Суддя пояснив, чому не запроторив Порошенка під арешт
Феміда наголосила, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом
Слідчий суддя Печерського райсуду Києва Олексій Соколов пояснив, чому не задовольнив клопотання прокуратури і слідчого ДБР і не арештував п’ятого президента Петра Порошенка. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на повний текст ухвали.
Нагадаємо, що 17 січня у суді правоохоронці наполягали на обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для Порошенка, який підозрюється у державній зраді та сприянні створенню терористичної організації. Як альтернатива, слідство пропонувало визначити 1 млрд грн застави.
Разом з тим, суддя відмовив у задоволенні такого клопотання і застосував запобіжний захід до Петра Порошенка у вигляді особистого зобов’язання. Також на підозрюваного покладено низку обов’язків: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати закордонні паспорти.
Суддя Соколов вважав, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Він застосовується за умови, що прокурор доведе про існування конкретних ризиків. А саме – підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
«Долучені до матеріалів клопотання документи вказують на можливу подію складу інкримінованого злочину, про те не містять даних на підтвердження ризиків, вказаних в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», – наголосив суддя.
І заявив: прокурор не навів обставин та не надав доказів того, що Петро Порошенко має намір переховуватись від органу досудового розслідування та суду або вчиняє будь-які дії для цього; може впливати на хід кримінального провадження незаконними діями. Водночас у суді п’ятий президент сказав протилежне: не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду або будь-яким чином перешкоджати здійсненню розслідування.
Крім цього, суддя зацитував низку рішень Європейського суду з прав людини. Одне з яких вказує на те, що законність тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником.
Попри те, що правоохоронні органи підозрюють Порошенка в скоєнні особливо тяжких злочинів, суддя зауважив: підозрюваний є народним депутатом та п`ятим президентом. Отже, для забезпечення його процесуальної поведінки, достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, вважав слідчий суддя.
Як повідомляв «Главком», 24 січня Державне бюро розслідувань заявило, що народний депутат, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко не здав закордонний паспорт, як того вимагає рішення суду про запобіжний захід у справі про держзраду.
Справа проти п’ятого президента України Петра Порошенка про «державну зраду» виникла як відповідь влади на розкручування Порошенком і його командою скандалу довкола зриву спецоперації з «вагнерівнцями», коли президента Зеленського звинувачували у державній зраді. Такої думки дотримується заступник Генерального прокурора України Микола Голомша, йдеться у матеріалі «Главкома» «Справа про держзраду. Провідні юристи оцінюють наслідки для Порошенка та Зеленського».
Загалом у «вугільній» справі четверо підозрюваних: експрезидент Петро Порошенко, народний депутат від ОПЗЖ, кум Путіна Віктор Медведчук, колишній міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин і бізнесмен Сергій Кузяра. За версією слідства, ці особи «умисними діями здійснили сприяння діяльності терористичних організацій «Л/ДНР» шляхом організації та придбання вугілля у підконтрольних їм підприємств за державні кошти України, поставивши енергетичну сферу України в залежність від Росії та терористичних організацій «Л/ДНР», чим підірвали економічну безпеку держави в 2014-2015 роках, позбавивши її можливостей для диверсифікації джерел постачання енергетичних ресурсів».
Лише протягом 2015 року за поставки вугілля з тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей терористичним організаціям «Л/ДНР» перераховано, переведено в готівку та розподілено на користь терористичних організацій 205,39 млн грн. Загалом же перерахована сума за поставки вугілля вимірюється у 3,16 млрд грн.