Автор спічу «Ви – ніхто» Микита Потураєв: Запис злили, щоби підірвати єдність «Слуги народу»
«Ми тут, у Трускавці, чудово усі посміялися над цим»
Радник президента, новообраний депутат «Слуги народу» (№97 у списку) Микита Потураєв цього тижня несподівано став героєм новинних стрічок. Видання «Страна» опублікувало аудіозапис виступу політика під час тренінгу для молодих «слуг народу» у Трускавці. Розголос викликав жорсткий спіч Микити Потураєва, який пояснив колегам з майбутньої фракції, що стали вони депутатами насамперед завдяки імені президента Володимира Зеленського, а вже потім завдяки власним зусиллям. «Всі ви – політично ніхто», - дослівно сказав Потураєв. Такі заяви начебто образили частину партійців, пише «Страна». Хоча на аудіозапису чутні схвальні гучні оплески після виступу політика.
«Главком» зв’язався із Микитою Потураєвим, аби з перших вуст почути про мотиви його звернення, реакцію соратників та загальну атмосферу трускавецького тренінгу.
Ваш виступ у Траскавці викликав резонанс. Очікували?
Взагалі-то, ні. Історія, яка мусується, абсолютно штучна. Якщо прочитати, що вони надрукували (публікація на сайті «Страни» - «Главком»), може скластися певне хибне враження. Хоча навіть з тієї частини розшифровки, яку вони надрукували було зрозуміло, що є певний контекст. А якщо напружитися і прослухати аудіо, хоча воно поганої якості, то взагалі-то там кришталево зрозуміло, про що я кажу.
Все, що відбувається я вважаю певною інформаційною спецоперацією. Не знаю, чи причетна до цього Москва. Але з урахуванням радісного використання цієї теми на російських федеральних телеканалах (кажуть мені колеги, що Ольга Скабєєва чи не двічі цю історію піднімала) генезис цієї історії для мене зрозумілий. Зрозуміло, чому це підхопили медіа медведчуківської групи, зрозуміло, чому це підхопили медіа порошенківської групи. Тому що всім дуже хочеться якимось чином підірвати єдність фракції «Слуга народу», але це все жалюгідні спроби і навіть смішні. Ми тут, у Трускавці, над цим чудово усі посміялися. Перемикаєш телеканали і всюди розповідають тільки про це.
«Хтось здійснив неетичний вчинок»
Але ж аудіозапис не міг потрапити до ваших опонентів, якби його не «злили» хтось із «слуг народу». Це ж робила не Росія або ваші політичні опоненти, чи не так?
Саме тому нікого не слід обвинувачувати. От хтось здійснив неетичний вчинок. Тут дуже багато людей, не тільки наші обрані депутати. Саме тому, що в залі дуже багато людей, нікого не можна обвинуватити.
Журналістів у залі не було. Хочете сказати, що це могли зробити офіціанти, хтось із обслуговуючого персоналу
Ну, послухайте, заради сенсації у «Страни» була така лінія, що їх нібито не пускали… Це не та історія, яка повинна хвилювати (медіа). У нас не відбувається нічого такого, щоби ми приховували. Ну ОК, вони хочуть нас повеселити, підтримали публічний інтерес до нашої фракції. В якомусь сенсі навіть вдячні їм за це.
Хто після цього виступу до вас підходив, що казали?
До мене підходили десятки людей, писали мені у Messenger, дякували абсолютно всі. Коли кажуть представники «Страны», що є невдоволені, є ображені, що у них є такі дані, то це просто дуже смішно. Перед навчанням було необхідно розставити акценти. Бо це стосується входу до політичної суб’єктності. Поки ніхто з нас не є політичним суб’єктом, в тому числі ті люди, які мають досвід роботи з політиками, як я, чи кілька наших людей, які раніше були членами місцевих рад. Знайти цю суб’єктність – важка праця. Перемога на виборах не означає автоматичного перетворення людини на політичний суб’єкт.
«Всі ви – політично ніхто» - доволі жорстка характеристика. Це звернення до мажоритарників чи списочників?
Ні, це щодо всіх, усі були в залі. Всім, і мені в тому числі, цю суб’єктність потрібно знайти. Коли люди не знаходять політичну суб’єктність, ми отримаємо або маріонеток, які голосують за помахом руки, або ми отримуємо казнокрадів, які суб’єктні саме як казнокради в політиці… Ми, як партія, не хочемо знову такого в Україні. Президент для того йшов у політику, щоби потім на особистісному і колективному рівні утворювалися сильні, нової якості, нового типу політичні суб’єкти. Тобто все було для того, щоби справжня політика у нас з’явилася, а не дерибан і схематоз.
«Ми – це зріз України»
В інтерв'ю РБК глава Офісу президента Андрій Богдан допустив, що 20% «слуг народу» в парламенті можуть виявитися негідниками. Ви кілька днів зсередини спостерігаєте за життям усієї команди новообраних депутатів. Погоджуєтеся з Богданом?
Я хочу надіятися, що Андрій дуже помилився. Але я розумію, звідки у нього взявся песимістичний сценарій. Країна 29 років прожила у ситуації, коли корупція є одним із державоутворюючих елементів, може, навіть, найголовнішим. Наші інститути були насосами, які перекачували державні засоби на приватні рахунки де-небудь в затишних офшорних зонах.
Що вам дає підстави бути оптимістичнішим за вашого колегу Андрія Богдана?
Бачу людей, бачу їх умотивованість, драйв, внутрішню упорядкованість. Не можу сказати, що бачу це у всіх. Але не тому, що в когось не бачу, а тому, що з кимось спілкуюся більше, а з кимось менше. Когось знаю в обличчя, когось завдяки імені на бейджику, а когось знаю набагато краще. І відчуваю з цього приводу обережний оптимізм.
Кажете про оптимізм? Але новообрані депутати ще не зайшли в парламент, а уже сваряться. Візьмемо для прикладу конфлікт між Давидом Арахамією і Олександром Дубінським. Це – ознака майбутніх серйозніших розколів у фракції?
Надіюся, що ні. Тому що фракція являє собою українське суспільство в мініатюрі, ідеальній соціологічний зріз. Тобто ми – це зріз України. А вона така, різна, у тому числі у цінностях. Усередині однієї фракції ми повинні домовлятися так само, як і в середині України мусимо домовлятися. Бо якщо ми не навчимося це робити всередині фракції, то як ми будемо ефективно виконувати свою місію по об’єднанню України.
Хто з лідерів «Слуги народу» у майбутній фракції буде виконувати роль внутрішнього миротворця?
Такі люди у нас є. Звичайно, у нас сформувалася група лідерів, окремі наші списочники їздили регіонами. Але у нас є яскраві мажоритарники. Тобто лідери є. Мінімум 20 таких людей я знаю. Вони можуть цю фракцію цементувати. Хоча, можливо, слово цементувати неправильне. Справжня політика – це політика життя, а не якогось застиглого монументу.
«У нас не тоталітарна секта, щоби я погоджував те, що кажу»
До речі, текст свого спічу, його тему ви погоджували з керівництвом партії, чи це була суто ваша тема і ваша ініціатива?
Звичайно, це моя особиста підготовка. Що значить, погоджував? У нас не тоталітарна секта, щоби я погоджував те, що кажу. Є принципи партії, є задачі, які перед партією ставляться зараз, є задачі, які стоять перед кожним членом фракції. Моя задача – чітко звернути увагу людей на важливість виконання досягнення наших цілей.
Вас почули?
Судячи з того, що мені дякували, – так. Судячи з того, як ідуть заняття, – так. Судячи з того, як у нас пройшов перший ігровий модуль, на якому ми моделювали ситуації з реального життя, можу сказати, що почули.
Новообрані депутати поділені на команди, що імітують комітети у майбутній Верховній Раді. Ви у якій команді, в якому умовному комітеті?
Робочі комітети у нас були створені ще раніше. Нині ми вже працюємо над законопроектами, над проектами стратегій. Робота в комітетах – один з модулів. Але взагалі, команди перетасовуються, формуються під окремі освітні модулі, щоби ніхто не застоювався в рамках однієї групи. Щодо парламентського комітету, то я – в комітеті гуманітарної політики, це така робоча назва. За нами питання культури, спорту, медіа, інформаційної безпеки.
Окрім Віктора Пинзеника, які відомі викладачі долучились до тренінгів для «слуг народу»?
Віктор Михайлович, думаю, найбільш відомий. Є прекрасна група з Київської школи економіки. З тих, кого я особисто знаю, можу назвати Володимира Шульмейтера (перший заступник міністра інфраструктури 2014-2015 рр. – «Главком»), який давав нам огляд ситуації з інфраструктурою.
Скільки всього модулів, як виглядає програма навчання?
Програма дуже різноманітна, кожен наступний день не схожий на попередній. У цьому суперінтенсиві поєднуються такі собі інтерактивні співбесіди спікера і аудиторії. При цьому одночасно йде модерація спеціалістами Київської школи економіки того, що відбувається за столами. Під час цієї співбесіди слухачі виконують особисті завдання. Минулої суботи у нас був ігровий модуль з моделюванням економічної стратегії. Звичайно, були змагання різних команд. Є окремий модуль, який присвячений роботі у секторах. Це вже не для всіх одночасно, а за інтересами: окрім інфраструктури є сектор національної безпеки і оборони, освіти і науки… Всього вісім секторів виходить.
Трускавець – це перш за все курортне місто, санаторії. Окрім навчання, майбутні депутати встигають, користуючись можливістю, оздоровитися?
Навчання починається у нас о 9:00, закінчується о 21:00, але не завжди. У середу, наприклад, все завершилося о 22:30, у вівторок близько 22:00. Рано-вранці хтось встигає у басейні поплавати, він відкривається о 7:00. Але насправді встигає це зробити дуже невелика кількість людей. Після завершення тренінгів люди приходять до тями, спілкуються між собою, рефлексують. Ідуть спати о 23:00-00:00. Часу на сон не так і багато залишається. Деякі колеги бігають вранці. А я стараюся, як мінімум, зранку погуляти, повітрям подихати.
Чи планується наприкінці навчання корпоратив?
Ні. У неділю на поїзд і додому.
Михайло Глуховський, «Главком»