Естонія занепокоєна ситуацією з українським законом про освіту - голова МЗС
В Естонії сподіваються, що українське питання не ускладнить пошуку одностайності в ухваленні фінальної декларації саміту «Східного партнерства»
Голова МЗС Естонії Свен Міксер заявив, що питання українського закону «Про освіту» деякою мірою непокоїть і Таллінн, який готує запланований наступного місяця в Брюсселі саміт держав ЄС та країн-учасниць «Східного партнерства».
«Я знаю, що українці звернулися до Венеційської комісії, і дуже сподіваюся, що це не перетвориться на невідкладну проблему, не блокуватиме просування інших важливих питань і не ускладнить пошуку одностайності в ухваленні фінальної декларації саміту «Східного партнерства», – зазначив голова естонського зовнішньополітичного відомства.
Щодо побоювань, що угорська позиція може звести нанівець усі очікування від саміту, естонський дипломат зауважує: «Є чимало викликів, які для успіху саміту повинні бути подолані. Це завжди непросто, але ми зобов’язані зробити цей саміт успішним».
У понеділок високий представник Європейського Союзу з питань загальної зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні заявила, що Брюссель продовжить діалог з Україною з питання можливого порушення прав меншин законом про освіту, грунтуючись на висновках Венеціанської комісії.
Як повідомлялося, Угорщина планує поставити на саміті асоціації з Україною питання щодо порушення Угоди про асоціацію з ЄС у зв'язку з ухваленням українського закону про освіту.
Водночас Польща виступає проти перегляду Угоди про асоціацію України з ЄС і заохочуватиме Київ та Будапешт розв'язати освітню проблему шляхом діалогу.
Нагадаємо, 28 вересня глава МЗС України Павло Клімкін направив 7-му статтю закону про освіту на розгляд Венеціанської комісії. Висновки комісії стосовно закону будуть готові до грудня.
Міністерство закордонних справ України із здивуванням сприйняло заяву глави МЗС Угорщини Петера Сійярто стосовно перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Міністр освіти України Лілія Гриневич заявила, що не вважає заяви Угорщини цивілізованим діалогом.
Читайте також матеріал «Главкома»: Як Україну розпинали за мову. Резолюція ПАРЄ та її наслідки