«Коник без ноги». Київрада пояснила, чому знести пам’ятник Щорсу дуже складно
Щорс – один з найбільш помітних пам’ятників, на вирішення долі якого чекає активна громадськість Києва
Київрада ухвалила рішення про усунення з публічного простору переліку бюстів, меморіальних об'єктів і пам'ятників, пов'язаних з Росією та радянським минулим, проте деякі з них складно прибрати, адже вони мають статус пам’яток національного чи місцевого значення – наприклад, перед усуненням пам'ятників Чкалову та Ватутіну тривала довга бюрократична процедура. Особливий випадок з пам'ятником Щорсу на бульварі Шевченка. Про складнощі демонтажу меморіалів «Главкому» розповіла голова постійної комісії Київради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха.
З пам’ятником Щорса особливий випадок, тому що це пам'ятка монументального мистецтва, внесена до Переліку об’єктів культурної спадщини національного значення. Якби він був просто пам'яткою історії, то вилучити його, керуючись законом про декомунізацію, було б достатньо просто. Але попри розуміння ідеологічного підґрунтя, слід зважати на дотримання визначених законом процедур та те, що цей пам'ятник створений українськими скульпторами та архітекторами. До того ж колись в інтерв'ю перший президент України Леонід Кравчук зазначав, що він позував для цього пам'ятника. Тому стосовно Щорса ситуація складніша.
«Якщо він лишається пам'яткою монументального мистецтва, яка, з точки зору законодавства, має цінність – там є своя процедура: розробка проєктної документації, проєкт монтажу, демонтажу із визначенням місця, куди переміщається пам’ятник. Наразі ж очікуємо офіційних рекомендації від Мінкульту, бо інформація щодо ухвалених рішень у відкритих джерелах різнилась та була суперечливою», – розповіла Муха.
Такі ж рішення зараз ухвалюються щодо пам’ятників Пушкіну.
«Їх (пам’ятників – «Главком») Києві було, здається, вісім. Десь – бюст, десь меморіальна дошка, кілька пам'ятників. Пам’ятників Тарасу Шевченку чи Лесі Українки в Києві стільки не нарахуєш. Тому прибрати їх усіх – довша процедура, але ми не можемо порушувати законодавство, бо про яке демократичне суспільство та загальновизнаний принцип поваги до правил та процедур ми тоді говоримо?» – додала чиновниця.
З приводу Щорса не вщухають дискусії, тому що мистецтвознавці стверджують, що кінна статуя сама по собі становить мистецьку цінність та є однією з найкращих в Україні. Питання в постаті Щорса. Уже звучали оригінальні пропозиції залишити коня, а прибрати Щорса, або замінити йому голову на чиюсь іншу. Або ж просто змінити підпис на пам’ятнику і присвятити його якомусь з героїчних командувачів військ УНР: наприклад, на полковника Болбочана, проте Вікторія Муха запевняє, що це, на жаль, неможливо.
«На превеликий жаль, це неможливо. Але поки що Щорс не постраждав, зате постраждав кінь. Лишився без ноги. Це сталося ще раніше у 2017 році, але все ж», – додала Муха.
Зазначимо, що Київрада ухвалила рішення про усунення з публічного простору переліку бюстів, меморіальних об'єктів і пам'ятників, пов'язаних з Росією та радянським минулим. Починали з 70 об'єктів, але з урахуванням пропозицій громадськості зараз їх понад 300, і більша частина — меморіальні дошки та бюсти. Щоби перемістити пам’ятку місцевого значення, треба погодити це з Міністерством культури, а національного – з Кабміном. Це довга бюрократична процедура. Пришвидшить цей процес набуття чинності закону про деколонізацію, але це все одно займатиме якісь час.
Нагадаємо, що в лютому комунальники Києва демонтували пам'ятник радянському льотчику Валерію Чкалову.