Андрій Герус: Сформуємо уряд за два дні
«На схемі «Роттердам плюс» заробляють одні, але відповідати доводиться іншим»
Партія «Слуга народу», яка становить монобільшість у новому парламенті, обіцяє вже на початку вересня сформувати уряд. Соратники Володимира Зеленського тріумфально заявляють про свої амбіційні плани, не завжди усвідомлюючи, що отримали не лише контроль над виконавчою та законодавчою владою, а й всю відповідальність за ситуацію в країні.
Особлива зона відповідальності – енергетична безпека держави. Вже 16 вересня запланована тристороння зустріч: Україна, Росія, ЄС. На ній вирішуватиметься доля нового газового контракту,. До цієї дати новий уряд має не тільки сформувати склад делегації, а й досконало вивчити проблему, виробити позицію, адже в разі помилки це коштуватиме державі десятки мільярдів доларів.
«Главком» зустрівся з «головним енергетиком» команди Зеленського, представником президента в Кабінеті міністрів, новообраним народним депутатом Андрієм Герусом. За попередніми прогнозами, він може обійняти якусь з «енергетичних» посад у новій системі влади. Герус засуджує уряд Гройсмана за поспішність у запуску нової моделі енергоринку і вважає, що закони про ринок електроенергії та газу мають бути змінені.
«З Ахметовим немає особливо напружених відносин»
Ви ходите в супроводі охоронця після того, як стали представником президента в уряді? Думаєте, вашій безпеці щось загрожує?
Мені порадили мати охорону ще коли я займався енергетичними питаннями і не мав ніякого відношення до Зеленського.
На тренінги до Трускаввця разом з іншими колегами їздили?
Ні, не їздив, тому що мені, як представнику президента в Кабміні, потрібно було займатися нагальними питаннями в Києві. Хоча я б з радістю поїхав у Трускавець, щоб познайомитися з усіма колегами відразу в одному місці.
За чутками, вам «світить» і посада голови парламентського комітету з питань енергетики, і крісло міністра енергетики. Де б вам було працювати комфортніше?
Мені комфортно робити речі, які мають практичний позитивний ефект для суспільства, це не завжди залежить від посад.
З певного моменту у вас почався період дуже напружених дуже стосунків з енергетичним холдингом Рината Ахметова. Цей мільярдер контролює дві третини ринку теплової енергетики. Як після всього ви збираєтесь співпрацювати, адже не враховувати його інтереси в енергетиці просто неможливо?
Немає особливо напружених відносин. Схеми, які я критикував, були прийняті певними державними органами. Ахметов не міг сам прийняти ті схеми, тому що він не є в цій державі офіційною владою чи регулятором. Але навіть якщо говорити про їхню енергетичну компанію, то вся історія почалася через наявність об’єктивних фактів.
До прикладу: років чотири тому гриміла історія з закупівлею трансформаторів Григоришина (за попереднього керівництва НЕК «Укренерго» - «Главком»), закупівля яких за завищеною вартістю могла призвести до зростання тарифів на електроенергію. Компанія ДТЕК і ТРК «Україна» (належать Ринату Ахметову – «Главком») тоді були великими союзниками в цій історії, адже виступали проти закупівлі трансформаторів за завищеною вартістю - тоді все було добре у наших відносинах.
Але ж треба бути послідовним у своїх діях: якщо погано, коли за тарифні кошти закуповували трансформатори за завищеною вартістю, значить, буде погано, якщо за тарифні кошти за завищеною вартістю закуповувати вугілля для ТЕС. На жаль, в цій другій історії вони (представники ДТЕК – Главком) вже зайняли іншу позицію. І це поширена практика українських олігархів і їхніх компаній. Але потрібно відстоювати рівні правила гри для всіх олігархів, тоді це буде справедливо. Я тут послідовний і сподіваюся, що вся ця історія із завищеною ціною вугілля і електроенергії нарешті закінчиться. Ніяких персональних претензій і якихось злопам`ятних емоцій у мене немає.
Але ж вашу родину мало не тероризували, проти вас велась медійна війна. Це ж, мабуть, залишило якийсь слід?
Ну, зробили мене більш впізнаваним – багато, хто мене не знав, тепер знають, за це дякую. Не варто жити минулим і якимись негативними емоціями. Все нормально.
Зважаючи, на результати виборів тепер представникам ДТЕК доведеться налагодити з вами контакти, адже, як всі нині розуміють, за нової влади ви будете людиною керівників паливно-енергетичного комплексу. Вони якось виходили на вас?
Я спілкуюся з ними на рівні керівників компаній, тому що є різні дискусійні питання. Налагодити відносини дуже просто: ціна вугілля для теплових електростанцій має бути не дорожче, ніж ціна в Роттердамі. Ціна електроенергії має бути не дорожче, ніж ціна в сусідній країні – в Словаччині чи Білорусі. В Україні ж сьогодні електроенергія на ринку на добу дорожча, ніж в Словаччині. Вугілля набагато дорожче, ніж в Роттердамі.
Це схема «Роттердам+» їм так посприяла?
Ні, просто локальний ринок монополізований і немає конкуренції. Відповідно на монополізованому ринку дуже легко задирати ціни і цим зловживати.
А ви будете вживати якісь заходи з метою демонополізації і обмеження впливу того ж Ахметова, щоб знижувати його частку на ринку вугілля?
Будемо.
Вам не здається, що ця історія із електроенергією за пільговими тарифами для феросплавних заводів Коломойського підставляє президента? Ви ніяк в цю ситуацію не хотіли втрутитися?
Як саме підставляє президента?
Київський окружний суд прийняв таке рішення, коли до влади прийшов новий президент.
Ну ви ж розумієте, що Зеленський точно не призначав суддів цього суду і взагалі має до них дуже віддалене відношення. У даному випадку є бажання, щоб Зеленський подзвонив судді і сказав: передай справу якомусь іншому судді або прийми якесь інше рішення?
А яке ваше особисте ставлення до того, що у феросплавних заводів будуть пільгові ціни на електроенергію?
Думаю, у них спеціальних пільг не буде - потрібно вирішувати проблему ціни на електроенергію відразу для всіх споживачів. Протягом декількох тижнів в ході діалогу з учасниками ринку, НКРЕКП, Міненерговугілля і Кабміном ми розробимо варіант вирішення проблеми ціни на електроенергію. Нинішня ціна електроенергії завищена – стрибок відбувся в липні, він надмірний, тому потрібно на 10-15% знижувати ціну електроенергії для всіх споживачів.
Нині ви вуха та очі президента у Кабінеті міністрів. Що зараз там відбувається: всі на валізах? Чи бачите ви саботаж або ж спроби терміново провести якісь сумнівні рішення?
Так, іноді бувають рішення або проєкти рішень, з якими ми не погоджуємось. Але прем`єр-міністр готовий чути обґрунтовані коментарі. Не завжди позиції повністю сходяться, але часто співпраця досить конструктивна.
Тобто, ви можете сказати прем’єру, що це дискусійна річ і загальмувати чиїсь «хотєлкі»?
Ні, він – прем’єр-міністр, а я лише представник президента в Кабміні, який не є членом уряду і має лише дорадчий голос. Я не можу йому вказувати, але можу звернути увагу, аргументувати якусь свою позицію і про щось попросити. А він вже потім приймає відповідне рішення.
Хто стане представником президента в майбутньому уряді?
Не знаю, але думаю, що там роль представника президента буде трошки інакшою, тому що це буде свій уряд, коаліційний, там все буде простіше.
Вас, як представника президента в уряді, всюди пускають? Чи можете ви затребувати якісь додаткові документи, чи діє якийсь рівень допуску?
Є наради за участю міністрів, пов’язані з військовими рішеннями, до яких я доступу не маю і, мабуть, не повинен мати. В мене не виникало бажання затребувати щось секретне. Проєкти рішень уряду є у відкритому доступі, є пояснювальні записки до них і цього достатньо. Головне, щоб такі проєкти вчасно публікувалися.
«Ми плануємо змінювати закони про ринок електроенергії, закон про НКРЕКП»
Партія «Слуга народу» злила у ЗМІ приблизний список кандидатів на посади голів парламентських комітетів. Вам там «дістався» – паливно-енергетичний. У вас є бачення, з чого потрібно починати, чи є серед новообраних депутатів з кого обирати членів комітету? Можливо, планується перейменувати цей комітет?
Цей комітет буде профільно займатися енергетичними питаннями, так само, як займався попередній, також є імовірність, що туди будуть віднесені певні питання житлово-комунальної сфери.
Якщо вам запропонують бути головою Комітету з енергетичних питань…
То це буде свідченням довіри, яку треба не підвести.
Хто ще у новому парламенті, крім Ольги Бєлькової, володіє бекграундом про ухвалені раніше закони в паливно-енергетичному комплексі?
Я, до речі, не впевнений, що Бєлькова буде працювати в цьому комітеті, хоча я б цього хотів. У партії «Слуга народу» є не менше 10 охочих працювати в цьому комітеті. Є достатньо грамотних людей, які мають досвід роботи в енергетиці, тому, думаю, комітет швидко та ефективно запрацює.
Чи плануєте ви міняти кардинально енергетичні закони, чи будете послідовно втілювати вже ухвалені закони?
Втіленням законів займається Кабмін. Деякі закони будемо змінювати. Ми плануємо змінювати закони про ринок електроенергії, закон про НКРЕКП.
Але ж, мабуть, вже не будете зупиняти запущену з 1 липня нову модель енергоринку?
Це питання не зупинки, а зміни моделі… Коли часто міняється модель ринку, то це не дуже добре. Тому аналізуємо, як в рамках нині чинної моделі запровадити такі зміни, щоб ринок міг працювати на користь українських споживачів. Але є різні думки, це предмет дискусії.
Якщо вам запропонують посаду міністра, пожертвуєте парламентським комітетом?
Не знаю.
За вашими прогнозами, скільки часу після парламентських виборів знадобиться для того, щоб сформувати новий уряд,?
Два дні роботи нового парламенту, думаю, достатньо.
Чи є вже потенційні кандидати на прем’єра, міністрів, чи є з кого обирати уряд?
Є кандидати, але я не хочу називати прізвища, тому що це стимулює занадто бурхливе обговорення, а воно не завжди конструктивне.
«Ціна на електроенергію має бути знижена на 10-15%»
Компанія «Інтерпайп» та інші металургійні підприємства критикують тарифи НЕК «Укренерго» і вважають, що новий ринок - це чи не катастрофа для промисловості. Що планується зробити, щоб ліквідувати перекоси нового енергоринку?Тому треба системно – один раз – вирішити цінову проблему для всіх. Від сьогоднішнього рівня ціна на електроенергію має бути знижена на 10-15% методом певних нормативно-правових актів Кабміну та НКРЕКП.
Якими методами можна зменшити ціну – невже планується «покласти» на «Енергоатом» ще й всі комунальні підприємства?
Ні, адже у «Енергоатома» є лише 10% електроенергії для реалізації на ринку прямих контрактів. Потрібно зробити таким чином, щоб «Енергоатому» залишити не 10%, а більше – для ринку прямих контрактів – 20%-25%. Тоді компанія зможе виставляти більші обсяги на ринок прямих договорів і тоді на цей ринок можуть прийти споживачі і купувати електроенергію за нижчою ціною.
Окрім того, треба понизити діючі обмеження цін, встановлені регулятором на ринку на добу наперед і на внутрішньодобовому ринку, а також понизити тариф «Укренерго».
Чи плануєте вивести з тарифу для «Укренерго» складову на «зелену» енергетику?
Є й така ідея, можливо, це потребуватиме певних змін до закону. Крім того, є можливість більш точно розрахувати деякі параметри тарифу для «Укренерго» , зокрема, стосовно «зеленої» енергетики, хоча компанія зрештою повинна мати тариф, який покриває всю їхню господарську і операційну діяльність.
«Роттердам +»: «ті працівники НКРЕКП, яким зараз вручили підозри, не придумували цю схему»
Як ви оцінюєте роль формули «Роттердам+», чи принесла вона користь вугільній галузі України, особливо державним шахтам?
Я оцінюю різко негативно. На державних шахтах як була проблема, так вона є і сьогодні. Профспілки і шахтарі нам пишуть листи, іноді навіть страйкують, до Києва їдуть. І ми чітко розуміємо, що на формулі «Роттердам+» заробляли не державні шахти і не прості шахтарі, а зовсім інші – не бідні люди. Тому потрібно приймати інші рішення, від яких будуть вигравати шахти і шахтарі, а не ті, хто сидять на грошових потоках – як державних так і приватних шахт – і заробляють за рахунок завищених тарифів на електроенергію. Звичайно, то була така масштабна і безпрецедентна тарифна афера, і я сподіваюсь, що люди, які придумали цю схему, відповідатимуть за ці рішення.
А чи бачите ви хоча б інколи екс-голову НКРЕКП Дмитра Вовка, кажуть, він інколи приїздить в Україну?
Не знаю, не бачив.
У справі «Роттердам +» Солом’янський районний суд Києва обрав двом затриманим запобіжний захід, а потім відпустив їх із-під варти. Мова про колишнього члена НКРЕКП, а нині директора ДП «Оператор ринку» Володимира Євдокімова і ексначальника відділу НКРЕКП Тараса Ревенкова. Їх звинувачують у «зловживанні службовим становищем». Яка їх роль в створенні формули «Роттердам плюс доставка вугілля в Україну»?
Наскільки я знаю, ті працівники НКРЕКП, яким зараз вручили підозри, не придумували цю схему, а виконували вказівки вищого керівництва. Більше того, у 2017 році член НКРЕКП Володимир Євдокімов навіть ініціював перед керівником НКРЕКП, щоб відмінити «плюс» із цієї формули, але його пропозиція була відкинута. Ну так буває: заробляють одні, але відповідати доводиться іншим: тим, хто не втік, а залишився в Україні, хоча, звичайно, основний тягар вини не на звичайних виконавцях.
«Конкурс на шельфову ділянку «Дельфін» варто провести заново»
Яка ваша оцінка діяльності міністра Ігоря Насалика та чи є співпраця між ним та президентом Зеленським?
Співпраця не найкраща.
Відразу після президентських виборів Кабінет міністрів на своїх засіданнях ухвалив велику кількість постанов та розпоряджень, з якими ви часто не погоджувалися. Розкажіть, що саме вас обурює у діяльності уряду Гройсмана?
Але ж всі ті рішення уряд потім скасував. Правда, прийняв інші, не набагато кращі за попередні. Мене обурює, коли на чорне кажуть біле – це коли протягується новий ринок електричної енергії, розуміючи всі можливі наслідки, до яких він призведе. І це називають реформою, переконуючи, що новий ринок принесе користь для якогось споживача, хоча це все не так. Є окремі моменти, щодо яких у нас були різні позиції. Але є й багато рішень уряду, які ми підтримуємо.
Назріває міжнародний скандал через конкурс на угоду з розподілу продукції на шельфовій ділянці «Дельфін». Перемогу Trident Black Sea досі не оголосили. Чи знаєте ви про ситуацію, що складається навколо цього конкурсу? Чи дійсно на комісію тиснули, аби вона обрала саме певного учасника?
Не знаю. Я чув позицію прем’єр-міністра, що в силу того, що конкурс проведений в дуже стислі строки, а ділянки дуже великі, деякі межі цих ділянок є спірними, тому варто цей конкурс провести заново. Така позиція в даному випадку була б правильною.
Але ж тоді Trident Black Sea подасть позов до суду на уряд… А Україна топчеться на місці та не нарощує видобуток газу…
Я б не сказав, що ніяких зрушень. Перед тим були виставлені дев’ять ділянок на конкурс, успішно були затверджені переможці міжвідомчою комісією, а потім Кабміном. Там очікується $430 млн інвестицій в газовидобуток і вже через пару років піде приріст видобутого газу на цих ділянках.
Але я не готовий відповідати за цей процес, бо це робив уряд, який не є сформований новообраним парламентом. Цілком очевидно, що строки, в які був оголошений цей конкурс, не давали можливості прийти серйозним міжнародним гравцям. Два місяці було на подачу документації, а зробити це нереально а такий час. Треба проводити конкурси правильно, тоді будуть учасники і прийдуть крупні міжнародні газові компанії.
За даними міністра Ігоря Насалика, «Нафтогаз України» разом з компанією «Укргазвидобування» просто «утилізували зібрані з населення 40 млрд грн». Ці кошти мали піти на збільшення газовидобутку, передбачене Стратегією 20/20 (з 14,5 до 20 млрд куб м з 2016 до 2020 року). Натомість тепер НАК оголосив нову стратегію, суть якої – в найближчі 2-3 роки взагалі не нарощувати газовидобуток. Яке ваше бачення ситуації?
Так, нам потрібно збільшувати видобуток газу. І треба трохи міняти стратегію, більше залучати приватних іноземних компаній у видобуток, адже силами державної компанії , очевидно, ми не можемо наростити видобуток.
Виходить ось що: ціни на газ збільшили майже в 10 разів, гроші зібрали з населення, а обіцяне збільшення видобутку завалили. Скоро прийде новий уряд. Якою буде ваша політика щодо нових планів «Нафтогазу»: «Навіщо видобувати, якщо можна імпортувати»?
Ми будемо розробляти нову – більш реалістичну стратегію, щоб потім вона була реалізована. Я поки не сильно аналізував заявлену НАКом нову стратегію – у них там півроку назад було одне, зараз інше. Це якась їхня внутрішня стратегія, будемо її аналізувати.
Днями президент підписав ухвалений парламентом закон, який відновлює справедливість щодо «зелених» тарифів для дрібних домашніх сонячних електростанцій на землі, зокрема для вже збудованих станцій. Чи повністю вирішені проблеми, зумовлені помилкою із «обнуленням» тарифу?
Так, в значній мірі проблеми вирішені. Але потрібно буде прийняти ще один уточнюючий закон, щоб унеможливити зловживання. Але загалом зроблено крок у правильному напрямку - це усвідомлена підтримка саме малої «зеленої» генерації. Нам потрібно, щоб звичайні люди потрохи будували в себе сонячні панелі, щоб розвивався середній клас. Потрібно розвивати малу генерацію, наближену до кінцевого споживача. Це зміцнюватиме стійкість енергосистеми, тому розвиток дрібної «зеленої» енергетики буде пріоритетним.
Уряд вимагає здійснити анбандлінг НАК «Нафтогаз України» (відділити ГТС у окреме підприємства) до кінця цього року за ухваленою ним моделлю від 2016 року – тоді було створено «Магістральні газопроводи України» (МГУ). Яка позиція президента щодо моделі анбандлінгу та транзитного контракту, який завершується 31 грудня?
Ми за те, щоб цей транзитний контракт був продовжений.
Чи відомо вам про перебіг перемовин з «Газпромом»?
На сьогодні немає ніяких перемовин. На 16 вересня запланована тристороння зустріч: Україна, Росія, ЄС. Зараз усі учасники підтверджують свою участь. Нам потрібно сформувати новий уряд, а також склад делегації - тоді ці перемовини відбудуться. Стосовно анбандлінгу «Нафтогазу України», вважаю за необхідне, щоб новий уряд прийняв нові рішення. І важливо, щоб рішення було прийняте у вересні. І ще більш важливо, щоб прийняте рішення вже не обговорювалося, а виконувалося безпосередньо всіма учасниками процесу задля того, щоб анбандлінг був реалізований.
П`ять закордонних компаній зацікавлені взяти участь в управління нашою ГТС. Чи реально їх залучити в Україну та чи здатні вони створити незалежного оператора ГТС?
Якщо буде транзит російського газу через Україну, то їх залучити цілком реально. Якщо ж транзиту газу не буде, то й нереально залучити.
Чи планується змінювати підходи до формування ціни газу для населення та підприємств теплокомуненерго. Мова про так звану формулу «Дюссельдорф +». Суд визнав її незаконною.
Ніякої формули «Дюссельдорф +» не існує. Навіть раніше до жовтня минулого року, діяла формула, коли враховувалася ціна в Дюссельдорфі плюс доставка, або ціна в Словаччині плюс доставка і вибиралась нижча з цих двох. З огляду на те, що до нас Словаччина ближче, тому доцільніше сказати, що в Україні діяла формула «Словаччина + доставка до України».
Але в останні дев’ять місяців така формула не діє, тому що формула для населення прив’язана до одного з чотирьох видів цін: перша – ціна, що склалася на «Українській енергетичній біржі»; друга – ціна, за якою «Нафтогаз» продає газ промисловості; третя – ціна, по якій газ імпортується в Україну; четверта – ціна, яка зафіксована в постанові Кабміну. З цього набору з чотирьох цифр береться найменша. Але за фактом вона береться або як ціна для промисловості, або як ціна на «Українській енергетичній біржі», або як середня ціна розмитнення. Тому ніякої прив’язки до «Дюссельдорф+» тут немає.
За останні чотири місяці ціна газу для населення знизилась на 25%. Це хороша тенденція - ціна на серпень буде нижча, аніж була до минулорічного жовтневого підвищення.
Але ж якщо порівняти собівартість видобутку українського газу - $47 за тисячу кубометрів, з ціною для населення у липні – 6,9 тис грн/тис куб м (еквівалент $265), то ціна завищена в понад п’ять разів, а зібрані з населення гроші не йдуть на збільшення газовидобутку.
Я не бачив розрахунків і думаю, що собівартість газу не $47, а близько $100. Але я б хотів побачити такі розрахунки від людей, які стверджують, що собівартість $47.
У 107 разів за чотири роки зросли зарплати топ-менеджерів «Нафтогазу», при цьому провалено програму газовидобутку. То чи справедливі заробітки менеджерів у держкомпаніях?
Я думаю, що можна зробити так, як це роблять у приватному бізнесі, де заробітки і винагороди прив’язують до річних результатів роботи - до так званих KPI за підсумками року, які включають і прибуток, і виробничі показники (збільшення видобутку газу) тощо. Включати можна і підвищення ефективності. Було б правильно прив’язувати заробітні плати керівників державних підприємств до таких річних KPI, які вимірюються в цифрах. Тоді топ-менеджери будуть мотивовані виконувати саме такі ключові показники – фінансові та виробничі.
Якщо ж на державних підприємствах будуть низькі зарплати, то там ситуація може бути ще гірша, тому просто потрібно знайти розумний баланс: з одного боку, щоб зарплати не були низькими, а з іншого – щоб зарплати, премії і бонуси мали певну прив’язку до річних показників успішності і вони дійсно слугували винагородою, яка мотивує робити державну компанію сильнішою, ефективнішою і більш успішною.
Депутати Олексій Кучеренко, Юлія Тимошенко та її колишній помічник Олександр Трохимець переконують, що домагатимуться повернення тих грошей, які українці протягом п’яти років переплачували за газ, адже суд визнав неправомірним різке підняття тарифів протягом останніх років. Якими будуть дії нової влади? Чи вважаєте ви можливим повернути людям гроші?
Вони дали таку обіцянку, давайте подивимося, які реалістичні юридичні механізми будуть запропоновані для реалізації. Якщо це через рішення судів, то треба дати час, щоб ініціатори могли реалізувати свою ідею. За останні 4 місяці відбувається пониження цін на газ безвідносно до політичних дискусій та обіцянок.