Колишній регіонал став очільником Національного інституту раку
За словами Стефанішиної, Шипко є фігурантом корупційних розслідувань
У середу, 10 березня, свою роботу розпочинає новий директор Національного інституту раку Андрій Шипко. Колишнього регіонала на цю посаду призначив міністр охорони здоров’я України Максим Степанов. Про це заявила народна депутатка Ольга Стефанишина у мережі Facebook.
«Сьогодні по-тихому й без зайвого шуму міністр віддав один із ключових медичних закладів країни в руки Андрія Шипка», – написала Стефанишина.
Вона нагадала, що Шипко голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року (мали на меті обмежити права громадян, надати органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту – ред.). Шипко був заступником Юрія Вілкула (батька колишнього віце-прем’єр міністра України уряду Азарова – Олександра Вілкула) у Дніпропетровській обласній раді.
«15 років працює винятково на державних посадах, має розкішні будинки, квартири, багато нерухомого майна та елітних авто», – додала вона.
Стефанишина розповіла, що влітку на величезній швидкості катер Шипка протаранив сусідній катер і зник із місця події, навіть не спробувавши допомогти людям, які стікали кров’ю.
Стефанишина нагадала, як у 2013 році, коли Шипко ще був народним депутатом, він «рішав» питання «ліцензування медпрактик».
Стефанишина зазначила, що щорічний бюджет Інституту складає 220 млн грн. Додатково медзаклад цьогоріч має 1,5 мільярда на ремонт і створення клінічної бази. «Ними пан Шипко буде розпоряджатися на пару з міністром Степановим. У цьому Інституті щорічно лікуються від онкології тисячі пацієнтів з усієї України. І тепер їхні життя опиняться в руках цієї людини», – підкреслила вона.
Нагадаємо, міністр освіти Сергій Шкарлет призначив ректором НАУ колишнього «регіонала» Максима Луцького. Новий ректор був радником прем’єра Миколи Азарова. До Революції гідності також очолював Солом’янську райдержадміністрацію у Києві, а у 2019 році балотувався до Верховної Ради у мажоритарному окрузі від партії ОПЗЖ. Найбільш пікантна деталь його біографії – кумівство з Дмитром Табачником, міністром освіти і науки часів Януковича. Саме цим фактом багато хто пояснює тріумфальне повернення Луцького в НАУ.