Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Перші тижні енергоринку. Хроніка безладу

    • Наталка Прудка
    • Розсилка
    Перші тижні енергоринку. Хроніка безладу
    Фото: Уніан

    Скільки ж в дійсності коштує кіловат-година для промисловості?

    Чи дійсно ціна електроенергії для промислових споживачів зросла на 30% за перші 10 днів функціонування нової моделі енергоринку? Кабінет міністрів різко критично прореагував на заяву керівника «Укренерго» Всеволода Ковальчука про таке подорожчання, адже остаточні підрахунки ціни будуть зроблені лише в кінці липня. І то лише за умови, що будуть зведені реальні баланси споживання та виробництва електроенергії. Але і це дуже сумнівно: учасники ринку подають до адміністратора розрахунків («Укренерго») вкрай неякісні дані.

    «Заяви керівництва державного підприємства «Укренерго» про нібито зростання на 30% вартості електроенергії для промислових споживачів через запуск прозорого ринку електроенергії  є некоректними», - сказано в повідомленні на урядовому сайті. Аргументи у цій суперечці – конкретні цифри. Наводимо позицію кожної із сторін.

    Позиція «Укренерго»

    За даними «Укренерго», за першу декаду липня ціна для промислового споживача нібито в середньому склала 2534,4 грн за мегават-годину (без ПДВ), тоді як в останню декаду червня  промисловість платила 1618 грн (без ПДВ). У компанії переконують, що ціна продовжить зростати, хоча перед запуском нового ринку в уряді прогнозували, що здорожчання не перевищить 6-8%. На думку Ковальчука, причиною значного зростання ціни стала неправильна модель покладання публічних спеціальних обов'язків (ПСО) на компанії «Енергоатом» та  «Укргідроенерго» задля забезпечення населення електроенергією за пільговою ціною, а на «Укренерго» - зобов’язання компенсувати високу вартість «зеленої» електроенергії.  Доцільно нагадати, що перед запуском нового ринку проти цієї моделі, крім «Укренерго», виступав також і держрегулятор – НКРЕКП.

    «Компанія  «Енергоатом», яка в попередні періоди виробляла найдешевшу енергію, була повністю витиснута з ринку двосторонніх договорів з промисловими споживачами. Якби «Енергоатом» був на цьому ринку, а на «Укренерго» не були покладені зобов'язання компенсувати «зеленим», зростання було б значно меншим – тоді можна було б говорити про зміну ціни на кілька відсотків», - пояснює ситуацію Ковальчук.

    «Уряд зобов’язав «Енергоатом» продавати 10% електроенергії на ринку на добу наперед, а решту 90% - операторам системи розподілу та ДП «Гарантованй покупець» для населення. Але навіть якби не було обов’язку це робити, то все одно компанії вигідніше продавати на ринку на добу наперед, адже там ціна вища», - так Всеволод Ковальчук пояснив «Главкому» причину, чому «Енергоатом» з дешевою електроенергією не працює на ринку прямих контрактів.  

    Позиція уряду: ціна впала на третину

    В уряді ж стверджують, що все відбувається з точністю до навпаки: ніякого цінового стрибка не відбулося, а через наявний профіцит електроенергії ціна навіть падає.

    «На торгах на ринку «на добу наперед» 12 липня ціна електроенергії в об’єднаній енергосистемі впала майже на 30% у порівнянні з попереднім днем торгів та склала майже 1150 грн за мегават-годину… тенденція до зниження ціни буде зберігатися до кінця місяця» - заявив директор ДП «Оператор ринку» Володимир Євдокимов.

    В уряді застерегли очільника «Укренерго» від поспішних  оцінок. «Розрахунок «Укренерго» базується на результатах торгів на Українській енергетичній біржі, коли цінова пропозиція дорівнювала ціні на електроенергію за умов пікових навантажень – 2375 грн за мегават-годину (в часи пікових навантажень ціна інколи зростає в рази – «Главком»). Але ця пропозиція була ситуативною і не була підтримана ринком. Продавець електроенергії – ПАТ «Центренерго» – знизив ціну до середньозваженої і за перші сім днів ринку продавав електроенергію за середньозваженою ціною 1599 грн  за мегават-годину рівним графіком… Як показує аналіз виробничих процесів, вартість може і далі знизитися – до 1300 грн», - стверджують в уряді.

    Таким чином, йдеться в урядовій заяві, «Укренерго» апелює до некоректних показників. «Більше того, сьогодні, коли ринок електроенергії функціонує всього два тижні, говорити про зростання ціни в принципі недоречно, адже не вступила в силу низка інших супутніх ринковим процесам факторів – як наприклад, ціна на балансуючому ринку або місячний баланс (споживання та виробництва електроенергії – «Главком»). Робити будь-які цінові оцінки можна лише після щонайменше місяця роботи ринку», - переконують у Кабміні.  

    Хто прагне зупинити реформу?

    Гострі суперечки з приводу можливого подорожчання електроенергії для непобутових споживачів спалахнула ще до запуску нового ринку.  Команда президента Зеленського була налаштована зупинити реформу буквально за лічені дні до її запуску.

    «Главком» писав, що найвідомішим публічним поборником скасування реформи є бізнесмен Ігор Коломойський, який контролює Нікопольський та Запорізький феросплавні заводи. Це найбільші споживачі електроенергії: у них в собівартості продукції частка електроенергії - 50%.

    «Атаку на новий енергоринок через суд здійснив лише великий бізнес – Нікопольський феросплавний та Покровський гірничо-збагачувальний комбінат.  Метою зриву є бажання власників великих металургійних підприємств в ручному режимі неринковими методами отримувати для себе  тарифи на електроенергію – так, як це вони робили в 2012 році, коли уряд Азарова давав їм пільговий тариф. Тобто вони хочуть отримувати прибуток за рахунок інших учасників ринку – як виробників, так і споживачів. Для цього також використовують і політичний вплив – через представника президента в уряді Андрія Геруса», - стверджує у розмові з «Главкомом» президент Асоціації енергетики України Олександр Трохимець.

    Отже, власники заводів зацікавлений, щоб держава продовжила їх дотувати - за рахунок зниження ціни на електроенергію, хоча ці заводи успішно експортують свою продукцію за валюту. Але в умовах ринку про дотації доведеться забути.  

    Попри все ринок запрацював вчасно, але вже на другий день роботи почалися атаки на «Укренерго».  Окружний адмінсуд Києва за позовом АТ «Нікопольський завод феросплавів» призупинив дію постанов НКРЕКП (№954 та №955 від 7 червня 2019 р), якими були встановлені тарифи для «Укренерго» на передачу електроенергії та послуги диспетчерського управління на друге півріччя.

    Відразу ж в «Укренерго» заявили, що таке рішення суду унеможливлює функціонування нової моделі ринку… це призведе до колапсу, оскільки призупинені постанови регулятора були прийняті саме для забезпечення нових алгоритмів роботи ринку». Відповідно 3 липня НКРЕКП подала апеляційну скаргу на рішення суду. Також в апеляційному порядку ухвалу Окружного адмінсуду Києва оскаржили НЕК «Укренерго» та ДП «Гарантований покупець».  

    За словами керівника «Укренерго» Всеволода Ковальчука,  судових засідань з цього приводу ще не було. Він також схвально поставився до прийнятого регулятором тарифу для «Укренерго», який вступить у дію з 1 серпня. За його словами, тих коштів, які передбачені в тарифі, має вистачити на компенсацію технологічних втрат електроенергії в умовах сьогоднішнього ціноутворення. Зниження тарифу «Укренерго» дозволить зменшити ціну на енергоринку.

    12 липня НКРЕКП затвердила новий тариф на послуги з передачі електроенергії магістральними мережами на друге півріччя 2019 року для ДП «НЕК «Укренерго» в розмірі 312,14 грн/МВт-год (без ПДВ), що на 10,2% менше, ніж затверджений 7 червня (347,43 грн/МВт-год). Усього витрат передбачено в розмірі понад 16,9 млрд грн, а обсяг передачі е/е – майже 54,2 тис МВт-год.

    Тариф включає :

    • витрати, пов’язані з купівлею електроенергії з метою компенсації технологічних втрат – 1,162 млрд грн,
    • на виконання спеціальних обов’язків із забезпечення збільшення частки виробництва е/е з альтернативних джерел – 12,397 млрд грн.

    Також регулятор схвалив проект тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на друге півріччя у розмірі 8,90 грн/МВт-год, який також починає діяти з 1 серпня. Нова ставка на 9,5% вища за попередню. В новий тариф включено витрати на закупівлю допоміжних послуг в розмірі 428,7 млн грн.

    Ринок  допоміжних послуг запрацює не скоро



    Після запуску ринку прямих контрактів споживач і постачальник купує певні обсяги електроенергії за двосторонніми договорами на довгостроковий період. В цих договорах зазначається не лише загальна кількість кіловат-годин, яку буде поставлено/спожито протягом певного періоду, а й буде приведена розбивка по днях і годинах. 

    З огляду на те, що точно передбачити погодинне споживання на довгостроковий період  практично неможливо, тому покупці, плануючи вже уточнене споживання на кожну наступну добу, визначають, скільки їм потрібно докупити чи продати надлишків електроенергії у порівнянні з законтрактованими обсягами. Цю процедуру здійснюють на різних сегментах ринку – загалом ринок має п’ять  складових, чотири з яких почали функціонувати з 1 липня – це ринок двосторонніх договорів, ринок на добу наперед, внутрішньодобовий та балансуючий ринки. Не працює лише ринок допоміжних послуг – це плата генеруючим компаніям, потужності яких знаходяться в резерві і їх готові запустити в будь-який момент. 

    Запуск цього ринку  залежить від наявності  акредитованих юридичних осіб, які можуть здійснювати сертифікацію генеруючого обладнання учасників балансування та учасників ринку допоміжних послуг. Згідно з Законом «Про ринок електричної енергії» та «Кодексом системи передачі», оператор системи передачі («Укренерго») має здійснити певні заходи для акредитації таких юридичних осіб. Участь виробників електроенергії на балансуючому ринку є обов’язковою, а виробники державної форми власності повинні провести тендерні процедури з відбору юридичних осіб, які здійснять сертифікацію генеруючого обладнання -  це потребуватиме декілька місяців.

    За даними Всеволода Ковальчука, на сьогодні повністю готові надавати допоміжні послуги лише гідро- та гідроакумулюючі електростанції (у складі ПрАТ «Укргідроенерго») та Бурштинська ТЕС, яка належить ДТЕК. «Ці два суб’єкти можуть протягом восьми, максимум дев’яти тижнів вийти на повноцінне надання допоміжних послуг. Для всіх інших потрібно плюс ще один-два місяці для того, щоб підготувати своє обладнання (мають бути створені канали зв’язку, модернізовані системи управління станціями тощо), але теоретично ми можемо вийти лише на 40-50% необхідних потужностей на ринку допоміжних послуг протягом двох-трьох місяців і протягом півроку-дев’яти місяців вийти на стовідсотковий  показник», - каже голова «Укренерго» і закликає учасників ринку прискорити процедуру сертифікації обладнання.

    «Ми наполягаємо, звертаємося, зараз працюємо і з учасниками ринку, і з регулятором, щоб прискорити процедуру сертифікації і щоб ринок допоміжних послуг запрацював», - сказав Ковальчук. Він пояснив, що ринок допоміжних послуг не був вчасно запущений через те, що   документ, який регламентує перевірку та випробування обладнання електростанцій для надання допоміжних послуг, набув чинності лише 27 червня. Відповідно, за час, який залишався (три дні), неможливо було впровадити даний сегмент в роботу.

    Через відсутність ринку допоміжних послуг оператор енергосистеми не може замовити та оплатити постачальнику допоміжні послуги, тому постачальники не зацікавлені їх надавати у повному обсязі, необхідному для забезпечення надійної роботи енергосистеми – резервні потужності мають становити 1000 МВт.  Розмір резерву визначається потужністю найбільшої генеруючої установки (атомного енергоблоку ВВЕР-1000), яка в будь-який момент може аварійно вийти з ладу, а тому в такому разі необхідно миттєво запустити інше джерело генерації.

    «Коли немає ринку допоміжних послуг ми не можемо постачальникам послуг   замовити, щоб у нас завжди було в резерві 1000 МВт. Договору немає, сплатити ми за це не можемо і вони не готові надавати послуги, тому в резерві в перші 10 днів роботи ринку було стільки, скільки вони самі заявляли», - сказав Ковальчук. А відтак, обсяги заявок на завантаження енергоблоків у різні періоди доби задовольняли в середньому лише на рівні 55% від необхідних резервів, потрібних  для балансування енергосистеми», - повідомив Ковальчук.

    Провали з комерційним обліком

    Згідно із законом про ринок електроенергії, з моменту запуску (1 січня) роздрібного ринку електроенергії  функцію адміністратора комерційного обліку купівлі-продажу електроенергії мала виконувати  компанія  «Укренерго». Однак через технічну неготовність, відсутність програмного комплексу – так званого ДатаХабу (він мав би обраховувати весь ринок електроенергії), збором, обробкою  та передачею даних комерційного обліку усіх споживачів, займалося ДП «Енергоринок»,  і лише з 1 липня -  «Укренерго».  На базі зібраних даних мають формуватися баланси виробництва та споживання електроенергії – основи для щоденних погодинних розрахунків ціни і, відповідно, платежів за електроенергію.  

    Загалом в Україні до 1 січня 2019 року діяло 33 обленерго та близько 70 постачальників за нерегульованим тарифом, а вже з 1 січня 2019 року - 25 постачальників універсальних послуг (ПУП),  постачальник останньої надії (ПОН), 33 оператори системи розподілу (ОСР) та близько 400 постачальників «за вільними цінами». Загальна кількість споживачів електроенергії в Україні – 16,5 млн.

    Нові учасники ринку виявилися неготовими до роботи на новому роздрібному енергоринку, а відтак, часто новачки передавали спотворені дані в «Енергоринок», або й взагалі не передавали,  тоді як дані про комерційний облік лягали в основу розрахунку  балансів. А відтак погана якість даних призвела до того, що реальні обсяги поставок електроенергії уточнювали майже п’ять місяців. Тепер ця колосальна проблема повністю перекочувала на ринок прямих контрактів.

    «На другий день після запуску нового енергоринку ми перший раз отримали дані комерційного обліку і після цього вони щодня уточнюються. Далеко не всі учасники ринку передали нам ці дані. Ми їх проаналізували і вийшло, що показаний нам обсяг виробництва електроенергії  значно вищий, ніж реальне виробництво в енергосистемі, зафіксоване нашими приладами. Водночас показаний обсяг споживання є заниженим і не відповідає реальному графіку споживання. Абсолютно аналогічна ситуація була в січні  в ДП «Енергоринок»»,  - підсумував Ковальчук.

    «Якість даних недостатня. І якби ми здійснювали щоденні розрахунки згідно з правилами ринку, то ми б побачили дуже негативну ситуацію для багатьох постачальників і виробників, бо були б виставлені рахунки за нереальні небаланси – ті віртуальні небаланси, про які ми розказували протягом попередніх двох місяців перед запуском ринку», - каже Ковальчук.

    За даними «Укренерго», на 9 липня учасники ринку подали до адміністратора розрахунків, тобто, до «Укренерго», оригінали документів лише для 680 точок комерційного обліку з понад 4,7 тис зареєстрованих.

    Отже, звітний баланс купівлі-продажу електроенергії за липень - під запитанням, а відтак, під запитанням і  остаточні розрахунки ціни електроенергії. «Неякісні дані комерційного обліку спотворюють дані небалансів, і тим самим збільшують обсяги балансуючого ринку, де найвища ціна електроенергії. А відтак, зростає кінцева вартість електроенергії», - повідомив «Главкому» заступник директора «Укренерго» Андрій Немировський.

    Через подачу некоректної інформації недосвідчені учасники ринку створюють великі проблеми операторам системи розподілу (колишнім обленерго), а відтак, і головному адміністратору комерційного обліку – компанії «Укренерго». На вирішення цієї проблеми знадобиться не один місяць.

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ