Школяр із Києва розробив нейромережу та виборов приз у Європі
Вихованець Малої академії наук України Михайло Білоус отримав 3500 євро на розвиток наукового проєкту
Україна цьогоріч була представлена на Конкурсі молодих учених Європейського Союзу (EUCYS) двома проєктами у категоріях «Навколишнє середовище» та «Інженерія». Учень київської гімназії «Кларис Вербіс» Михайло Білоус посів третє місце на конкурсі. Другий проєкт представила учениця Українського фізико-математичного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Поліна Урсул. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Малу академію наук України.
Український школяр представив на міжнародному конкурсі нейромережу PhagoRix, яку розробив для пошуку антибактеріальних препаратів. Вона допомагає розробляти такі препарати швидко та без шкоди для довкілля.
За цей проєкт Михайло Білоус посів третє місце та отримав 3500 євро на його подальший розвиток.
Михайло навчається у київській гімназії «Кларис Вербіс». Його науковою керівницею є вчителька біології та хімії Вікторія Головань.
Другий український проєкт представила дослідниця Поліна Урсул. Вона презентувала ідею портативного пристрою для розпізнавання жестів на основі інерційних датчиків.
Обидва українські учасники конкурсу – школярі з Києва. Михайло Білоус навчається у гімназії «Кларис Вербіс», а його науковою керівницею є вчителька біології та хімії Вікторія Головань. Поліна Урсул – учениця Українського фізико-математичного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка. Її науковий керівник – учитель фізики Олександр Мєшков.
До міжнародного конкурсу школярі потрапили після участі у всеукраїнському Конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН.
«Учасники команди – переможці Конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН. Юні винахідники пройшли відбір, аби потрапити на міжнародний захід» – повідомляють в МАН.
У Малій академії наук також розповіли, як проходить конкурс та хто може стати його учасником.
«Конкурс молодих учених Європейського Союзу (EUCYS) проводять із 1994 року. У ньому беруть участь молоді науковці віком від 14 до 20 років, які представляють власні науково-дослідницькі проєкти» – повідомляють в МАН.
Раніше «Главком» розповідав про 16-річного ліцеїста з Київщини Вадима Добровольського, який розробив систему PhAInix для захисту українських дронів від засобів радіоелектронної боротьби. Пристрій має допомагати безпілотникам працювати в умовах впливу засобів РЕБ.
Також 16-річна сум’янка Анна Корнієнко створила програму на основі штучного інтелекту для 3D-моделювання протезних гільз. Розробка має спростити процес створення індивідуальних протезів.
А брати-підлітки з України здивували NASA своїм винаходом. Їхня розробка привернула увагу американського космічного агентства та стала частиною міжнародного наукового проєкту.