Нічний дроновий терор. Що стоїть за «безсонною» тактикою росіян

Останніми місяцями графік сну мешканців столиці та Київської області суттєво збився. Усе через тактику посиленого дронового терору, яку взяли на озброєння росіяни.

Атаки БПЛА можуть розпочинатися ввечері і завершуватися пізно вранці, тривоги лунають по кілька разів за ніч або ж тривають безперервно. Як правило, ППО справляється з цим нашестям, але трапляються випадки, коли дрони, їхні уламки завдають шкоди житловим будинкам, підприємствам, бізнес-центрам.

Страждають не тільки кияни – в одному з останніх звернень президент Володимир Зеленський заявив про сумний рекорд: у жовтні Україну буквально щодобово атакували понад дві тисячі безпілотників, у виробництві яких росіяни досі використовують західні компоненти. 

Фахівець зі зв'язку, радіоелектронної боротьби та розвідки Сергій Бескрестнов, відомий також під псевдонімом Флеш, в інтерв’ю «Главкому» розповідає, як росіянам вдалося досягти таких показників у застосуванні безпілотників, до яких хитрощів вони вдаються при атаках та що змінюється у дроновому протистоянні на лінії фронту.

«Киянам тепер здається, що щось глобально змінилося»

З чим ви пов’язуєте нову тактику дронового терору, до якого останнім часом майже щоночі вдаються росіяни, особливо в столиці. Чому дронів раптом стало так багато – просто росіяни налагодили їхнє виробництво у таких масштабах чи накопичували до певного моменту? 

Є інформація від нашої розвідки та розвідки партнерів про те, що потужності заводу у російській Єлабузі навіть з урахуванням збільшення їхнього виробництва – це десь 600–800 «шахедів» щомісяця.

За вересень ми фіксували десь 1400 запущених БПЛА по Україні, за жовтень – вже близько двох тисяч. Але при цьому не фіксується кратного збільшення вогневого ураження наших об'єктів.

Тобто частина з дронів – це «пустушки»?

Так. Якби реальна кількість «шахедів» зросла утричі, безумовно, це було б важко від когось приховати і ми б це відчули всією країною. Та з початку серпня почали застосовуватися так звані «гербери». Це – дешеві БПЛА, у яких немає бойової частини, і завдання яких – лише заплутувати наше ППО, відволікати мобільні вогневі групи, аби ті витрачали заряди на їхню ліквідацію. До «герберів» нещодавно додалися також БПЛА «Пародія» з тим самим завданням.

Звісно, вони потрапляють у загальну статистику, тому що мобільна група візуально в темряві не може одразу зрозуміти, що саме летить. Засоби ППО також не можуть точно відображати точні розміри цих апаратів, бо вони є близькими до «оригіналів» і їхні світловідбивні можливості вводять в оману. 

Ці БПЛА є максимально бюджетними, у них навіть нема бензобака, тільки пакет з бензином. Їх роблять із фанери та пінопласту, зокрема, студенти на виробництві в Татарстані, які все це склеюють. Але свою задачу фальшивки виконують, і оті дрони, які в статистиці подаються як «локаційно втрачені», – якраз вони і є.

На відміну від «шахедів», у них нема великого запасу ходу, є тільки можливість залетіти, долетіти до середини країни і там впасти у полях.

Фальшиві БПЛА можна розрізнити по звуку, бо на них встановлені інші двигуни, ніж на «шахедах». 

А акустично монітори не можуть їх відрізнити?

Це не так просто зробити, а на екранах ППО вони приблизно однакові. Та ж «Пародія», аби сховати свої справжні розміри і мімікрувати під «шахеда», має на борту дві сферичні лінзи Люнеберга. Вони збільшують ціль на локаторах у кілька разів. 

Тобто зараз у Києві ночами постійний шум, зокрема, від «несправжніх» дронів і намагань їх збити? 

Більше половини цих дронів – фальшивки. Але ППО реагує на них, як на бойові апарати.

Вимотування ППО, яке у Києві є найпотужнішим, стоїть у росіян поперек горла

Чи несуть такі квазі-«шахеди» певну загрозу навіть без заряду? Це ж все-таки досить масивний об’єкт, який може просто впасти з неба, коли вичерпає свій ресурс. 

Він не звалиться на землю як гиря при падінні, коли закінчиться паливо, а буде планувати.

Звісно, якщо такий апарат впаде на людину, то може завдати травм, машину також може пом'яти – все-таки ця штука вагою у кілька десятків кілограмів. Хоча не думаю, що ним можна пробити дах чи перекриття. 

А чому раніше масово не використовувалася така досить примітивна технологія? Наприклад, на початку року, коли ЗСУ відчували суттєвий дефіцит боєприпасів для ППО.

Росіяни дійшли до цього, бо постійно удосконалюються, і ми удосконалюємося. У всі часи були цілі-пастки, а зараз дійшло і до такої дешевої конструкції, де майже нема електроніки, а найбільш коштовний компонент – це двигун.

Щодо того, чому росіяни використовують ці БПЛА у такій кількості насамперед проти столиці, є дві думки. Основна – вимотування ППО, яке в Києві є найпотужнішим та стоїть у них поперек горла. І якщо ця версія є правдивою, ми у найближчому часі побачимо ракетну атаку. А другорядна версія більше психологічна – таким чином намагаються вплинути на мешканців столиці, бо тут і влада розташовується, і державні структури.

Киянам тепер суб’єктивно здається, що вони не живуть у спокої і щось глобально змінилося. Хоча в більшості випадків літають якраз нешкідливі «гербери», але нікому від цього не легше, бо всі чують ці звуки і психологічно почуваються дуже некомфортно. Плюс з усіх сторін по дронах працюють наші мобільні вогневі групи. Але, як я казав, якби ми фіксували триразовий ріст пошкоджень, тоді б можна було казати, що для нас щось болісно змінилося. Наразі цього нема. 

«Росіяни удосконалюють свої безпілотники на рівні гуртка «юних техніків»

Чи з’явилися якісь нові методи боротьби з дронами, окрім дороговартісних ракет та вже звичних мобільних груп?

Жодних глобально нових методів не з’явилося. Ми намагаємося більшу частину знищити мобільними вогневими групами, розподіляючи їх по критичних об'єктах, по напрямках польоту «шахедів», тому що це більш дешевий спосіб їх збивати. Але у відповідь росіяни часто запускають дрони на висоті чотирьох-п’яти кілометрів, куди мобільні групи дістати просто не можуть. А спускаються вниз вони вже безпосередньо перед ударом. 

На такій висоті їх може дістати тільки велике ППО або засоби РЕБ. Останні впливають в 10-15% випадків. Основна проблема РЕБ в тому, що неможливо фактично довести його вплив на падіння «шахедів». З таким саме успіхом, можна все, що падає без видимого пошкодження, списувати на його дію. Якщо там, де впав дрон, розгорнуті засоби РЕБ, ми хоча б маємо підставу говорити, що вони вплинули на падіння, і записувати це у статистику. 

Ви згадували, що зараз «шахеди» літають на великих висотах, через що їх непросто збити. Але є ж й протилежна тактика, коли вони летять екстремально занизько. 

Росіяни промацують тактику щодня і постійно її змінюють. Якщо дрони летять низько – то радари радіолокаційних станцій їх погано фіксують, відповідно їх погано бачать для наших мобільних груп. 

«Шахед» програмується заздалегідь, тобто є некерованим – в Татарстані у нього закладають маршрут, який будується по польотних контрольних точках, яких може бути 8, а може 100. Те, що він літає колами, розвертається – запрограмовано ще до вильоту. Це все елементи гри для виявлення та фіксації нашого ППО. Також ми зараз спостерігаємо, як росіяни намагаються встановлювати всілякі сім-карти, модеми, камери на «шахеди» для відстеження польоту.

Усі ці доповнення робляться на рівні гуртка «юних техніків» – за нашою інформацією, цим займаються студенти з місцевого політехнічного коледжу в Єлабузі. Їм дали карт-бланш, і вони працюють в цьому напрямку: ми бачимо приклеєні антени, скотч, ізоленту, «ардуінку» (Arduino – компактна електронна плата для управління електродвигунами та датчиками)… Тобто це такі експерименти: «шахед» все одно летить, виконує своє завдання, а давайте ще дамо підліткам себе реалізувати та цю систему урізноманітнити та покращити. 

Ми зі свого боку ведемо контргру, але різниця у тому, що ми працюємо на рівні великих операторів, де не так просто змінювати алгоритми та контрзаходи. А підліток сьогодні поставив на дрон одну сім-карту, завтра – дві і так далі, грається як хоче.

Спочатку росіяни застосовували на «шахедах» супутникові трекери «Ірідіум», щоб зрозуміти, куди вони долетіли та де були збиті. Утім, згодом дійшли до того, що ця технологія є надто дорогою і можна використовувати копійчані модеми і «сімки». Якщо ж знаходиться якась вразливість у нашому захисті, це все масштабується і починає випускатися в серійних обсягах. 

Фіксувався дрон-матка, який залетів до нас у тил і скинув звідти два FPV-дрони

Наскільки активно ті винищувачі, які з’явилися в Україні, використовуються для полювання за дронами? Чи це вже інструмент на крайній випадок?

Літаки взагалі не особливо використовуються. Наприклад, над Одесою літає «Як-40», з борту якого стріляють по «шахедах», з гелікоптерів стріляють… Така тактика ефективна на полях, тому що стріляти з кулеметів згори вниз не завжди безпечно. До того ж, треба прилаштуватися за «шахедом» слідом і летіти за ним, аби знищити. І, наприклад, виліт одного гелікоптера Мі-8, для того, аби знищити один дрон – ця ідея не дуже оптимальна з фінансової точки зору. Я вже мовчу про винищувачі. Звісно, їх можна використовувати, але це було ефективним, коли «шахеди» заходили «журавлиним клином» (три групи по сім штук). Тоді винищувач міг прилаштуватися і всі їх перестріляти. А полювати за одним-двома, спалюючи бюджет району за один виліт, – це вже сумнівна історія. 

Чи можемо ми використовувати «приземлені» та мало пошкоджені ворожі дрони в якихось своїх цілях? 

Можемо навіть для польоту, але, як правило, цього не робимо, окрім якихось експериментів. Справа у тому, що будь-які серійні виробники дипстрайків («deep strike» – далекобійні БПЛА), а у нас таких великих мінімум чотири-п'ять, покладаються на стандартне держзамовлення, яке заздалегідь планується, розраховується та оплачується. І ці збиті та відновлені БПЛА не можуть закладатися в такі розрахунки. До того ж, електроніка в «шахедах» побудована таким чином, що ми її не можемо використовувати, треба її переробляти. Двигун можна використати повторно, але під це треба буде розробити пускову платформу, авіоніку. Чи вартує воно того – не факт.  

«Тривалість життя дронів різко збільшилася»

Безпілотники на фронті з обох сторін відіграють ключову роль – ними контролюється будь-який рух. Чи цей фактор вже досяг максимуму своєї ефективності? 

Сегмент БПЛА величезний. Є дипстрайки, які літають далеко на Росію, є дрони, які працюють в найближчій зоні, – «ланцети», «свічблейди» і так далі, є fpv роторного типу, fpv літакового типу, агродрони, «мавіки», розвідники… І триває постійний розвиток і модифікація цих рішень – щодня з’являється щось нове. Наприклад, наш противник показав, як він випускає з акваторії моря «ланцети» прямо з катера, щоб було ближче діставати до Одеси і Миколаєва.

Прилітав «шахед» зі «старлінком», фіксувався дрон-матка, який залетів до нас у тил і скинув звідти два FPV-дрони… Ми полюємо за їхніми розвідувальними БПЛА нашими зенітними дронами, а росіяни розробляють контрзаходи – ставлять РЕБ для БПЛА, ще щось. Поява все більшої кількості РЕБ на фронті змушує придумувати все нові дрони та використовувати їх в різних напрямах. Трансформація не закінчується. 

Наскільки довговічним є життя дрона?

Тут теж по-різному. Якщо ми говоримо про fpv-дрон роторного типу, то природно він живе один раз. Дрони типу «мавіка» раніше жили дні, тому що їх саджав РЕБ, але зараз, завдяки спеціальній прошивці, за впливу РЕБ вони злітають вгору, де оператор з великою вірогідністю спіймає їх та поверне назад. Відповідно, тривалість життя дронів різко збільшилася, і сьогодні сягає навіть місяців. За статистикою ремонтних майстерень, наші дрони частіше потрапляють до ремонту через те, що у них втомлюється двигун. Раніше такого не було. 

Але з’явився інший нюанс. Тепер у нашого противника теж достатньо «мавіків» і їм не шкода знищити свій дрон заради смерті нашого. Багато є відео, коли вони бачать, як наш «мавік» висить на позиції та просто його таранять. Якщо ж ми знищуємо їхні розвідувальні дрони («Орлани», Zala, Supercam) своїми зенітними дронами, то, за моєю інформацією, російські розрахунки в день втрати крила одразу отримують нове. 

А окрім своїх якостей камікадзе, в технологічному плані російські дрони чимось новим дивують? 

Якщо бачать вплив нашого РЕБ, то одразу починають свої апарати модифікувати: змінювати частоти, сигнали, алгоритми інерціальної системи, аби БПЛА повертався назад, виконував завдання автономно і так далі. Останнім часом вони вилизали свої БПЛА, але про якісь глобальні зміни я б не казав.  

«Лавочка» вдалих прольотів до Росії теж рано чи пізно закриється

Коли перший український безпілотник долетів до Кремля, це був страшний резонанс, бо росіяни зрозуміли, що живуть в новій реальності. А зараз до новин про чергові нальоти безпілотників на російську територію всі вже звикли і це стало чимось буденним. Наскільки російська ППО, яка на самому початку ловила ґав, пристосувалася до цих постійних загроз?

Справа в тому, що, не знаючи, скільки БПЛА було відправлено, і скільки долетіло, неможливо будувати статистику. Може, долетіло два з двох, а може два зі ста. Тому й ефективність важко вирахувати. Але, в цілому, ми не чуємо останнім часом жодної інформації щодо прильотів з центральних регіонів РФ – Москви та Підмосков'я. Це говорить про те, що вони, нарешті, розгорнули там РЕБ та підтягнули ППО, зокрема, й мобільні групи. Ми зараз їх обходимо тільки за рахунок того, що росіяни нас рік тому навчили протидіяти БПЛА, а вони цій практиці тільки вчаться. Але вони однозначно перебувають у більш вразливому становищі, ніж ми. Російська сторона має в рази, якщо не в десятки разів, більшу технологічну інфраструктуру, ніж Україна. Тому кількість стратегічних об'єктів, які ми можемо знайти для атак по всій російській території в зоні досяжності наших дипстрайків, – нескінченне. Це ми ще не добиралися до їхніх підстанцій та інших ключових об’єктів. І ймовірність того, що вони закриють небо над всією країною, є дуже низькою. 

Ми зараз вийшли на досить велику кількість вироблених нами дипстрайків завдяки тому, що в цьому беруть участь різні виробники. Але «лавочка» вдалих прольотів теж рано чи пізно закриється, і ці виробники мають думати на майбутнє про зміну технологій навігації. Наприклад, про заміну супутникової навігації інерціальними системами. Треба розуміти, що противник буде ускладнювати свої системи боротьби з нашими БПЛА.

Тобто ви вважаєте, що росіяни зможуть максимально захистити від атак всю ту купу стратегічних об’єктів?  

Абсолютно всі не зможуть, але важливі військові закривати будуть. Незрозуміло, наскільки важливий для них той же спиртовий завод, по якому нещодавно «прилетіло». Але принаймні травму у серце глибинного росіянина завдано. Це вже «червона лінія», яку не можна простити. 

«Не розумію, чому піднявся резонанс навколо «термобарів»

Ви ще минулого року розповідали, що росіяни почали використовувати «шахеди» з термобаричною начинкою. І попереджали, що це не дуже добра новина. Зараз знову з’явилася інформація щодо застосування такої зброї з нагадуванням про смертоносність таких дронів, для яких не є перепоною жодні стіни. Наскільки це явище може стати масовим? 

На цей момент ми зчитуємо до п’яти різних бойових систем у «шахедів» – з ними експериментують, змінюють – «і термобар» є одною з них. Таку начинку, дійсно, вже знаходили раніше. 

Скільки їх використовується зараз, ми не можемо сказати, тому що орієнтуємося суто на уламки, чого недостатньо, аби робити висновки. Це не зовсім класичний «термобар», який описується у підручниках, але цей заряд близький до нього за принципом. Він працює за принципом великого об'ємного вибуху, коли поширюється вибухова речовина, а потім підпалюється і детонує. Дрони з такою начинкою несуть загрозу, наприклад, для наших електростанцій, у яких є захист від уламків. Такий заряд може впасти на територію станції з усією її інфраструктурою і об'ємно все це підірвати. Тобто не завдати шкоди двом трансформаторам, а спробувати максимально зіпсувати взагалі всю інфраструктуру. Це – своєрідний аналог російського «Сонцепьока», який здатний завдавати шкоду на великій площі. Якщо такий «термобар» потрапить у висотку, він швидко заповнить порожнини в перекриттях, і шкода може бути гіршою, ніж від звичайного «шахеда».

Термобаричний боєприпас «шахеда» вагою 30-50 кг рівно такий за об’ємом та вагою, як і класичний заряд. Зрозуміло, що якщо людина буде перебувати поруч з місцем вибуху, мало не буде, але так само мало не буде і при вибуху «шахеда» зі звичайним зарядом. 

Але, чесно кажучи, не розумію, чому такий резонанс здійнявся саме зараз, після заяви Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Так, це неприємна штука, але в яких масштабах він виробляється, використовується і наскільки взагалі росіянам цікавий і корисний – незрозуміло. Ясна річ, що вони нас не шкодують, і якби це був на всі 100% ефективний заряд, вони б, напевно, заряджали ним всі свої «шахеди». Але цього не відбувається, хоча цій технології вже не один день. Просто дуже складно запускати та програмувати «шахеди» вибірково: що ось та партія полетить туди, а ця – сюди. Тому, скоріше за все, обирають ту бойову складову, яка буде оптимальною для застосування всюди для завдання максимальної шкоди.

Павло Вуєць, «Главком»