рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Енергетична бідність – не порок?

    Суспільні настрої
    • Наталка Прудка
    • Розсилка
    Термін «енергетична бідність домогосподарства» означає нездатність побутових споживачів підтримувати комфортну температуру в оселі, відсутність у них енергії для приготування їжі - Енергетична бідність – не порок?
    Термін «енергетична бідність домогосподарства» означає нездатність побутових споживачів підтримувати комфортну температуру в оселі, відсутність у них енергії для приготування їжі
    джерело: energiaklub.hu

    Соціологи заміряли суспільну напругу напередодні опалювального сезону

    Чи відчувають українці тривогу напередодні опалювального сезону? Як ставляться до зростання цін на газ та подорожчання комунальних послуг?

    Відповіді на ці запитання шукала соціологічна служба Центру Разумкова. Мета дослідження – прогноз ймовірної поведінки населення за різних сценаріїв розвитку опалювального сезону, визначення обсягів вірогідного зростання неплатежів за спожиті енергоносії.

    Результати опитувань виявилися доволі промовистими: у разі зростання тарифів, понад 12% українців взагалі не платитимуть за комунальні послуги та газ, ще понад 34% опитаних не змогли передбачити свою поведінку. Звісно, якщо люди вагаються з відповіддю, вони цілком можуть поповнити армію неплатників.

    Перспектива нарощування боргів населення за енергоносії зумовлена  низьким рівнем життя українців. Соціологи з’ясували: понад 11% респондентів не вистачає грошей навіть на харчування, а ще 36% опитаним вистачає лише на харчування і недорогі речі. В сумі (11% + 36% = 47%) це свідчить про  доволі тривожну ситуацію – половині українців доходів вистачає лише на найнеобхідніше.  

    Народ проти

    «Оприлюднені результати будуть передані до уряду і парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Ми в постійному діалозі з профільним комітетом парламенту, консультуємо органи влади – наш центр робить це вже протягом останніх 20 років», – розповів у коментарі «Главкому» провідний експерт Центру Разумкова Максим Білявський.

    Отже, керівникам держави мало б бути цікаво зрозуміти настрої громадян, адже уряд планує у 2021 році зменшити обсяг субсидій на 2 млрд грн. До речі, в ході дослідження соціологи встановили: держава цього року відмовила в наданні субсидій майже третині опитаних. Про це «Главкому» повідомив експерт Центру Разумкова Андрій Биченко.  

    Соціологічне дослідження Центр Разумкова провів з 17 по 23 вересня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 1209 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,9%.

    Якщо зростуть тарифи…

    Отже, головне питання: якою буде поведінка українців, якщо зростуть тарифи? Чи будуть українці сплачувати за теплопостачання? Готові до такого повороту подій – 53,3%. Категорично відмовляються платити – 12,3%; не можуть спрогнозувати свої дії – 34,4%.

    Чому важливі ці цифри? Вони дають можливість зрозуміти: через неплатежі продовжать зростати борги споживачів перед теплопостачальними підприємствами, а останні боргуватимуть перед «Нафтогазом». Для розуміння: станом на кінець вересня цей борг вже перевищував 44 млрд грн.  Як повідомляв «Главком», через борги «Нафтогаз» блокує рахунки виробників тепла – ці підприємства не мають обігових коштів навіть на виплату зарплат своїм працівникам.

    Зрив опалювального сезону: чи можливо це?

    У пресі часто з’являються повідомлення про можливий зрив опалювального сезону в тій чи іншій області через заборгованість теплоенергетичних компаній за поставлені їм енергоносії (газ, вугілля, тощо). Чи лякає пересічних громадян ця інформація?

    Респондентів запитали, наскільки ймовірно, що опалювальний сезон у вашому місті (селищі, селі) цієї осені може не розпочатися або ж постачання електроенергії, води буде припинене? Упевнені, що цього не станеться лише 28,2%, решта з різним ступенем ймовірності не виключають такого кризового сценарію.  

    Хто винен у зростанні тарифів?

    Більшість опитаних – 38,3% – покладає відповідальність за зростання ціни газу загалом на державу. Ще 22,5% – на НАК «Нафтогаз України», який є державним підприємством. На українських постачальників газу – 13%,  на європейських газових трейдерів – 6,5%. Майже 17,6% респондентів не змогли відповісти на це запитання.  

    Варто нагадати, що до 1 серпня ціни на газ для населення дійсно регулював уряд. Тепер ціна стала повністю залежати від ринкових коливань: коли ціна на найбільшому в Європі хабі падала, тоді й «Нафтогаз України» змушений був продавати газ населенню і тепловикам дешевше, і навпаки...

    Борги за газ ростуть. Хто винен?

    За даними Центру Разумкова, на ринку газу накопичені борги на суму близько 100 млрд грн. Хто насамперед спровокував цю проблему? Погляд на цю проблему у громадян такий: серед винних державу в особі центральної  влади називають 50,8% опитаних, «Нафтогаз України» –  46,6%, державу в особі місцевої влади звинувачують 22,5% респондентів;

     

    Як вирішувати боргову проблему?

    Найбільшу підтримку у громадян отримав варіант списання боргів населення перед постачальниками газу – 44,4% опитаних висловились «за». Тобто споживач у першу чергу дбає про себе і схвалює списання своїх боргів. А ось варіант скорочення боргів через підвищення тарифів отримав найбільш критичну оцінку: 70,5% висловились категорично проти.

    Як вже повідомляв «Главком», підприємства теплоенергетики, місцева влада та депутати запропонували владі варіант вирішення боргової проблеми. Законопроєкт №3800-1, який був поданий до парламенту ще влітку, пропонує списати заборгованість виробників тепла і електроенергії за газ, використаний для надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води побутовим споживачам. Логіка законопроєкту така: ці борги виникли через занижені тарифи. Тобто проблему створила держава, вона її мала б і вирішити. 

    Ринок газу: нові правила. Чув дзвін, але не знаю, де він

    Опитування також охопило тему  лібералізації ринку газу та ставлення громадян до нього.  «Главком» писав, що з 1 серпня уряд запустив роздрібний ринок газу для населення, окрім переваг – споживач тепер може змінити постачальника на вигіднішого, ця система створює цінові ризики. Адже уряд більше не обмежує ціни для населення – припинила дію урядова постанова №867 про покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на «Нафтогаз України» щодо реалізації населенню видобутого в Україні газу. Тепер ціна формується на біржі, вона зрівнялася з ціною для промисловості, яка завжди була значно вищою.

    «Чи достатньо мотивовані побутові споживачі, щоб позбутися так званого «газового кріпацтва»? Вже третій місяць працює ринок, але за приблизними оцінками менше 1% споживачів спроможні поміняти постачальника газу», – повідомила експерт Центру Разумкова Ольга Піщуріна.

    Чи розуміють громадяни, що змінилось на ринку газу?

    Респондентів запитали, чи знають вони про лібералізацію ринку газу для населення, розпочату 1 серпня 2020 року? Виявилося, що нічого не знають про зміни майже 55% опитаних. «Ще майже 45% опитаних відповіли, що знають, але з великою ймовірністю можна сказати, що вони важко усвідомлюють, що таке лібералізація – це скоріше просто їхня реакція на інформаційний фон. Підтримали лібералізацію ринку газу лише 11,3% респондентів, не підтримали – 53%, решта 35,7% не сформували свого ставлення до цієї події», – повідомив Андрій Биченко на презентації дослідження Центру Разумкова. 

    Напередодні старту нової моделі ринку газу для населення «Главком» звертав увагу на те, що уряд не пояснив громадянам, як працюватиме роздрібний ринок, як споживач може міняти постачальника, де дізнаватися про цінові пропозиції. І чи взагалі потрібно щось міняти?

    Ринкова ціна на газ – це добре чи погано?

    Лише 11,6% респондентів позитивно оцінили те, що ціна газу для населення відтепер буде ринковою, тобто не регулюватиметься державою; 58,6% бачать у такому коливанні суцільний негатив; решта не змогла оцінити суть змін.

    Щодо можливості громадян вільно змінювати постачальника газу і обирати вигідніші пропозиції, то таку можливість позитивно оцінили 28,3% громадян; ще стільки ж (28,2%) не побачили у цьому нічого доброго; решті взагалі байдуже – вони не сформували свого ставлення.

    Тим часом на ринку газу для побутових споживачів з перших днів розпочалась запекла конкуренція за клієнта. «Главком» повідомляв, як група «Нафтогаз України» намагається захопити частину ринку, де панують традиційні газзбути. Ці гравці першими зробили  доволі цікаві акційні пропозиції. Пізніше ці ціни стали орієнтиром для решти постачальників.

    Якщо зростуть ціни на газ – ваші дії?

    Оскільки у вересні істотно зросли ціни на газ для населення, соціологи запитали респондентів, чи будуть вони платити за новими цінами? 14,3% громадян запевнили, що будуть і зменшувати споживання газу вони не збираються. 55,1% респондентів платитимуть, але будуть змушені скоротити споживання палива; 9,1% громадян прямо кажуть, що перестануть платити, а ще 8% гадають, що відмовляться від споживання газу і перейдуть на інші види палива. Решта 13,5% не змогла обрати свій варіант дій.

    Отже, картина напередодні опалювального сезону така: споживачі морально готові продовжувати нарощувати борги. Зрив прийдешнього опалювального сезону більшість споживачів не виключає, але не боїться.

    «Енергетична бідність» – антирекорд

    Соціологи також стверджують, що через високі ціни на енергоносії, багато українців взимку економлять і мерзнуть у своїх домівках. За даними Держстату за 2019 рік, 30% українців не мають фінансової можливості забезпечувати сталу температуру в помешканнях. Це явище отримало назву «енергетична бідність». Вона виникає через неспівставну швидкість зростання цін на енергоресурси зі зростанням доходів громадян.

    Термін «енергетична бідність» домогосподарства означає нездатність господарів будівель підтримувати комфортну температуру в оселі, відсутність енергії для приготування їжі. Оцінкою такого стану є визначення відсотка доходів сім’ї для сплати енергетичних витрат.

    За даними Світового банку, з 1985 по 2019 рік динаміка споживання енергоресурсів на одну людину в Україні демонструє різке падіння. 

    «Це ключова проблема, яка й надалі буде загострюватися. В разі неврегулювання проблемних питань із взаєморозрахунками між учасниками газового ринку рівень споживання й надалі буде зменшуватися, що  відобразиться на економічному розвитку нашої держави і темпах росту ВВП», – застерігає Максим Білявський. 

    Наталка Прудка, «Главком»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies