітувати. До прикладу, в новому житловому будівництві зосереджені хороші забудовники, але немає жодного багатоквартирного будинку, який би відповідав вимогам з енергоефективності класу А. Жодного! Є лише кілька будинків класу В.
А як щодо модернізації старих будинків, у тому числі хрущівок?
Питання в тому, чи варто вкладати кошти в енергомодернізацію будинків, у яких завершується термін життя, без проведення модернізації будівельних конструкцій? У жодній країні не виділять кошти на енергомодернізацію, реновацію будинку, якщо не проведені роботи з укріплення несучих конструкцій (несучі конструкції – це будівельні конструкції, що становлять несучий остов (каркас) будинку – «Главком») і спеціальні експерти не дали висновку, що будинок стоятиме ще 20-25 років.
Говорити про глибоку модернізацію не можна до того часу, поки не буде зроблена експертиза будівельних конструкцій. Можливо, варто виконати «легкий пакет», щоб цей будинок доживав.
Ми знайомилися з досвідом Балтійських країн – вони для хрущівок таки здійснюють комплексну модернізацію, тобто спочатку продовжують термін будівельних конструкцій, а потім роблять комплексну модернізацію. І тоді вартість житла в таких будинках суттєво зростає. Таке житло із задоволенням купує молодь, тому що квартири невеликі на відміну від сучасних будинків, а з іншого боку потребують мало енергії та розташовані вони в зручних старих районах.
Ігорю Юрійовичу, які ваші сподівання щодо перспектив конкурсу на посаду директора компанії «Фонд енергоефективності»?
Ми з колегами з ГО «Експертна платформа з енергоефективності» спрямували звернення до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з критикою умов оголошеного конкурсу на посаду директора державного неприбуткового закладу «Фонд енергоефективності», згодом це звернення було переадресоване в Мінрегіон. Не можна говорити, що конкурс проводиться на прозорих умовах, адже в оголошених умовах відсутня бальна система оцінок для конкурсантів. Ми не розуміємо, яка навичка у скільки балів оцінюється. Це дає можливість конкурсній комісії робити абсолютно суб’єктивні оцінки поданих заяв.
У жодній європейській країні чи у структурах ООН ви не знайдете конкурсу, в якому б не було визначено бальну систему оцінки. Немає такого ніде!
Коли будуть підбиті підсумки конкурсу?
Невідомо, адже про це нічого не сказано на офіційній сторінці Фонду, де розміщена інформація про оголошення конкурсу.
Крім відсутності бальної системи оцінки критеріїв, цілком очевидно, що деякі критерії сформульовані абсолютно під якогось незрозумілого кандидата. Наприклад, у графі «Обов’язкова освіта» сказано, що потрібно мати вищу освіту «ступенем не нижче магістра в галузі управління бізнесом».
Але ж серед дипломів українського зразка немає такої спеціальності. Але якщо закладено такий критерій відбору, то це означає, що у когось дійсно є в дипломі запис «магістр в галузі управління бізнесом». Тоді виникає питання, що це за диплом?
А, можливо, таке формулювання закладається з метою створення хаосу, адже тоді той, хто програв, зацікавиться, а хто ж виграв. І спробує дізнатися, який же у нього диплом. І якщо виявиться, що у дипломі немає такої назви як «магістр в галузі управління бізнесом», він піде до суду. Є великий ризик, що суд визнає умови конкурсу неналежними та скасує результати конкурсу. І тоді знову розпочнеться підготовка до нового конкурсу. І протягом усього часу дехто з працівників Фонду отримуватиме зарплату та нічого не буде робити.
Який вихід з цієї ситуації?
У своєму зверненні ми просимо вжити заходів, щоб уряд через своїх представників у наглядовій раді державної компанії «Фонд енергоефективності» ухвалили рішення про зупинку конкурсу з метою швидкої корекції умов та оголошення нового терміну подачі заяв уже з новими критеріями оцінки кандидатів на посаду директора. Все це можна виправити протягом одного місяця. Якщо ж цього не зробити, підуть суди, і тоді робота Фонду буде повністю завалена – в цьому зацікавлені певні монопольні структури, яким невигідно скорочувати обсяги споживання енергоносіїв.
Багато чого залежить від того, хто очолить Фонд енергоефективності. І буде добре, якщо новий керівник визнає, що до цього часу була вибрана помилкова лінія роботи Фонду, а тому потрібно вносити кардинальні зміни. Якщо ж цього не станеться, тоді новий керівник буде проїдати кошти донорів, імітувати роботу та розповідати, що ОСББ ніяк не можуть оформити вимоги щодо реалізації проєктів, розроблені Фондом.
Наталка Прудка, «Главком»