Гривня виходить з карантину. Чого чекати українцям до кінця 2020 року
Глава НБУ впевнений: українці не побіжать скупляти долари. Нема за що?
Після двох місяців суворих обмежень Україна поступово послаблює карантинні заходи. Глава Нацбанку Яків Смолій запевнив: після завершення карантину різких змін на валютному ринку не передбачається. «Ми не очікуємо, що всі побіжать купувати долари. Думаю, у першу чергу, населення почне витрачати кошти, які в них ще є, бо сформувався певний відкладений попит. Хоча попит буде залишатися ще досить пригніченим, ми більше очікуємо на певне збільшення споживання, якщо порівняти з карантином, а не на збільшенням валютних накопичень чи валютних операцій», – пояснив він.
З моменту оголошення про початок карантину деякі валютні коливання відбувались, але різкими їх можна було назвати лише напочатку. Так, 12 березня долар коштував 25,85 грн. А вже наступного дня він здорожчав на 23 копійки. Це відбулось на тлі світових тенденцій – здешевшання нафти, обвалу бірж, знецінення валют та здорожчання золота. Станом на 19 травня Нацбанк встановив курс на рівні 26,52 гривні за долар.
Що ж буде з економікою після завершення карантину? Опитані «Главкомом» експерти розходяться в прогнозах, чого чекати від гривні. Однак більшість впевнені, що після послаблення обмежень різких коливань не передбачається. А от вже за кілька місяців гривня послабиться…
Підійдемо до психологічної позначки – 30 грн
Ексміністр економіки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий прогнозує падіння гривні. «Усе залежить від дій нашого уряду та Нацбанку. Станом на сьогодні – така ситуація склалася після перегляду бюджету у квітні – виходить, що НБУ буде емітувати («друкувати») додаткові гроші (Йдеться про валютний канал емісії: коли НБУ випускає гроші для купівлі іноземної валюти на міжбанківському ринку. Залежно від того, що більше — попит чи пропозиція на валюту, НБУ її купує або продає, - «Главком»). Наслідком стане підвищення попиту на іноземну валюту. Курс долара зростатиме, курс гривні падатиме», - поділився він своїми думками з «Главкомом».
Володимир Лановий: Стрибка до 50 грн за долар до кінця року не буде
Експерт також очікує на серйозну інфляцію з різних причин – у тому числі через підвищений попит на товари та послуги після зняття карантину. «Люди поповнюватимуть якісь свої запаси, задовольнятимуть свої потреби», - пояснив він.
Лановий також розкритикував ухвалені урядом рішення під час перегляду бюджету. «Потрібно було скорочувати видатки непродуктивного характеру через суперглибоку кризу і карантин. Непродуктивними є витрати на держборг. Треба було також суттєво скорочувати бюрократичний апарат та знижувати зарплати для різних чиновників – хоча б на два-три місяці», - вважає він.
Разом із тим, експерт переконаний, що стрибка аж до 50 грн за долар до кінця року не буде.
«НБУ робитиме усе, щоб вийти на середньорічний курс – 29,5 грн/$»
Економічний експерт, екснардеп Олексій Плотніков не вважає, що закінчення карантину стане доленосним моментом для гривні. «Не думаю, що ця подія якось вплине на курс. Скоріш за все, НБУ робитиме усе, щоб вийти на середньорічний курс гривні 29,5», - зазначив він.
Олексій Плотніков прогнозує плавну девальвацію з початку осені
До кінця року, на думку Плотнікова, гривня може впасти до 30 за долар. «З урахуванням того, що початок року був вельми позитивним для гривні, я думаю, що станом на 1 січня 2021 курс до долара буде на рівні 30 грн, може, дещо більше. Я б казав про плавну девальвацію з початку осені», - підкреслив він.
«Ближче до осені гривня упаде»
Експертка Юлія Корнєєва вбачає інші причини падіння гривні ближче до осені. «Це очікуване зменшення надходжень від транзиту газу, негативна кон'юнктура на сировинних ринках для основних експортних позицій України на тлі поширення Covid-19 і розгортання кризи, послаблення потоків капіталу на ринки, що обумовлено прогнозованою рецесією світової економіки. Все це буде обмежувати можливості уряду залучати кошти на зовнішніх ринках, необхідні для покриття виплат по державному боргу», - пояснила вона.
Юлія Корнєєва: Уряд буде обмежений у залученні коштів на зовнішніх ринках, необхідних для покриття виплат по держборгу
Корнєєва також звернула увагу на ще один вагомий фактор: зниження валютних надходжень від грошових переказів трудових мігрантів. За даними Міністерства закордонних справ, в Україну з початку дії карантинних обмежень повернулись близько 145 тис. громадян. Спочатку очільник відомства Дмитро Кулеба заявив, що на тлі пандемії відправляти українців за кордон «нелогічно», і випускати українців на заробітків закордон уряд наміру не має.
Згодом позиція трохи змінилась, але вже зрозуміло, що відновити працевлаштування за кордоном у скорому часі багатьом українцям не вдасться. Отже, й очікувати співставної суми валютних переказів у другому кварталі не доводиться, як буде у третьому – поки невідомо.
«Сподіваюсь, у НБУ вистачить розуму, щоб цього не допустити»
У свою чергу економічний експерт Борис Кушнірук переймається іншим: аби з 22 травня гривня не укріпилась. «Є ризик. Але сподіваюсь, у НБУ вистачить розуму, щоб цього не допустити», - зазначив він.
Борис Кушнірук: Є ризик, що гривня почне укріплюватися
«Укріплена гривня – це погано, бо внутрішні виробники стають менш конкурентними, а наш експорт дорожчає (бо прив’язаний до долара). Виходить, що наші виробники менш конкурентні на зовнішніх ринках», - пояснив він.
«У країну повинна зайти валюта»
Радник президента з економічних питань Олег Устенко стверджує, що до кінця року курс знаходитиметься у тій зоні, що й зараз, оскільки у країну повинна зайти валюта. Зокрема, йдеться про $1,75 млрд від Міжнародного валютного фонду, за словами глави Міністерства фінансів Сергія Марченка, Україна може отримати перший транш МВФ до кінця травня, а також про $1,2 млрд від Європейського Союзу, таку позику двома траншами Європа виділить нашій країні для подолання економічних та соціальних наслідків епідемії коронавірусу.
«Додатково можуть ще прийти гроші від Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку. Не слід забувати, що валюту в Україну перераховують і заробітчани – так, нині набагато менше, ніж на початку року (у першому кварталі, - «Главком»), але все ж такі перерахування є», - зазначив він.
Запит на валюту у населення вкрай низький, - Устенко
Олег Усенко також зауважив, що попит на валюту йтиме з боку власників ОВДП (облігації внутрішнього державного позики), які будуть конвертувати гривні, які отримуватимуть. «Запит на валюту з боку населення вкрай низький», - додав експерт.
Наталія Сокирчук, «Главком»