Коронний номер: вірус може підірвати світову економіку

Справа йде до нової фінансово-економічної кризи. Коронавірусна інфекція COVID-19 (COrona VIrus Disease 2019), яка спровокувала епідемію пневмонії нового типу, не лише зчинила паніку на весь світ, а й спровокувала серйозні потрясіння на фондовому ринку, обваливши котирування.

З чого все почалося

Перший випадок пневмонії невідомого походження було зареєстровано 8 грудня 2019 року в місті Ухань провінції Хубей центрального Китаю. 31 грудня влада КНР офіційно поінформувала про нову хворобу Всесвітню організацію охорони здоров’я. Захворювання назвали новою коронавірусною пневмонію COVID-2019.

З 22 січня місто Ухань було закрите на карантин. З 24 січня на карантин закрили прилеглі до Уханя міські округи Хуанган, Ечжоу, Чібі та повіт Чжицзян округу Ічан. Загалом обмежили виїзд із 14 міст.

В інших регіонах Китаю жителям було суворо рекомендовано менше виходити на вулицю – про всяк випадок. Цікаво, що на тлі ситуації з коронавірусом у країні різко зросли продажі низки товарів. Зокрема, як повідомляє Reuters, йдеться про ігрові приставки, книжки, килимки для йоги та презервативи.

Через правило про носіння масок у публічних місцях зафіксовано різке зростання продажів тіней для повік і губної помади. Голова шанхайської компанії Wanqing Consulting Лу Чженьван припустив, що, можливо, проводячи більше часу вдома, жінки вправляються в макіяжі.

Розірвання зв’язків

Однак загалом почалися проблеми. У світі різко скоротилися торговельні відносини з Китаєм. Річ не в тім, що в інших країнах почали боятися, що разом із партією товарів китайського виробництва до них потрапить новий вірус: айфони або різноманітні комплектуючі не заразні. Були порушені логістичні зв’язки.

Насамперед це сталося в самому Китаї. Через карантин стали неможливі поставки між багатьма китайськими підприємствами, причому це стосувалося підприємств із інших регіонів держави – наприклад, два тижні тому з дому складно було вийти навіть у Шанхаї, від якого до Уханя понад 800 км.

Зрозуміло, ситуація відбилася на китайському експорті: як ти відправиш товар у інші країни, якщо рух обмежений навіть всередині країни між містами і провінціями? Почали руйнуватися глобальні ланцюжки поставок. Яскравий приклад: один із київських підприємців уперше за 20 років отримав відмову на закупівлю меблів із Китаю (не можуть відправити) і змушений був переорієнтуватися на Туреччину.

Поставки до Китаю також ускладнилися, тож багато підприємств, бізнесменів, поштових компаній з інших держав припинили їх. Який сенс відправляти в порт Шанхая, наприклад, контейнер вантажу, якщо незрозуміло, коли він потрапить у кінцевий пункт призначення. Хтось ризикуватиме (хто може зачекати), а хтось – ні.

До речі, 13 лютого призупинила поставки в Китай «Укрпошта», цей напрям був закритий до 26 лютого.

Доу-Джонс розбушувався

Почали тимчасово закриватися заводи та підприємства, як у Китаї, так і в інших країнах світу, які мають із Піднебесною тісні експортно-імпортні відносини.

У наш час глобалізації все взаємопов’язано. Наприклад, якісь різкі «рухи» в Сирії – подорожчала нафта і, відповідно, бензин. Люди стали менше їздити, купувати машини та запчастини. Автогіганти скорочують виробництво, зменшується прибуток, падає вартість акцій.

У випадку з Китаєм, скажімо прямо, одним із головних рушіїв світової економіки, ще складніше – страждають усі. Промисловість, сільське господарство, IT тощо. І фондовий ринок, звичайно, не забарився з реакцією.

За оцінкою агентства Bloomberg, протягом одного дня, 25 лютого, 500 найбагатших людей світу втратили загалом 139 млрд доларів. У принципі, це не багато – у день на великих біржах торгуються акції на трильйони доларів, та й втрати багатіїв були віртуальними – їх усе-таки не пограбували, просто належні їм акції подешевшали.

Однак украй непокоїть те, що падіння котирувань акцій на провідних європейських біржах зазначеного дня становило близько 2%. Американський індекс Dow Jones втратив понад 3%.

Це досить тривожний сигнал: якщо падіння становить більш як 5%, біржі, як правило, припиняють свою роботу, щоб акції не обвалилися далі, як кажуть учасники фондового ринку – «на істериці». Падіння понад 10% – це біржовий крах. 29 жовтня 1929 року Dow Jones впав на 11,73%, і цей день, названий «чорним вівторком», ознаменував початок Великої депресії.

27 лютого Bank of America знизив прогноз глобального зростання світової економіки на 2020 рік до 2,8%. Це найнижчий показник із часів світової кризи 2009 року.

Чергова фінансово-економічна криза рано чи пізно має статися – це періодично відбувається з часів Великої депресії. З різних причин. Криза 2008–2009 років, наприклад, була викликана «іпотечною бульбашкою» у США, коли банки наліво й направо роздавали кредити під житло.

Як вважають аналітики французького банку Natixis, коронавірус є своєрідним детонатором, який штучно може наблизити нові світові економічні потрясіння.

Від паніки до реальних проблем

Паніка навколо вірусу COVID-19 абсолютно незрозуміла. На 2 березня зареєстровано близько 89 тисяч випадків зараження пневмонією нового типу, 3044 летальні випадки. Тобто летальність захворювання становить 3,4%. (Тиждень тому вона була дещо вищою – 3,5%.)

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічні епідемії грипу призводять до 5 мільйонів випадків хвороби й до 650 тисяч смертей. Тобто летальність – 13%. Як то кажуть, відчуйте різницю. Зараз мало хто сумнівається, що паніка й криза були викликані штучно.

Кому все це вигідно – питання. Можливо, США, які ведуть із Китаєм торгову війну, що загострилася ще в 2018 році. Можливо, світовому фармацевтичному лобі. Та ж Росія на Китай зуб точить – побудувала спеціально газопровід «Сила Сибіру», щоб у Піднебесну газ качати, а ті тепер відмовляються.

Цікаво, що ситуація зрештою вигідна й Китаю. Більшість сучасних підприємств країни будувалося із залученням західного капіталу. Іноземці давали гроші, Китай – площі під будівництво і дешеву робочу силу. Акції, як правило, ділилися 50 на 50. Нині, якщо західні власники акцій почнуть їх позбуватися, китайці цілком можуть їх скуповувати. Криза рано чи пізно мине, а заводи вже належатимуть Китаю.

Слід зазначити, що, за повідомленням Reuters, 1 березня влада міста Ухань, з якого все й почалося, вже закрила тимчасову лікарню через нібито скорочення кількості захворювань на новий вірус. Чи правда це, чи є елементом боротьби з панікою – не зрозуміло.

А поки що в Європі, зокрема в Італії (на сьогодні вона найбільше з європейських країн постраждала від вірусу), закликають послабити податкові правила, щоб хоч якось компенсувати економічні збитки від коронавірусу.

Центральні банки країн, чия економіка орієнтована на поставки сировини в Китай, почали знижувати процентні ставки за кредитами. Центробанк Таїланду, наприклад, уже знизив ставку до рекордно низького значення в 1%.

Тож, які б не були причини, розпочавшись із паніки, криза перетворилася на абсолютно реальну проблему, яка може призвести до руйнування сформованого економічного світового порядку.

Андрій Кузьмін, для «Главкома»