Павло Розенко: Реальна кількість тих, хто вже втратив роботу, – півтора-два мільйони

22 квітня уряд продовжив карантинні заходи до 11 травня. При цьому прем’єр-міністр Денис Шмигаль визнав, що не може точно сказати, наскільки довго триватиме жорсткий режим ізоляції і допустив, що в екстремальному режимі країна може жити два роки. Проте новий глава уряду залишив і привід для оптимізму: він додав, що незабаром карантин може бути пом’якшений заради відновлення економіки.

Пом’якшення карантину – вочевидь, вимушений захід, на який йдуть багато країн світу, де вирує пандемія. Причина – збитки, яких зазнає світова економіка через «сидіння вдома». Що казати про Україну: за прогнозами МВФ, її економіка впаде за підсумками року на 7,7%, притому, що світова економіка, за цими ж прогнозами, просяде лише на 3%. Павло Розенко, колишній міністр соціальної політики та віцепремєр урядів часів Порошенка, в розмові з «ГлавкомомШм» оцінив ініціативи нинішнього Кабміну та дав підказки владі, де взяти гроші на підтримку громадян в умовах жорсткого карантину.

«За дев’ять місяців економіка була «ухайдокана»

Ви послідовно критикуєте нинішню владу, але погодьтеся, вона зіткнулася з викликом, якого не було за вашого правління. Наразі від коронавірусу потерпає весь світ, це справжня соціальна та економічна катастрофа – бізнеси закриваються, зростає безробіття. Але, скажімо, США може дозволити платити громадянам на період карантину по $1200, а ось Україна – ні. Наш уряд також ухвалив певний пакет заходів: серед них зокрема виплати допомоги під час карантину безробіним, малому бізнесу. Але ж очевидно, цього недостатньо.

Щодо порівняння з нашою (попередньою – «Главком») владою. Треба розуміти, що нинішній важкий стан є, в тому числі, результатом діяльності нинішньої влади. І соціально-економічна криза в Україні почалася не з березня, а триває щонайменше з жовтня-листопада минулого року, коли з’явилися перші ознаки суттєвого падіння економіки і невиконання бюджету. Як наслідок – стиснулись, в тому числі, соціальні програми. Влада може списувати це на світову кризу, але, на мій погляд, це неправильно. Україна зайшла в нинішню кризу в суперпослабленому стані, і ресурсів у нас зараз нема. Бо, і ресурсів на підтримку людей зараз просто нема. Антикризові заходи зараз мали б складатись з двох етапів. Перший – соціальна підтримка людей, що зараз залишились без доходів, другий – розуміння, як виходити з кризи.

Для світу ця ситуація, може, й вперше, але, вибачте, ми вже переживали кризу 2014–2015 років. Тоді ми втратили третину економіки на окупованих територіях, фактично всі вугільні шахти там залишились, ми думали, як пережити зиму, стикнулись з масовим безробіттям та скороченням заробітних плат. Потерпали, як і зараз, ті ж ресторанний, туристичний бізнеси. Можливо, у нас не було такого досвіду евакуації людей з-за кордону, але був досвід переселення людей з окупованих територій. Причому мова йшла про півтора мільйона переселенців, які поверталися без житла та засобів для існування.    

У нас є два сегменти населення: люди, які просто не можуть прожити без підтримки держави, і люди, які втратили роботу або пішли у відпустку за власний рахунок. Уряд хизується, що виплатить пенсіонерам по тисячі гривень, але згадаймо, що влада не провела належної індексації пенсій, яка, згідно з законами, мала б відбутися 1 березня цього року. Тобто це така одноразова подачка, за яку владі всі мають аплодувати. Якщо зараз в кризу знайшли можливість виплатити цю тисячу, чому цього не можна було зробити з березня як індексацію? Також владу дотиснули провести індексацію з 1 травня, вони начебто це пообіцяли. Але здійснення цих кроків планувалося ще попередньою владою, нічого нового зараз не запропонувано. Просто вони хизуються тим, що раніше вони не виконали закон, прийнятий ще в 2017 році, а зараз виконали. Якихось додаткових заходів для підтримки пенсіонерів та людей з інвалідністю влада не запропонувала. Нема ніяких програм із забезпечення їх захисними засобами, бо ці люди просто не можуть купувати їх за спекулятивними цінами.

«Уряд нічого не пропонує, крім порад сидіти дома та наводити порядок на балконах»

З пенсіонерами та інвалідамив в урядів проблеми завжди були. А зараз до них фактично приєднався пласт «карантинних» безробітних.

Це якраз другий сегмент. Влада пишається, що надасть їм аж тисячу гривень мінімальної виплати з безробіття, а середній розмір допомоги складатиме 1600 грн. Цього реально достатньо для працездатної людини? Яка зараз опинилась в унікальній ситуації: у неї немає альтернативи, бо йде скорочення не просто людей, а робочих місць і вакансій. Тобто нема можливості десь підробити і заробити якусь копійку.

До того ж, пам’ятаю, ви обурювались, що аби отримати статус безробітного, зараз треба здати та відсканувати купу документів.

Саме так, а зараз це дуже складно зробити. І от вам ціна статистики: влада каже, що за три тижні карантину статус безробітного отримали на 70 тисяч людей більше, ніж було до карантину. А  Торгово-промислова палата говорить, що реальна кількість тих, хто втратив роботу, складає від півтора до двох мільйонів.

Так прем’єр Денис Шмигаль фактично це визнає.

Тобто фактично система держави із захисту від безробіття не працює. А людям, які знаходяться в неоплачуваних відпустках, влада взагалі нічого не пропонує. Трамп сказав, що будуть виплачувати $1200 всім громадянам США, які сплачували страхові внески. Японія, Іспанія також йдуть подібним шляхом для тих, хто раніше легально працював. А у нас цього нічого немає, крім тез, що сидіть вдома та наводьте порядок на балконах. А категорія тих, хто знаходиться в неоплачуваних відпустках, буде більшою, ніж безробітних. Загалом безробітними опиняться півтора-два мільйони осіб. А з них ті, що не матимуть статусу безробітних, – взагалі залишились без засобів існування.

В своєму останньому удже неоднозначному інтерв’ю для прем’єр пообіцяв створення сотень тисяч робочих місць з «зарплатою виживання» – 6–8 тис. грн.

А можна у нього уточнити – в якій саме сфері будуть ці робочі місця? В медицині – скорочення, в культурі – скорочення. До того ж, де вони візьмуть кошти на ці сотні тисяч місць? Жодного збільшення на оплату праці в змінах до держбюджету по бюджетній сфері не було.

«Ті, хто отримує субсидії, будуть платити в середньому на 30% більше, ніж в минулому сезоні»

Депутатка Галина Третьякова, яка очолює парламентський комітет з соціальної політики, виправдовувала скорочення видатків на субсидії в бюджеті на 7 млрд тим, що була тепла зима і ці суми просто не затребувані. Ці мільярди насправді є зекономленими?

Пані Третьякова маніпулює. У держбюджеті закладаються кошти лише за частину зими, а також за частину наступного опалювального сезону. Скорочення відбулося не через теплу зиму, а через скорочення норм розрахунку субсидій на попередній опалювальний сезон. Якщо згадати епічну дискусію «слуги народу» з жінкою, якій він порадив продати собачку, аби заплатити за комуналку, то вона з чого почалася? З того, що жінка повідомила, як їй цього опалювального сезону була на 300 грн скорочена субсидія у порівнянні з минулим роком.

Сталося це якраз через скорочення норм споживання. А в найближчому опалювальному сезоні, який почнеться восени, буде застосована нова формула нарахування субсидій. Якщо сьогодні база, яка береться в розрахунку субсидії, – це 15 % доходів людей, то з нового сезону вона складатиме 20%. Тобто субсидіант в середньому буде платити на 30% більше, ніж платив в минулому сезоні. От за рахунок цього і скорочуються видатки держбюджету на субсидії.

Скільки б Зеленський не розповідав про досягнення влади, яка зменшила ціни на ЖКГ, – це маніпуляція, бо ці гроші збираються за рахунок інших платежів, що вішають на громадян. В період коронавірусу влада б мала навести порядок з ЖКГ і для певних категорій треба зробити серйозну знижку. Коли людина сидить вдома, в неї природним чином зростає споживання таких послуг, а влада жодної корекції на це не робить.

Чи в такій важкій ситуації з бюджетом можна очікувати збоїв в фінансуванні захищених програм – пенсій, виплат на дитей і т.д.?

Не знаю щодо збоїв, але прийняті показники держбюджету нереальні – дефіцит бюджету того ж Пенсійного фонду буде значно вищим. Так, у видатках Пенсійного фонду додані 30 млрд на їхні соціальні ініціативи, але забуто про те, що той же уряд змінив макропрогноз. І, в першу чергу, вони прорахували зменшення фонду оплати праці майже на 200 млрд грн. Це означає, що всім фондам соцстрахування буде не вистачати 44 млрд грн. Серед них частка Пенсійного фонду – біля 35 млрд. Де їх взяти? І я не думаю, що той же МВФ цього не помітить.

Це все зрозуміло, і критикувати завжди легко. Якби ви були у владі в такий період, щоб ви робили з «соціалкою»?

В першу чергу, владі дуже серйозно треба скоротити видатки на своє утримання.

Так вони ж скоротили: стеля – 10 «мінімалок» (наразі – 47 тис. грн.)

Це все маніпуляції та піар, а реального скорочення утримання не відбулося. Жоден орган влади не скоротив видатки на оплату праці. От були у Верховної Ради 1,2 млрд – так вони і залишились, був у Офісу президента мільярд – він і залишився. Можна про нас багато чого розповідати, але в 2014 році було прийняте рішення скоротити заробітні плати всім чиновникам, нардепам, міністрам, їхнім заступникам в три рази – з 18 тисяч до не більше шести.

«Верховна Рада практично три місяці не працює – за що депутати отримують по 47 тисяч зарплати? »

До речі, судді, у яких зарплати були набагато більше, ніж 10 «мінімалок», жаліються, що не зможуть працювати за таких умов. І це може призвести до масових звільнень в судовій системі.

Я нагадаю, що коли ми суддям обмежили пенсію, чудовий Конституційний суд скасував це рішення. Причому саме в частині суддів, хоча обмежили не тільки їм. Тож досвід, як це вирішувати, у них є. Але мова ж не лише про заробітні плати, а й про відмову зараз від закупівлі техніки, ремонту приміщень, видатків на відрядження... Пробачте, але у нас Верховна Рада практично три місяці не працює – за що депутати отримують по 47 тисяч зарплати? Якщо б депутати зараз пішли у відпустки за власний рахунок, можливо, у них швидше крутилися б мізки, як виходити з цієї ситуації.

Навряд чи, що це б кардинально її вирішило. За логікою, зараз треба взагалі згортати всі видатки на розвиток.

Так, треба дивитися на капітальні видатки. Раніше на те ж будівництво доріг ми брали кошти у наших міжнародних партнерів, але у влади досі нема домовленостей з МВФ. Хоча ці гроші потрібні були ще вчора.

Але ж кошти МВФ не йдуть прямо до бюджету, окрім частини, яка виділяється для боротьби з наслідками пандемії.

Якщо в звичайних умовах ці кошти йшли тільки на поповнення золотовалютного резерву Нацбанку, то в кризових – МВФ дозволяє зараховувати ці кошти прямо до держбюджету і фінансувати його дефіцит. Я так розумію, що $1,5 млрд МВФ дозволить використати на ці цілі, плюс є ще 600 млн євро допомоги від Євросоюзу, які прив’язані до траншу МВФ.

Уряд Гончарука не працював в таких екстрених умовах…

Так, може, кризові умови – це якраз шанс затягнути пояси і зробити непопулярні реформи, аби через рік-два з цієї кризи вийти? В багатьох підприємствах, що зараз закрилися, вже ніколи не з'являться робочі місця. Ми ж маємо розуміти, що якщо завтра, умовно кажучи, відновиться діяльність торгівельних центрів та магазинів одягу, покупці одразу туди не ломануться.

Є й інші очікування: наприклад, від китайського бізнесу – вони вважають, що люди навпаки «ломануться», бо через карантин накопичився шалений відкладений попит.

Це в Китаї Компартія може сказати, що всім можна з завтрашнього дня працювати і всі запрацюють. У людей з’явиться робота і, відповідно, попит. У нас же приватний бізнес повністю зараз ліг, як і багато сфер економіки.

Зараз бізнес намагається креативити – наприклад, ресторани продають передзамовлення з суттєвою знижкою, якою можна буде скористатись після завершення карантину. Чи здатен бізнес, який простоює, вижити таким чином?

Так можуть робити одиниці. Зараз якось працює на доставці лише чверть ресторанного бізнесу.

В Україні є постійна криза комунальних неплатежів. Зараз підприємства, які надають ці послуги, просто стогнуть: українці припиняють платити, що може взагалі призвести до колапсу галузі.

Єдине, що сказала влада в цій ситуації, – що не буде нараховуватись пеня на заборгованість. Але ні про які знижки чи програми, пов’язані з комірним, не йдеться. Тому криза у всіх – у людей, які не можуть платити, і у комунальних підприємств, яким люди не платять і у яких нема грошей. Ситуація буде загострюватись, і жодних світлих ідей від уряду ми не чуємо. Вони тільки кажуть, що працюють і щось розробляють. І я не розумію, чим нинішній уряд принципово позитивно відрізняється від попереднього. Уряд Гончарука хоча б імітував якісь реформи і продукував ідеї, а у нинішнього нема й цього.

Павло Вуєць, «Главком»