Тепло та гаряча вода під час війни. Уряд вирішує тарифну головоломку
Директорка «Теплопостачання Одеси» Ганна Позднякова про ціновий удар і його наслідки
1 червня газ для виробників тепла подорожчає вчетверо. Таке повідомлення підприємства теплокомуненерго отримали від «Нафтогазу України». Їм запропоновано підписати додаток до минулорічних договорів, укладених на три роки, на придбання газу з 1 червня за ціною 29,3 гривні за кубометр замість нинішніх 7,42 грн. Звісно, логіка підказує, що й тарифи на опалення та гарячу воду також мають зрости. Але чи зможе оплачувати їх споживач, якщо в країні війна, багато людей втратили роботу?
Представники компанії «Нафтогаз» відразу почали заспокоювати: «Тарифи на газ та тепло залишаться незмінними – держава підтримує українців під час війни… Інформація, яка була поширена в низці засобів масової інформації стосовно того, що «в Україні ціна на опалення буде підвищена втричі», є маніпулятивною», – йдеться в повідомленні пресслужби НАКу. У «Нафтогазі» нагадали про заплановане запровадження мораторію на підвищення цін на природний газ і тарифів на теплову енергію – відповідний законопроєкт вже підготовлений урядом.
Але ж законопроєкт ще не ухвалений парламентом, тому й компенсації різниці тарифів підприємства ТКЕ поки що не отримають. А якщо вартість газу з 1 червня зросте в чотири рази, а тариф на тепло не зміниться, тоді, звісно, виробники теплих послуг почнуть рахувати збитки, а «Нафтогаз» – накладати штрафи та блокувати рахунки підприємств ТКЕ.
Про виклики і проблеми, які очікують виробників тепла, «Главкому» розповіла директорка КП «Теплопостачання Одеси», член правління Асоціації «Укртеплокомуненерго» Ганна Позднякова.
«Нафтогаз України» запропонував підприємствам теплокомуненерго підписати додаток до минулорічних договорів, укладених на три роки, на постачання газу за 29,3 грн за кубометр – це у четверо більше ціни, яку було встановлено минулого року. Враховуючи, що уряд пообіцяв не підвищувати тарифи на теплі послуги для населення, хтось мав би компенсувати різницю в тарифах. Чи передбачена компенсація у запропонованому «Нафтогазом» договорі?
Нам не залишають ніякої альтернативи. Ситуація трохи прояснилася, коли «Нафтогаз» оприлюднив пресреліз, в якому стверджує, що різниця в тарифах буде компенсуватися за рахунок міжнародної фінансової допомоги. «Нафтогаз» посилається на те, що 10 травня був ухвалений у першому читанні законопроєкт, яким встановлюється мораторій на підвищення тарифів для населення, а компенсація здійснюватиметься за рахунок міжнародної допомоги. Але, по-перше, цей законопроект ще не прийнятий, а угоди нам пропонують підписати вже сьогодні. По-друге, якщо «Нафтогаз» бачить такий механізм розрахунків, то давайте вносити зміни до цієї трирічної угоди в частині строків розрахунків за спожитий газ.
Споживання газу скоротилося на 35%, а видобуток власного газу впав лише на 5%
В опалювальному сезоні 2021-2022 років ми повинні були сплачувати за газ 70% в поточному місяці і 30% – у наступному. Але з урахуванням того, що різниця тарифів (нинішньої і майбутньої ціни газу – «Главком») буде непомірно високою, то ми пропонуємо проводити розрахунки за газ в той момент, коли ми від держави отримаємо обіцяну компенсацію. І хай тоді «Нафтогаз» чекає оплати разом з нами. Якщо держава згодна на такі шалені компенсації на адресу «Нафтогазу», то хай так і буде. Але ж якщо заборонити підвищувати тарифи, і потім покласти ці видатки (різницю у тарифах на газ та теплі послуги – «Главком) на місцеві бюджети, тоді «Нафтогаз» буде зараховувати нам штрафні санкції і штрафи за несвоєчасну оплату. А несвоєчасна оплата при такій ціні буде обов’язково. У минулому сезоні були проблеми з розрахунками, а в новому опалювальному сезоні ми взагалі не протримаємося.
Чи подали виробники тепла в паливний комітет Верховної Ради ці пропозиції?
Ще ні, але скоро пропозиції виробників тепла будуть подані до парламенту від Асоціації «Укртеплокомуненерго».
Ціни на газ в договорі «Нафтогазу» були прив’язані до хабу NCG, але ж він вже не існує…
Це ще одне питання, на яке ми не маємо відповіді. Скажу більше: трирічні контракти були укладені минулого року, коли ще не було війни з РФ і ми тоді мали змогу прогнозувати свою діяльність. А сьогодні, коли споживання газу скоротилося на 35%, а видобуток власного газу впав лише на 5%, стало загалом достатньо газу власного видобутку для того, щоб покрити потреби побутових споживачів і підприємств ТКЕ для виробництва теплової енергії для населення. То чому цього не зробити? Ніхто ж не каже, що ми повинні відійти від ринку, але ж населення в умовах війни повинне бути захищене, адже воно не має джерел покриття цих видатків. Водночас підприємства ТКЕ також не мають коштів, тому що ми при такій ціні газу не отримаємо стовідсоткові розрахунки споживачів і несвоєчасно сплатимо «Нафтогазу». У цій ситуації потрібно виходити з інтересів усіх гравців ринку.
Чи повністю передані права від державного регулятора (НКРЕКП) до місцевої влади щодо встановлення тарифів для населення?
Так, ще минулого року відбулася передача прав тарифоутворення на місця. Але хто б не встановлював ті тарифи – НКРЕКП чи місцева влада, основна складова тарифу на теплову енергію – вартість газу. І те, що сьогодні розрахунки тарифу проводить міська рада, ніяк не змінює того факту, що за такої високої ціни на газ тариф на тепло потрібно збільшувати. Але ж ми розуміємо, що населення буде неспроможне його сплатити. А ще маємо пропозиції Кабміну запровадити мораторій в цьому сезоні на підвищення тарифів. І що ж тоді пропонується: остаточно знищити підприємства ТКЕ, чи передати їх у власність «Нафтогазу», як ця компанія пропонує зробити у своєму законопроекті.
Склалася парадоксальна ситуація: незабаром 1 червня і українці, у принципі, повинні знати, який буде тариф на гарячу воду влітку, а восени – і на опалення. Але ж згаданий законопроєкт про мораторій на тарифи ще не ухвалено, про компенсацію нічого не відомо. А якщо вартість газу зросте, то підприємства ТКЕ зазнають збитків?
Ви абсолютно праві. До прикладу, в Одесі немає такої проблеми, тому що ми з 2019 року не виробляємо гарячу воду, але ж в більшості міст України і досі надають послугу постачання гарячої води, тому для них ця проблема актуальна вже сьогодні. І відповіді на це питання ніхто не має: ні підприємства, ні Кабмін.
У підприємств ТКЕ, які несвоєчасно розраховуються за газ, сьогодні списують усі гроші, що надходять на їхні рахунки
Підприємства ТКЕ заборгували за газ майже 86 млрд грн, тоді як у червні минулого року борги становили 50 млрд грн. Чи продовжує «Нафтогаз» накладати штрафні санкції?
Зауважу, що цей борг (зростання за рік на 36 млрд грн – «Главком») ми наростили за один сезон, а борг 50 млрд грн ми нарощували три роки. Звісно, «Нафтогаз» продовжує нараховувати штрафи в розмірі 10% від суми боргу підприємствам, які несвоєчасно здійснюють оплату. Але ж в умовах війни скоротилася спроможність споживачів сплачувати тепло. Тому й підприємства ТКЕ не можуть своєчасно розраховуватися за газ.
Водночас продовжує діяти договірне списання коштів, до якого «Нафтогаз» примусив виробників тепла ще на початку минулого опалювального сезону. Тому в більшості підприємств, які несвоєчасно розраховуються, сьогодні списуються усі гроші, що надходять на їхні рахунки. Тому ці підприємства не можуть навіть своєчасно виплатити заробітну плату своїм працівникам та підготуватися до нового опалювального сезону.
Тобто вже про відновлення комунальних мереж навіть не йдеться…
Так, під загрозою стале проходження нового опалювального сезону. З цього приводу були звернення Асоціації «Укртеплокомуненерго» до Кабміну, тому Кабмін надсилав листа до «Нафтогазу», але ця компанія ігнорує навіть поради уряду.
У 2021 році був ухвалений закон про реструктуризацію газових боргів: передбачалося часткове списання боргів та взаємозаліки між боржниками. Який результат?
У грудні 2021 року з держбюджету була компенсована тарифна різниця, яка утворилася за період регулювання тарифів державним регулятором (НКРЕКП). Але виділена сума не повністю покрила заборгованість виробників тепла перед «Нафтогазом»: із загальної суми 32 млрд грн не було компенсовано 5 млрд грн. Планувалося підписати договори про реструктуризацію цього залишку на 5 млрд грн, але до війни «Нафтогаз» їх не підписував. А сьогодні «Нафтогаз» пропонує повернутися до цього питання, але тепер позиція тепловиків та міських рад є більш зваженою і одностайною: ми пропонуємо відкласти підписання договорів про реструктуризацію на один рік після закінчення воєнного стану. Тому що сьогодні просто неможливо покласти таке фінансове навантаження на міські ради, а саме вони є гарантами виплати за тими договорами реструктуризації, які передбачалося укласти, і плюс ще сплачувати поточні видатки за поточне споживання газу.
А борги, які накопичувалися пізніше (в минулий опалювальний сезон – «Главком»), вони також підлягають реструктуризації. Ми наполягаємо, щоб ці договори були підписані вже після закінчення воєнного стану в країні.
Наталка Прудка, «Главком»