Борис Філатов: За рік керівник держави не запросив мерів навіть чаю попити

Борис Філатов

Коломойський хай забуде про моє існування

У міського голови Дніпра Бориса Філатова, як і у інших мерів в Україні, на носі – місцеві вибори. Вони, якщо епідемія коронавірусу не внесе своїх коректив, мають відбутися восени.

Філатов не приховує, що вже зараз готується до кампанії, і запевняє, що за соціологію набагато випереджає своїх конкурентів. При цьому мер відверто критикує і нинішню владу, яку він називає «зеленою хвилею», і свого колишнього соратника, олігарха Ігоря Коломойського, з яким серйозно зіпсував стосунки.

І Філатов такий не один. Досить прохолодні відносини з центром мають і інші мери великих міст: Віталій Кличко, Геннадій Кернес, Геннадій Труханов, Андрій Садовий.

В онлайн-розмові з «Главкомом» експресивний Філатов анонсував план зі створення власного політичного проєкту, зізнався, що саме може змусити мерів об’єднатись в єдину партію, згадав про гучне парі з президентом щодо будівництва мосту та прокоментував вплив на процеси свого одіозного друга Геннадія Корбана. Не обійшлося, як розумієте, і без згадування недругів, які ще зовсім недавно були найближчими соратниками...


«Мери думають: або здаватись в полон, або разом йти в атаку»

Минула влада рапортувала, що розпочала децентралізацію, нинішня – що її завершить. Але, судячи з ваших заяв, ви цим завершенням не дуже задоволені, зокрема, секвестром держбюджету, який урізає кошти, що були в розпорядженні місцевих громад. Наскільки ви зараз почуваєте себе незалежними від центру?

Мені ніколи термін «децентралізація» не подобався – він дещо штучний. Чи то Порошенко, чи то Гройсман його вигадали як відповідь на вкидання терміну «федералізація» з боку сусідньої держави. Я б казав не про децентралізацію, а про права місцевого самоврядування. Раніше

Децентралізація була фінансовою, але вона не була закріплена юридично. Умовно кажучи, перед кожним прийняттям держбюджету ми їздили до Порошенка та Гройсмана лаятись. Нас постійно намагались пограбувати: однією рукою давали, іншою – відбирали. А зараз ми просто кричимо в порожнечу. Ті, хто зараз прийшов до влади, не розуміють суті децентралізації та ще й сприймають регіональних лідерів, мерів як можливих конкурентів. Але ми їм намагаємось пояснити, що не є для влади ворогами. Хоча до «зелених» починає доходити, що це не «хотєлкі» Філатова, Кличко і компанії, а історична необхідність.

На «зеленій» хайповій хвилі всіх мерів почали лякати достроковими місцевими виборами, але з ними не вийшло. Потім вирішили змінювати Конституцію і знову отримали скандал. Потім вирішили змінювати територіально-адміністративний устрій. Тобто замість того, аби працювати з місцевим самоврядуванням, з нього зробили не те що ворогів, але недоброзичливців. І з цього приводу є консолідована позиція мерів.

З’явилася історія з можливими змінами у Виборчий кодекс, аби не дозволити брати участь у виборах місцевим проєктам. І знову ж буде галас, заяви західних посольств, і влада буде вимушена сказати, що не те мала на увазі. Зараз всі парламентські партії, не тільки «зелені», розуміючи, що на місцевих виборах їм особливо нічого не світить, хочуть абсолютно антиконституційним чином відрізати участь у виборчому процесі всіх місцевих проєктів.

Ви так хвилюєтесь, невже збираєтесь створювати такий місцевий проєкт під себе?

В мене ситуація дуже проста, я сиджу та думаю: а нащо мені це треба? Моя соціологія демонструє, що якщо я йду в мери самовисуванцем, то перемагаю в першому турі. Якщо ж йду від якоїсь партії, то виходжу у другий тур і перемагаю будь-якого конкурента з перевагою у три рази. Нібито і так, і так перемагаєш, але це різні сценарії.

Так виграти мерство – це одне, але вам потрібна більшість в міськраді, а відповідно ставка на певну політичну силу. Вам великих зусиль коштувало зібрати нинішню більшість.

Коли я зібрав цю більшість, ті депутати, які мене ненавиділи і по стелі бігали, стали моїми щирими симпатиками. Вони зараз приходять до мене і кажуть: веди нас на вибори своєю партією. Але якщо будуть зміни до Виборчого кодексу, буде створена партія мерів, куди я і піду. Не буду видавати зараз подробиць перемовин, але вони йдуть. Всі мери – вони ж такі маленькі князьки, в хорошому сенсі. Вони думають: або здаватись в полон, або разом йти в атаку. Причому нашим «зеленим» товаришам я про це неодноразово казав. У того ж Порошенка чи ОПЗЖ є електоральна стеля, вище якої вони не стрибнуть. Але «зелені» мають розуміти: якщо їхніми ж руками буде створена партія мерів, вона їх же буде мінусувати. Тому не робіть подарунків іншим, зокрема,  вашим опонентам у парламенті.

Так у нас вже була «партія мерів» на парламентських виборах – Опозиційний блок називалась. Вам та Кличку було до неї не комільфо приєднатись?

Це була не партія мерів – її ще називали «погані Гени». У мене, до речі, шикарні стосунки з обома Генами – і Кернесом, і Трухановим. Тому я не хочу обговорювати їхні помилки, бо це був інший історичний момент. Зараз люди побачили, як мери буквально вбиваються на роботі задля боротьби з цією заразою, і рейтинги мерів почали зростати. І нам зараз все одно, хто якою мовою розмовляє і які пам’ятники ставить. Тому досвід того об’єднання, про яке ви кажете, не є показовим. Але знову ж – про нові сценарії я вам поки не можу нічого сказати.

Кого ви вважаєте найбільш небезпечним конкурентом на наступних мерських виборах? Є чутки, що Коломойський може Дмитра Дубілета виставити, який був міністром минулого Кабміну і не найгіршим, до речі.

Я не займаюсь самозаспокоєнням і, на відміну від них, давно готуюсь до виборів. Мене по-різному міряли, з різними товаришами: з кимось є 63% проти 19%,  з кимось – 57% проти 23%. Хто б це не був – «зелені», «біло-блакитні» і так далі. Що вони можуть робити проти мене? Вигадувати різні кримінальні справи і розповідати президенту, що я – опозиціонер.

Журналіст Юрій Бутусов повідомив, що перестановки в місцевій прокуратурі можуть призвести до вашого затримання. Ці заяви можна сприймати серйозно?

Я вважаю, що якщо Юрій щось каже, то гарно це усвідомлює. Він дуже інформований, бо має багато інсайдерів у правоохоронних органах. За себе відповім, що на теперішній момент не проходжу у жодній з кримінальних справ, навіть свідком. І точно знаю, що моєї провини немає ніде. А якщо гарячі голови з правоохоронних органів напередодні місцевих виборів захочуть зробити з мене жертву режиму – хай спробують. Нехай тільки не забувають, що за жодного президента кримінальна політична справа, яка була шита білими нитками, нічим гарним для них не закінчувалася.

«Iз Зеленським не спілкуюсь, думаю, я його не цікавлю»

Ви з Зеленським намагались налагодити особистий контакт? З Порошенком він у вас був.

Якщо мене запросять, я до президента поїду. Але за рік керівник держави жодного разу не запросив мерів навіть чаю попити, як це робив той же Порошенко. А ці чи то бояться, чи не розуміють, чи в них нема часу – я не розумію.

Тобто зараз центральна влада, на вашу думку, під ковпаком?

Думаю, так.

Чи допускаєте ви гіпотетичний варіант, що будете балотуватись в мери від «Слуги народу»?

Ніколи не кажи ніколи, але це буде виглядати зовсім недобре та нещиро. Після того, як Володимир Олександрович заявив на своїй багатогодинній пресконференції, що не буде підтримувати ані мене, ані Труханова, ані Кернеса, думаю, мені цього ніхто не запропонує.

А з існуючих партій ви можете назвати ту, від якої можете балотуватись? Чи тільки самовисуванцем або від власного політпроєкту?

Якщо не будуть внесені антиконституційні зміни до Виборчого кодексу, у мене буде свій політичний проєкт, але подробиці я поки озвучувати не буду.

А чи можуть мери, в принципі, бути в тактичній опозиції до центральної влади?

Я – не опозиціонер, не коментую ані Мінські домовленості, ані польоті Зеленського до Оману, ані «плівки Єрмака». Це справи не мого розуму. Якби вони не тягнули руки до місцевого самоврядування, я б не «гавкав». І інші мери також. Треба робити з нас симпатиків. В мене ж вийшло в міськраді зробити це з людей, які мене ненавиділи. У нас зараз знаєте яка фантасмагорія: на хлібзавод, який спонсорує ОПЗЖ, приїжджають «Азов» та «Українська добровольча армія» Яроша і розвозять продукти літнім людям.

Чого ви очікуєте від нової редакції закону про децентралізацію, попередню президентську версію якого «завернули»? Його мали обговорювати з тією ж Асоціацією мерів.

Вони його пишуть, але з нами не радяться. Після цього скандалу влада вирішила зробити новий закон, який буде узгоджений з місцевим самоврядуванням. Тільки це все перетворилось в симулякр. А потім епідемія почалася, після чого це все стало нікому нецікаво. Треба починати не зі змін до Конституції, а з розподілу повноважень між центром та місцями, запровадивши зміни до Муніципального кодексу.

Децентралізація, за логікою, передбачає більшу свободу для регіонів. Але в умовах епідемії якраз регіони розраховують на допомогу Києва. Чого ви очікуєте і що отримуєте?

У всьому світі зараз регіони прийняли на себе основний удар щодо боротьби з епідемією. Навіть в неулюбленій нами Росії було прийняте рішення про те, що регіони без згоди федерального уряду можуть займатись обопільним кредитуванням та виходити на зовнішні ринки. Ми запропонували такий сценарій прем’єру, але далі нічого не пішло. В Угорщині уряд прийняв рішення делегувати мерам додаткові повноваження. А в Українї місцевому самоврядуванню не дають додаткові кошти, а навпаки – намагаються пограбувати.

Які у вас зараз особисті стосунки з керівництвом центральних органів влади? З колишнім керівником Офісу президента Андрієм Богданом були відверто важкі, а з його наступником Андрієм Єрмаком? До того ж Порошенка ви їздили на Банкову, із Зеленським спілкуєтесь?

З Зеленським не спілкуюсь, думаю, я його не цікавлю. У нас був селектор з Єрмаком, який збирав мерів, ми дуже добре поговорили, хоча й достатньо гостро. Найбільш гостро виступали я, Труханов та Кернес, бо у мільйонників більше проблем, ніж у інших міст. Кернес взагалі вішається через те, що в Харкові закрили метро. І в цей момент у нас дійсно з’явився діалог з центром. Після того, як ми з іншими мерами в ефірі шоу Савіка Шустера зробили демарш, бо нас ніхто не чує, на зв'язок вийшов Володимир Олександрович. У нас були з ним відеоконференції, зустрічі з прем’єром, головою Офіса президента.

А ви кажете, що не спілкуєтесь...

Ми дійсно не спілкувалися, але зараз розмовляємо. От Садовий запропонував класну ідею: підписати з урядом меморандум з десяти пунктів. І те, що в нас пішов діалог, – це чудово, ми щиро сподіваємось, що він буде оформлений в якісь конкретні рішення.

«Корбан – це фактично я»

Ви кажете про налагодження діалогу з центром. На «Главкомі» нещодавно було велике інтерв’ю з першим заступником голови Офісу президента Сергієм Трофімовим, який курує на Банковій регіональну політику. Він розповідав, як мирив того же Кернеса з головою Харківської ОДА Кучером, і взагалі бачить в мерах союзників, а не конкурентів. Які у вас стосунки?

Я його в очі не бачив і жодного разу не розмовляв навіть телефоном.

А з нинішнім головою Дніпропетровської ОДА які стосунки? З попереднім нібито були конструктивні.

З попереднім були конструктивні, з нинішнім – холодні відсторонені, але з приводу боротьби з епідемією нормальні. В мене є «войнушка» з облрадою, причому я не хочу називати прізвищ.

Я назву: мова йде про ще одного соратника Коломойського Святослава Олійника, який її зараз очолює і з яким ви свого часу були в одній команді.

Там колективний розум. Ті ж депутати Верховної Ради, які ходять в полі зору Олійника і через день пишуть заяви щодо кримінальних справ проти мене. Але у всіх цих людей є один ляльковод.

Колись ви були з цим ляльководом в чудових відносинах – разом працювали, пости писали, як з ним пельмені їсте. А тепер з Коломойським залишився Олійник, а ви з Корбаном від нього віддалилися. Що сталося? От ви в міськраді з супротивниками навели діалог, чому не можете з ним? Після нещодавньої зустрічі президента з бізнесом Коломойський очолив штаб боротьби з коронавірусом в Запорізькій області, чому не в рідній Дніпропетровській?

В перший раз про те, що він курує цю область, чую. Треба буде меру Запоріжжя Буряку подзвонити і уточнити, чим він конкретно допомагає.  Але Дніпру він не допомагає нічим. От Віктор Михайлович (Пінчук), Рінат (Ахметов) допомагають, а Ігоря Валерійовича я особливо не бачу. Я не хочу давати зараз якихось особливих оцінок, але сподіваюсь, аби він забув про моє існування. Я зараз кажу не як Борис Філатов, а як крісло мера. Так от воно каже, що Коломойський, за всієї поваги до нього, для рідного міста зробив мало хорошого, і люди це бачать. Починаючи з аеропорту, який не працює, завершуючи його авіакомпаніями, у яких квитки до Києва коштують 15 тис. грн, футбольним клубом «Дніпро», який збанкрутував, недобудованою баскетбольною ареною… Все, до чого він доторкнувся, перетворилося в уламки.

Раніше ви цього чомусь не бачили, коли були з ним в одній команді?

Так у нас стосунки почали псуватися за рік після того, як я став мером. Це ж не зараз відбулося. Проти мене показували різні брудні фільми на одному центральному телеканалі, різні плівки викидали обрізані, собак своїх «мамалюбитскорость» на мене спускали (натяк на близького до Коломойського нардепа Олександра Дубінського – «Главком»).


Зараз вплив Коломойського на регіон обмежується облрадою?

Він завжди незримо був присутнім у місті. Він – велика людина, постійно впливає, просто хай забуде про моє існування. І все.

Ну, на міськраду він же фактично не впливає?

Взагалі ні.

Свого часу ви вийшли з «Укропу», аргументувавши це тим, що не хочете страждати «х..нею». Але в міськраді фракцію «Укропу», яка складає основу більшості, при цьому контролюєте.

Справа в тому, що головою обласної організації «Укропу» є Геннадій Корбан. Він зустрічається з депутатами не тому, що є «князем темряви», а тому, що фактично керує фракцією в міськраді. Секретар міськради та керівник міського «Укропу» Олександр Санжара – його прямий підлеглий. А Корбан – це фактично я.

А сама партія зараз мертва?

Це треба спитати у пана Тараса Батенка, який нею керує. Коли ми займались партією, вона за всього пресингу Петра Олексійовича брала 8 % по країні. А зараз її навіть в мікроскоп не побачиш. Ігор Валерійович зі своєю компанією – Палицею та іншими – вирішили зайнятися партією. От і результат. Ну, молодці!

Мені дніпровські колеги раніше розповідали, що насправді не тільки фракцією в міськраді, а взагалі ситуацією в місті «рулить» Корбан, поки Філатов пише пости у «фейсбуці».

Так, Корбан як політичний лідер місцевого «Укропу» командує найбільшою фракцією в міськраді. Його переобрано головою Громадської ради при міськраді. Туди входить майже 40 організацій – баптисти, спортсмени, зоозахисники, всі ці активісти. Щоб було зрозуміло, на вільному голосуванні за Корбана проголосувало десь 36 осіб, а за альтернативного кандидата – двоє. Геннадій Олегович – управлінець найвищої кваліфікації. Я дуже потребую його допомоги. До речі, він очолив міський оперативний штаб з протидії епідемії коронавірусу.

Тобто, фактично, Дніпровська організація «Укропу» існує окремо від самого «Укропу»?

Абсолютно.

«За Порошенка місцевому самоврядуванню точно було краще жити…»

Я під час нашої розмови роблю нотатки авторучкою з форуму «Від Крут до Брюсселя», на якому ви виступали. Це фактично був форум на підтримку Порошенка, ви тоді ще казали, що в кожному новому тролейбусі є частина його заслуг. Вам нинішня влада пригадує цю підтримку?

Мені пригадують, кажуть – ну, ти ж Петю мало в президенти не висував. Але я від жодного слова, що тоді казав, не відмовлюсь. За поганого Петі ми в місті побудували п’ять нових тролейбусних маршрутів. А при хорошій «зеленій» владі – жодного. Поганий Петя чи ні, але на мікрорайони «Сокіл», «Сонячний», «Парус» я запустив тролейбуси.

У мене з Петром Олексійовичем були дуже складні відносини. Він приніс мені дуже багато неприємних моментів в житті, а Гені Корбану багато горя. Але неможливо жити постійно в ненависті, іноді варто перегорнути сторінку. І за Порошенка місцевому самоврядуванню точно було краще жити.


На всю країну прогриміло ваше парі з Зеленським щодо добудови центрального моста в Дніпрі. Начебто він і був добудований в термін, але висловлювались претензії щодо якості. Чим це все завершилося?

Він був добудований згідно з проєктною документацією. Там було все зроблено правильно. Просто великі інфраструктурні проекти в «парі» не вимірюються. При цьому ми чудово розуміємо, що тоді був інший історичний період, виборча кампанія. Тоді був головою Офісу президента Андрій Богдан, дай Бог йому здоров'я, який це парі придумав і якому вистачило розуму в інтерв’ю зізнатися, що саме це він нашепотів у вухо Володимиру Олександровичу. Думаю, просто президентом не дуже добре зманіпулювали в цій ситуації, і сподіваюся, що я цю сторінку перегорнув.


Вважаєте, що ви це парі виграли?

Від нашого з ним парі виграли жителі міста. У президента не можна виграти парі, він – пам'ятник.

Щодо свіжої історії, якою ви всіх налякали. Мова про риття сотень могил для померлих від коронавірусу. Можете визнати, що перегнули палицю? Де ці сотні трупів?

Зрозуміло, що якась хайпова складова завжди на виду, але у мене не було такої мети. Я дивлюся на епідемію як на математику і на логістику. Усіма здійсненими заходами нам, в принципі, вдається тримати ситуацію в Дніпрі під контролем. Постукаю по дереву. Дай Бог, щоб всім було добре, але в порівнянні з іншими територіальними громадами у нас епідеміологічні показники дуже пристойні.

Але ж нещодавно був спалах.

Так, був спалах. Я казав – давайте закриємо місто. Але компанія з облради заявила, що це неконституційно і написала на мене заяву в прокуратуру. Коли ж це все до Дніпра заїхало з Першотравенська, хай вони несуть тепер за це політичну відповідальність.

Ви кажете, що народні депутати тільки й займаються, що пишуть на вас заяви в прокуратуру. Хоч якесь лобі в парламенті зараз у міста є?

Хотілося, щоб було лобі якесь, але його нема. Наприклад, депутати почали бравурно кричати, що вони відстояли 100 млн в бюджеті на будівництво аеропорту в Дніпрі. Тільки забули сказати, що нам особисто керівники держави обіцяли мільярд, але ця сума по дорозі десь загубилася. Депутати є різні: одні пишуть на мене заяви, інші тихо ховаються, з кимось є більш-менш діалог. Взагалі-то було б правильно, якщо хоча б раз на місяць ми могли збиратися і обговорювати питання. Як раніше було: ті ж колишні народні депутати – Максим Курячий, Іван Куліченко, які були обрані від Дніпра, у мене ходили в Мінфін, Кабмін, відбивали пільги по метро. Вони хоча б розуміли, куди ходити, а ці навіть цього не знають. Вони тільки в «фейсбуці» і «інстаграмі» щось пишуть.

Що з будівництвом аеропорту тепер?

Це Володимир Олександрович обіцяв щось стосовно аеропорту, особливо після того, як ми з ним посперечалися за міст. Тільки я міст побудував, а аеропорту поки немає. І Петро Олексійович обіцяв, всі президенти обіцяють Дніпру аеропорт, але ніхто його не може побудувати. Я ж не можу нічого обіцяти, бо аеропорт – це державна власність. Термінал належить Коломойському, а земля – облраді. Єдине що я можу робити – це тільки «гавкати». Вони ж всі молодці і знають, як будувати мости, нехай тепер побудують аеропорт. Щоб ви розуміли, тільки тендер на проектування чотири рази проводили в обладміністрації, але він весь час зривався. Я ще подивлюся, як розіграють тендер на будівництво.

«Ми оцінюємо втрати від епідемії десь у пів мільярди»

Як ви зараз оцінюєте ситуацію з бюджетом міста? Зрозуміло, що зараз скрізь доходи падають, але чи є якісь тенденція?

Ми оцінюємо втрати від епідемії десь в 500 млн. Поясню, як я це порахував. 100 млн ми кинули на медицину: ліки, апарати ШВЛ, ремонти лікарень, зарплати лікарям. 100 млн – прямі збитки бюджету, пов'язані з супутніми заходами: дезінфекція, прибирання сміття, кількість якого чомусь зросла в три рази, безкоштовний громадський транспорт, який працює за спецперепустками. У нас вилетіло 160 млн земельного податку, тому що уряд подарував велику пільгу за березень великим землекористувачам. Плюс народ перестав особливо платити за що б не було.

Ви маєте на увазі сплату за «комуналку»?

«Комуналка» – мінус 200 млн, ось я вже і нарахував півмільярда. Я навіть не кажу про те, що ми дали зараз підприємцям пільгу по єдиному податку. Для міського бюджету це не бозна-які гроші, але теж десь 10 млн.

Ви ж ще недоотримуєте надходження до бюджету через те, що все стоїть.

Звичайно, зараз ми, умовно, сидимо на надприбутках першого кварталу. Але, думаю, коли почнемо рахувати в червні-липні, то у нас волосся стане дибки.

У міста є якийсь антикризовий план?

Я ж не уряд. Поки, в принципі, ми не зупиняємо будівництва. У нас всі великі проекти, в тому числі з благоустрою, працюють по кредитах. Ми працюємо з державними банками. Я це спеціально говорю, тому що всі бігають до прем'єр-міністра і розповідають, що ми кошти тримаємо на депозитах. От тільки ніхто не розуміє структуру цих депозитів. У нас насправді всі основні будівництва закредитовані. Тому план – день простояти, ніч протриматися.

Дніпро, Харків - це відносно багаті міста.

Ми – бюджетоутворююче місто, і нам поки на все вистачає. І на продовження ремонтів, і на підтримку медицини та інше. Не хочу будувати апокаліптичний сценарій, я є оптимістом.

Я розумію, що цей план має пропонувати уряд, але ви особисто бачите план виходу конкретно вашого міста з карантину?

Пан премєрміністр на закритих селекторах говорить розумні речі, але не хочу їх озвучувати за нього. Я кожен день отримую зведення про те, як це роблять в Данії, Австрії, Чехії, Німеччині, Південній Кореї. Тобто все вже придумано до нас, бо в інших державах це сталося дещо раніше. Я вважаю, що повинен бути мультиваріантний сценарій виходу з карантину. На Буковині одна ситуація, у нас – інша. Тому є нюанси та деталі.

У мене є пару ринків в місті, в яких кращі санітарні умови, ніж в деяких супермаркетах, а є мікрорайони в віддалених міських селищах, де взагалі супермаркетів немає. І оскільки там закрили ринки, людям нема де купити продукти, але в Києві цього не бачать. Резюмуючи, скажу, що на вихід з карантину у нас повинен бути мультиваріантний сценарій з урахуванням специфіки територіальних громад і епідеміологічної ситуації конкретно в кожному випадку.

Це дещо не ваша компетенція, але цікава ваша думка: Приватбанк не можна повертати попереднім власникам, про яких ми сьогодні згадували?

Ситуація дуже проста – без кредиту МВФ у нас впаде економіка, а дефолт точно не є її порятунком. Якщо деякі товариші доведуть країну до дефолту, в тому числі своїм голосуванням в Раді, і в місті будуть голодні бунти, я особисто оприлюдню адреси цих нардепів.

А ви допускаєте ці голодні бунти?

Якщо буде дефолт, то так. Ці люди не сховаються, я на них покажу пальцем.

Павло Вуєць, «Главком»