На посаду директора «Мистецького арсеналу» претендують шестеро кандидатів
Міністр часів Януковича знову бере участь у конкурсі
У повторному конкурсі на посаду директора «Мистецького арсеналу» братимуть участь шість кандидатів. Про це повідомила пресслужба Державного управління справами.
У конкурсі змагатимуться:
Ярослав Биструшкін, кандидат мистецтвознавства, президент Міжнародного музичного фестивалю «Чайка open air», був заступником Міської галереї мистецтв «Лавра» та депутатом Київської міської ради. У мотиваційному листі каже про завдання зробити з Арсеналу «храм культури», що об’єднуватиме всі види мистецтва.
Ольга Босак, спеціалістка з філософії та богослів’я УКУ, реалізовувала проєкт культурної дипломатії «Живи вільно» у штаб-квартирі ООН, працювала в Адміністрації президента України, художниця, займається консалтінгом. У мотиваційному листі говорить про важливість зосередити увагу Арсенала на ще не відомих митцях, а також що Арсенал має зміцнити присутність України на культурній мапі Європи.
Алла Демура, бакалавр за спеціальністю «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» Університету ім. Карпенка-Карого, співзасновниця та режисерка Театру Єсіних, розробляла освітні курси з англійської мови. Пропонує плекати кращі практики Арсеналу, безжально викорінювати його слабкі елементи, сіяти нові можливості. Бачить Арсенал місцем, де зустрічаються історія, освіта, культура, мистецтво і бізнес.
Михайло Кулиняк, кандидат мистецтвознавства, міністр культури у 2010-2012 роках, директор Інституту сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв. Пропонує створити державну програму розвитку Арсеналу, яка передбачатиме створення музейного комплексу національного масштабу. Також пропонує проводити в Арсеналі знакові події та міжнародні культурно-мистецькі проєкти державного значення.
Оксана Мельничук, спеціалістка з музеєзнавства (КНУ ім.Шевченка), PhD з політичної філософії (Університет Дені Дідро паризької Академії), співпрацювала із Лувром (кураторка виставки Пінзеля) та Помпіду (консультантка по експорту експертизи Помпіду в країни Східної Європи), авторка стратегії розвитку МА 2011 року. В мотиваційному листі говорить, що перед Арсеналом стоять нові виклики та завдання, але не вказує які саме.
Олеся Островська-Люта, магістерка культурології НАУКМА, директорка Арсеналу з 2016 року. У мотиваційному листі наголошує на сильній команді Арсеналу та на корпоративній культурі, вибудуваній на принципах прозорості та раціональності. Говорить про необхідність розвитку онлайн-програм, пропонує працювати над створенням музею сучасного мистецтва на базі інституції.
У склад конкурсної комісії, яка обиратиме нового директора, входять: Олег Векленко (професор кафедри графічного дизайну Харківської державної академії дизайну і мистецтв), Гліб Вишлінський (член Ради з питань розвитку МА), Євген Бистрицький (вчений-філософ), Олександра Коваль (директорка Українського інституту книги), Наталія Кривда (професорка кафедри української філософії та культури КНУ ім.Шевченка), Мирослава Лубківська (журналістка, ведуча програми UA:Перший), Ірина Подоляк (заступниця Міністра культури, молоді та спорту України 2019–2020 рр.), Ахтем Сеітаблаєв (режисер, актор), Тетяна Філевська (креативна директорка Українського Інституту).
У липні ДУС оголосило повторний конкурс на посаду директора «Мистецького арсеналу».
Раніше ініціативна група «Першого грудня» та виконавча рада українського ПЕН оприлюднили заяву з вимогою створити нову конкурсну комісію і провести новий конкурс на посаду керівника «Мистецького арсеналу» за прозорою процедурою.
6 липня конкурсна комісія не змогла обрати нового директора «Мистецького арсеналу», тому було оголошено повторний конкурс. Під час голосування жодна з кандидатур не отримала необхідних 5 балів. Найбільшу кількість голосів – 4 з 9 – отримав ексміністр культури часів Януковича (2010−2012 роки) Михайло Кулиняк, чинна директорка «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта отримала 3 голоси.
Кулиняк, який отримав найбільшу кількість голосів на виборах директора «Мистецького арсеналу», обізвав колишнього керівника Центру Довженка Івана Козленка, який критично оцінив перебіг та результати конкурсу, – «козльонком» та «лузером».