План стійкості Кличка. Банкова влаштувала іспит на міцність столичному меру

Київрада цього тижня не без пригод таки змогла ухвалити План енергетичної стійкості столиці, але на цьому підготовка міста до наступної зими тільки почалася. По-перше, щодо цього плану ще має сказати останнє слово уряд та Рада національної безпеки і оборони, яка «завернула» попередній представлений київською владою проєкт. По-друге, під новий план ще треба знайти джерела фінансування і для цього Київрада має не тільки прийняти відповідні зміни до місцевого бюджету, а й розраховує на допомогу уряду та Верховної Ради.

В умовах протистояння команди Віталія Кличка та Банкової досягти цього буде нелегко. Принаймні перша спроба мера зібрати сесію Київради у понеділок для прийняття плану провалилася через відвертий саботаж частини депутатів. Причини для такої поведінки у них були різні, але вже зараз можна прогнозувати, що розгляд змін до міського бюджету буде відбуватися в не менш напруженій обстановці.

Де брати гроші

Ухвалене Київрадою рішення «Про питання забезпечення енергетичної стійкості територіальної громади міста Києва» (з чотирма додатками) містить перелік заходів енергетичної стійкості і передбачає три складові фінансування.

Перша частина – це заходи, які мають критичний пріоритет і можуть бути виконані за рахунок уже наявних коштів міського бюджету до кінця 2026 року. Серед запланованого, зокрема, – відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів об’єктів генерації, посилення їхнього захисту від атак, забезпечення резервного живлення для систем тепло- та водопостачання, ремонт тепломереж, створення нових когенераційних об’єктів, розвиток сонячної енергетики та підвищення енергоефективності ОСББ.

З фінансуванням цієї частини заходів проблем виникнути не має: на їхню реалізацію в міському бюджеті вже закладено понад 10 млрд грн.  

Друга частина – ширший перелік заходів, що почнуть виконуватися містом тільки після визначення джерел фінансування. Тут мова про  буріння свердловин, встановлення дизель-генераторних установок, котелень та насосних станцій, ремонт електричного обладнання та відновлення теплопостачання ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, капремонт електрощитових тощо.

На забезпечення цих заходів до кінця року Київ має виділити 13 млрд грн, але поки незрозуміло, де ці кошти брати. Вочевидь, доведеться ділити по-новому вже спечений бюджетний пиріг – тобто «ображати» тих, хто вибив собі кошти під час верстки міського кошторису на цей рік.

Ця невдячна місія покладена на заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, який і представляв план стійкості. Під його головуванням створена робоча група, яка має оперативно (до кінця березня) напрацювати зміни до бюджету і внести їх на розгляд Київради.

Третя частина – найбільш вартісна та «хитка». Вона оцінюється в 37,8 млрд грн – ці кошти Київ планує отримати не з внутрішніх резервів, а від центральної влади. Окрім залучення фінансових і технічних ресурсів уряду (зокрема, на відбудову зруйнованої Дарницької ТЕЦ, зведення другого рівня захисту на стратегічних об’єктах), на виконання цих заходів Київрада у своєму зверненні до Кабміну просить змінити нормативну базу та ініціювати зміни до законодавства. Серед запропонованих столичними депутатами рекомендацій – спрощення доступу до земельних ділянок, суміжних з об’єктами критичної інфраструктури, спрощення буріння свердловин для резервного водопостачання, запровадження податкових та митних стимулів (розширення переліку енергообладнання, звільненого від ПДВ та ввізного мита) тощо.

«Без належної участі та фінансування з боку держави реалізація цього плану буде неможливою, що ставить під загрозу стабільне функціонування енергетичної інфраструктури та забезпечення життєдіяльності мешканців столиці», – заздалегідь розводять руками в Київраді.

Депутати зауважують, що виконання державною їхніх рекомендацій сприятиме «прискоренню процесів відновлення та розвитку енергоінфраструктури не лише столиці, а й усієї країни».

М’яч на бік центральної влади в процесі підготовки столиці до наступної зими перекинув і Віталій Кличко, який безпосередньо відповідає за виконання плану енергостійкості.

План на 50 сторінок

Сам «Комплексний план стійкості міста Києва на 2026 рік» на 50 сторінках, який був розданий депутатам і на який посилається Київрада в своєму рішенні, охоплює вісім стратегічних напрямків із загальним бюджетом близько 67,5 млрд грн. Як стверджується в плані, фінансування цих потреб вже забезпечено на 20,4 млрд грн, натомість додатково потрібно ще 47,1 млрд грн.

Можете самі оцінити, скільки складає бюджет кожного з цих восьми найбільш критичних та термінових напрямків та скільки коштів з цих сум ще належить знайти:

1. Резервне живлення системи водопостачання (2,7 млрд грн, з них не вистачає 1,4 млрд грн)
2. Резервне живлення критичної інфраструктури теплозабезпечення (22,4 млрд грн, не вистачає 7,9 млрд грн)
3. Фізичний захист об’єктів (5,6 млрд грн, не вистачає 3,15 млрд грн)
4. Ремонти теплових мереж (2,1 млрд грн, не вистачає 1,9 млрд грн)
5. Відновлення пошкоджених об’єктів теплозабезпечення ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 (1,7 млрд грн, не вистачає 1,2 млрд грн);
6. Відновлення розподільчих мереж ДТЕК Київські електромережі (958 млн грн, наявні власні кошти)
7. Децентралізація теплових мереж в зоні ТЕЦ-4,5,6 (17,9 млрд грн, джерела фінансування наразі відсутні)
8. Будівництво комплектної елегазової розподільчої установки на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 з другим рівнем захисту (4,2 млрд грн, джерела фінансування наразі відсутні).

Частину заходів, які запланували КМДА та Київрада, вони переклали на плечі Кабміну. Від уряду очікують прийняття відповідних постанов та ініціювання змін до законодавства. Ці заходи поділили за рівнем терміновості на три рівні: пріоритет критичний (термін прийняття: 1–2 тижні), високий (2–4 тижні) та середній (1–3 місяці).

До критичного пріоритету автори плану відносять прийняття постанов про спеціальний порядок закупівель критичного обладнання та зміни до земельного законодавства для розміщення об’єктів генерації.

Заходи з високим пріоритетом: скасування обов’язкової експертизи для типових проєктів когенерації та модульних котелень, спрощення буріння свердловин, запровадження податкових та митних стимулів для зниження вартості та часу митного оформлення енергообладнання, спрощення екологічних нормативів для розподіленої генерації та безповоротне фінансування відновлення об’єктів критичної інфраструктури всіх форм власності.

Заходи середнього пріоритету є найменш нагальними: серед них – спрощення ліцензування та підключення нових потужностей, захист енергооб’єктів і залучення приватних інвестицій через механізм «будівництво – передача – лізинг».

Що кажуть в бюджетній комісії

План стійкості прийняли, але у такому вигляді перспективи його виконання виглядають туманними. Київська влада «нарізала» багато завдань центральній – так ніби й нема затяжного конфлікту між Хрещатиком та Банковою.

Причому проблеми можуть виникнути ще раніше – вже на етапі коригування бюджету на 13 млрд грн в самій Київраді.

«Кличко ускладнив ситуацію, коли розділив внесення плану та коригування бюджету, – кажуть співрозмовники «Главкома» в оточенні київського мера. – Тепер, аби знайти ці 13 млрд грн, йому треба буде забрати гроші у своїх же – а всі ресурси раніше розібрали на дороги, мости, метро і так далі. І цілком ймовірно, що повноцінно провести коригування бюджету йому не дадуть. А план виконувати треба: вже у вересні-жовтні до нас прийдуть і спитають – як ви підготувались».

Голова фракції «Удар» в Київраді Мирослава Смирнова в коментарі «Главкому» пояснює, що на прийняття плану одночасно з коригуванням бюджету просто не вистачило часу. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський 5 березня дав Києву дедлайн для подання плану стійкості до 10 березня. «Ми ж готувалися до того, що план подамо в РНБО, а військова адміністрація, як в інших регіонах, його підпише. Але зобов’язали підписати саме міського голову», – нарікає соратниця Кличка.

Смирнова, яка є членом бюджетного комітету, визнає, що подальший переговорний процес буде непростим, бо потреби на план стійкості очікувано більші, ніж є грошей у бюджеті. Один з найбільш претендентів на «урізання» задля виконання плану – капітальні ремонти в різних сферах. «Але треба розуміти, що десь уже почався процес ремонтів, були оголошені і навіть виграні тендери. Якщо ми зараз зупинимо фінансування там, де вже відбулися тендери, то отримаємо судові позови. До того ж, одна історія – коли виконавці підпорядковані департаментам КМДА, а інша – райдержадміністраціям, які не входять у вертикаль КМДА, – зауважує Смирнова. – Тому це буде дійсно складний переговорний процес, до якого треба підходити дуже скрупульозно. І водночас робити все швидко: робочі групи ми вже створюємо, але треба щоб всі фракції Київради з розумінням віднеслися до цього процесу».

Керівник «Удару» в міськраді сподівається, що, попри складну історію відносин як київської та центральної влади, так і всередині Київради, спільну мову знайти вдасться. «Ми всі пливемо в одному човні: якщо що – знесуть всіх, незалежно від політичних прапорів, – дає похмурі прогнози Смирнова.

Перший заступник голови бюджетної комісії Людмила Ковалевська з «Європейської солідарності» також сподівається, що спільна мова буде знайдена. На її думку, без допомоги держави столиця з підготовкою до зими просто не впорається.

«Якби держава навіть виділила Києву кошти, які він просить, то без державної участі місто просто не може їх освоїти, – констатує Ковалевська. – Бо ці 40 млрд грн самі собою не трансформуються в свердловини чи газопоршневі установки. Їх треба купити, привезти, поставити, а в Києві елементарно не вистачить рук це все зробити. Бо нас лишається така сама кількість людей в департаменті, в комунальних підприємствах».

При цьому депутатка пропонує покласти особисту відповідальність за виконання цього плану не тільки на київського мера, на чому наполягла київрадівська опозиція, а й на профільних міністрів.

Ковалевська прогнозує, що коригування бюджету в Київраді зіштовхнеться з проблемами, бо брати таку велику суму як 13 млрд грн поки нема звідки. «Наскільки я знаю, департаменти КМДА готують інформацію, де що можна зняти, але роблять це з великим небажанням, – каже перша заступниця голови бюджетної комісії. – Все вже розписано на якісь свої проєкти, а вони завжди найважливіші. Але все одно кошти будемо знаходити. Непогано, до речі, було б зробити випуск облігацій енергетичної стійкості для Києва, як це пропонував Петро Порошенко».

Водночас в опозиційних фракціях Київради демонструють показовий конструктив. Депутат Зоя Ярош з «Голосу» запевняє, що гроші на план стійкості точно не можуть бути предметом якогось торгу між фракціями у Київраді, бо план, як і детальні додатки до нього, були підтримані 92 голосами.

Ярош зауважує, що 13 млрд грн, на пошук яких відправляється спеціальна робоча група, можуть бути отримані не тільки за рахунок коригування бюджету, а й через зовнішні запозичення і отримання якоїсь технічної допомоги від міжнародних партнерів. Заходи ж з третьої «урядової» частини – довгограючі: термін їхньої реалізації по деяких об'єктах складатиме два-три роки. Наприклад, в ситуації з Дарницькою ТЕЦ більше питань, ніж відповідей: це підприємство є  приватним, тому з бюджету Києва фінансувати її відновлення неможливо хоча б через наявність законодавчих обмежень.

Найбільш гучний опозиціонер Київради голова фракції «Слуга народу» та за сумісництвом керівник бюджетної комісії Андрій Вітренко також впевнений, що навряд чи хто ризикне не підтримати зміни до бюджету для плану стійкості. Проте «вангує», що баталії будуть дуже палкі.

«Необхідно розробити чіткий графік з чіткими датами, бо наразі вони лише орієнтовні, – перераховує пропозиції провладної фракції Вітренко в коментарі «Главкому». – А також потрібно впровадити максимальний контроль над реалізацією цієї історії. На мою думку, що два тижні треба робити доповідь про те, що зроблено, які є проблеми, і що заважає. Я пропонував це пану Пантелеєву на сесії, і він погодився з таким підходом. От ми з ним маємо зустрітися, та створити таймлайн».

Окремо Вітренко обіцяє подавати пропозиції з ремонту електрощитових, які масово горіли по місту, та сонячній генерації.

«Є велика кількість муніципальних дахів, на які можна поставити сонячні батареї, – подає ідею «слуга народу». – І якщо наставити їх мегаватів так на 300, то нам і ДТЕК не буде потрібен. Місто увірветься на ринок сонячної генерації і буде серйозним гравцем на ньому. Цю енергію навіть продавати можна буде. І у нас таких пропозицій – безліч. Наприклад, ми пропонуємо зробити дашборд, аби всі кияни могли зайти на сайт і подивитися, що зроблено».

Водночас Вітренко не втримується, аби нагадати команді Кличка про невикористані залишки на бюджетних рахунках попередніх років – близько 23 млрд грн з 2022 року: «Якби була воля, за чотири роки можна було б знайти гроші на всі енергетичні програми і реалізовувати їх поетапно, а не жалітися, що з бюджету Києва вилучають ПДФО».

Одна з головних інтриг, яку обговорюють в столичних кулуарах, ймовірне залучення до «порятунку Києва» ексміністра інфраструктури Олександра Кубракова. Президент Володимир Зеленський вже неодноразово натякав, що Кубраков з його досвідом може допомогти столиці з підготовкою до зими.

«Саме з Олександром ми проговорюємо можливість посилити підготовку столиці до наступної зими, – відповів президент на питання «Главкома» щодо формату можливої співпраці з колишнім міністром. – Я вважаю, що це у будь-якому випадку виклик. Якщо буде війна, це сильний виклик. Якщо війни не буде – дай Бог, щоб війни не було – все одно все зруйновано, і треба відновлювати багато чого, нову генерацію створювати тощо, допомагати столиці. У нього є великий досвід у цьому. В якому статусі – поки що я думаю. Ми з ним радимося».

Рішення щодо подальшого статусу ексурядовця поки не ухвалене. Однак якщо Кубраков повернеться до президентської команди, очевидно, що подальшу долю Плану енергостійкості Києва доведеться узгоджувати з ним.

Павло Вуєць, «Главком»