Заступниця Кличка: У столиці переповнені притулки для жертв домашнього насильства

У Києві ще до початку повномасштабного вторгнення розпочали активно розбудовувати систему протидії насильству, притулки та кризові кімнати для жертв насилля нині переповнені. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Влада впровадила спільні проєкти разом із Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA), який визнав Київ найкращим містом в Україні у розбудові системи протидії насильству: запустили гарячу лінію, відкрили кризові кімнати, куди поліція привозить людей з місць, де вони зазнали насильства. Людина з дитиною, наприклад, може у такій кімнаті перебувати 10 днів.

«Дуже часто людей забирають з вулиці – без документів, побитих. Вони 10 днів живуть у кризовій кімнаті, із ними працюють кваліфіковані психологи, юристи, соціальні фахівці, вирішують, чи є де їм жити, чи потрібно надати притулок. Якщо немає де жити, ми надаємо притулки, де вони можуть перебувати до пів року. І це незалежно від війни. Також маємо два денних центри, на лівому і на правому берегах. Запустили роботу мобільних бригад соціально-психологічної допомоги. Дуже часто буває, що б’ють та ґвалтують і жінок, і чоловіків, особливо з інвалідністю, які не можуть вийти з квартири взагалі», – зауважила Хонда.

Вона пояснила, що мобільна бригада приїжджає разом із поліцією, може забрати чоловіка, жінку з дітьми одразу. Йдеться про фізичне, сексуальне, економічне, психологічне насильство – про всі типи. У денному центрі людина може отримати і юридичну, і психологічну допомогу, усе це безплатно.

Заступниця голови КМДА додала, коли почалася повномасштабна війна, жінки з дітьми проживали у центрах, які не переривали роботу: усіх евакуювали. Щодо психологів, які з людьми працюють, то вони спеціально для цього вчилися, це кризові психологи. Потім їх залучали до роботи й на територіях, які були під окупацією, де були зафіксовані зґвалтування. 

«Дуже страшно, коли свідками фізичного насильства стають діти. У такому випадку юридично дитина не свідок, а потерпілий. Вона на все життя отримує травму. У нас є випадки, коли чоловік будив дружину, наприклад, о шостій ранку, будив дітей і змушував їх дивитися, як він її ґвалтує. Був випадок, коли чоловік топив жінку у ванній. Жінку врятували. Вона у нашому центрі була: побита, без зубів.

У нас чоловіки можуть бути жертвою насильства від брата, наприклад, або від того самого батька, який п’є. Дуже часто жертвою насильства стає лежачий чоловік, який довго хворіє. І чим далі, тим більшає кількість звернень щодо фактів фізичного насильства. У нас переповнені кризові кімнати, у нас заповнені притулки сьогодні», – розповіла Хонда.

Також вона зазначила, що було й кілька звернень від родин військовослужбовців.

Постраждалі від насильства кажуть: «Та зараз війна, чому ж я буду про це говорити?». Або: «Він – військовий, він – герой, як я йому про неприйнятність насильства скажу?». Не тільки дружини військових чи діти стають постраждалими від насильства: був випадок, коли на два-три дні повернувся син із фронту і вчинив фізичне насильство над батьками.

У нас є Київський міський центр допомоги учасникам антитерористичної операції. Там працюють військові, які повернулися з передової й вже не повернуться на фронт через поранення. Ми якраз спілкувалися із Фондом ООН у галузі народонаселення і дійшли думки, що потрібно почати працювати у першу чергу з дружинами, тобто готувати їх до того, що може статися. Бо у чому головна проблема? Військові повертаються додому, а їхні дружини не мають досвіду спілкування з людиною, яка пройшла війну, його батьки також не мають такого досвіду. Адже до війни вони знали зовсім іншого чоловіка та сина», – зазначила Хонда.

Тобто задача – пояснити близьким військовослужбовців, як правильно діяти, про що і як говорити, на що звертати увагу, кому одразу телефонувати у разі потреби. Тому що хлопці, які воювали, підпускають до себе лише своїх побратимів. І для такої роботи – спілкування з військовими, цих самих побратимів і готують: реальних військових, які служили.

«Ми поки не знаємо, які наслідки матиме суспільство після війни. Ми не знаємо, хто з нас як відреагує через деякий час на те, що відбувається зараз. Перебуваючи кожен день під ракетними атаками, наші діти вже мають проблеми зі здоров’ям: енурез, заїкання», – розповіла заступниця голови КМДА.

Раніше повідомлялося, що на Київщині чоловік два дні ґвалтував та різав ножем жінку, а потім порізав їй горло і вдарив ножем у живіт. Потерпілій дивом вдалося вирватись після катувань. Відомо, що в минулому зловмисник відбував покарання за вбивство та тяжкі тілесні ушкодження.

Крім того, у Броварах чоловік зґвалтував чотирирічну дівчинку. Мати залишила дитину у подруги – їй було потрібно до лікаря. До помешкання, де перебувала дівчинка, прийшов знайомий їх родичів. Він і зґвалтував дитину, коли жінка відволіклася. Вона прийшла до кімнати почувши, що дитина плаче. Це налякало ґвалтівника і він утік з квартири. Зловмисником виявився 48-річний чоловік, раніше судимий за розбій та грабіж.

Зауважимо, на Київщині жінка віддала дітей у сексуальне рабство за 100 грн. Мати передала 13-річну дочку та 11-річного сина знайомому для сексуальних розваг та виготовлення порнографічних матеріалів. Окрім цього, вона теж брала участь у сексуальному насильстві над дітьми.