Ситник: тепер чиновники можуть писати в деклараціях все, що хочуть
За словами глави НАБУ, після декриміналізації незаконного збагачення чиновникам немає сенсу брехати в деклараціях
Після скасування Конституційним судом кримінальної статті щодо незаконного збагачення чиновники можуть записати в своїх деклараціях все, що хочуть, бо за невідповідність майна законним доходам вже немає відповідальності.
Про це в ефірі «Громадського» заявив директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артем Ситник.
За його словами, зараз чиновникам немає сенсу брехати в деклараціях.
«Раніше в чиновників був вибір: або приховати щось і уникнути незручних питань де взяв (майно - ред.), і тоді був ризик, що якщо виявлять те, що приховав, то брехня в деклараціях — це менш тяжка стаття (ніж незаконне збагачення - ред.). Або задекларувати і уникнути відповідальності за брехню в деклараціях, але пояснювати де взяв. Зараз цієї проблеми в чиновників немає. Зараз можна вписувати в декларацію все, сенсу брехати немає, бо пояснювати де взяв зараз не потрібно, навіть якщо колосальна різниця між доходами із законних джерел і тим, що чиновник декларує насправді»,- пояснив Ситник.
Він також додав, що навіть у разі схвалення Верховною Радою нового закону, який запровадить кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, старі справи все одно будуть закриті, а їхні фігуранти уникнуть покарання.
Ситник наголосив, що рішенням Конституційного суду діяння, які були передбачені статтею про незаконне збагачення, на сьогодні декриміналізовані.
«Тобто, фактично той період, з березня 2015 року, коли ця стаття почала діяти, і до моменту як судом було прийняте рішення, не буде охоплюватись цією статтею. Тобто, навіть якщо Верховна Рада прийме новий закон, то він буде розповсюджуватись на діяння, які будуть після рішення Конституційного суду», - пояснив Ситник.
Очільник НАБУ зазначив, що в багатьох справах щодо незаконного збагачення також є звинувачення в недостовірному декларуванні майна, тому розслідування в цих справах продовжаться.
«Але суть в тому, що це (недостовірне декларування - ред.) нетяжкий злочин. Коли будуть реєструвати справи по цій статті, то не можна проводити негласні слідчі дії, бо це, знову ж таки, нетяжкий злочин. Фактично один із найбільш ефективних інструментів боротьби з корупцією, який діяв не тільки в Україні, а й в багатьох цивілізованих країнах, на жаль в Україні він на сьогодні рішенням Конституційного суду перестав діяти», - резюмував Ситник.
Раніше глава Антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявляв, що 30 нардепів могли стати фігурантами справ щодо незаконного збагачення.
Як відомо, 28 лютого президент України Петро Порошенко подав законопроект про передбачення невідворотність кримінального покарання за незаконне збагачення, в якому враховані усі зауваження суду.
Того ж дня законопроект було направлено у профільний комітет Ради.
Нагадаємо, Конституційний суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів щодо відповідності Конституції (конституційності) статті 368-2 Кримінального кодексу. Цим рішенням Суд визнав такою, що не відповідає Конституції (є неконституційною), статтю 368-2 Кодексу.
У свою чергу Національне антикорупційне бюро України вважає, що позбавлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яке є наслідком рішення Конституційного суду, відкриває посадовцям можливості для зловживань.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що рішення Конституційного суду щодо скасування статті 368-2 Кримінального кодексу про незаконне збагачення не є несподіванкою, ця норма не діяла, оскільки жоден високопосадовець не був притягнутий до відповідальності за три роки її існування.