У Городку на Хмельниччині намагаються встановити вік міста. Що знайшли археологи (фото)

У місті Городок, що на Хмельниччині, розпочалися археологічні дослідження. Історики розкопують територію «замчища», місця, де в давнину стояв місцевий замок. Від нього, на жаль, залишилися лиш ледь окреслені вали та тераса, на якій стояло укріплення. Переважно дерев’яно-земляну споруду демонтували ще в XVIII столітті, коли твердиня втратила будь-яке оборонне значення. Муровану частину теж розібрали. З того каміння в 1732 році коштом дідичів городка магнатів Замойських звели костел Св. Анни та біля нього кляштор ченців-францисканців.

Про сам замок інформації досить мало. Відомо, що свого часу його здобули козаки Богдана Хмельницького та винищили всіх захисників, як писав сучасник: «не пожалівши ні шляхтича, ні посполитого». Потому укріплення відбудували та, очевидно, добре зміцнили – 1672 року військо гетьмана Петра Дорошенка захопила Городок, а от замок узяти не спромоглося.

Є небезпідставні припущення, що замок постав на місці більш давнього укріплення часів княжої Русі, яке і стало зародком сучасного Городка. Це, до речі, добре простежується в топоніміці – городище-городок-Городок. До того ж на «замчиську» знайдено фрагменти кераміки XIII століття.

Вважається, що перша письмова згадка про Городок датується 1392 роком, коли подільський князь Федір Корятович (Коріатович) передав у володіння шляхтичу Бедриху (Бедришку) низку поселень, зокрема й Городок. Але на сьогодні всі серйозні дослідники погоджуються, що в тій грамоті йдеться про Городок, що біля Заліщиків. Достовірні ж письмові згадки датуються лише першою половиною XIV ст. Відповідно, що час виникнення міста, що ранні сторінки його історії є великою «білою плямою». Аби її хоч частково заретушувати місцева громада й ініціювала та профінансувала дослідження.

Нагадаємо, що археологічні дослідження в Україні практично не фінансуються ні державою, ні місцевими органами влади. Вчені переважно копають на місці майбутнього будівництва, де дослідження проводяться коштом забудовників, чи на міжнародні гранти. У Хмельницькій області коштом громад археологічні дослідження фінансуються лише в Кам’янці-Подільському, Полонному та Городку. У Городку це вже друге таке дослідження. Перше проходило 2017 році.

Розкопки здійснюють археологи Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП «НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН під керівництвом відомого подільського археолога Павла Нечитайла (по сумісництву музиканта, лідера гурту «Пропала Грамота» та учасника дуету Zapaska).

Наразі найбільше досліджено основу дзвіниці костелу Св. Анни та вже поставлено крапку в давній історичній дискусії. Для цього довелося звільнити споруду від чималого насипу землі, що прикривав її знизу майже на три метри. Дотепер вважалося, що під основу пристосували нижній ярус однієї з замкових веж. Але, як показали розкопки, дзвіниця хоч і вбудована в старий замковий насип, але від початку зводилася виключно як дзвіниця, а не що інше.

Одразу біля неї археологи також розкопали рештки згорілої споруди середини XVII століття. Зараз тривають її дослідження. Тут знайдено уламки кераміки цього часу та фрагменти дуже красивих кахлів. Можна припустити, що тут бачимо свідчення кривавих подій Визвольної війни (за часом співпадає), а згарище опинилося під насипом замкової платформи після відновлення та розширення замку, що мало місце після його захоплення Хмельницьким.

У цьому ж розкопі зроблене до певної міри сенсаційне відкриття «районного масштабу», що стосується більш пізньої історії Городка. Зокрема квадрат досліджуваного розкопу «сів» на невелику сміттєву яму початку ХХ ст. Заповнення – традиційне: уламки посуду, якісь пляшечки з-під ліків та чорнила, дірява каструля часів останнього імператора та такий ж емалевий чайник. Зазвичай такі знахідки для археологів зайвий привід пожартувати: «Обережно виколупуй, не розсип червінці».

Без таких ям не обходяться жодні «міські» розкопки. Але цього разу сміття принесло незначне, але попри те, важливе для історії містечка відкриття. Серед столітнього мотлоху археологи знайшли фарфоровий ізолятор. Звичайний. З тих на якому тримаються дроти на стовпах. Але цей мав синеньке клеймо з двоголовим царським орлом. Це може свідчити, що на початку ХХ ст. без усяких «ленінських планів електрифікації» найзвичайнісінькі мешканці Городка вже активно користувалися електрикою.

Археологи також розчистили та підготували для досліджень майданчик перед печерою зі східного боку кручі, що примикає до замчиська. Це найбільша печера долини Смотрича і вчені певні, що тут можуть бути зроблені цікаві знахідки і відкриття.

Крім того на кручі, де розташована печера, у досить недоступному місці знайдено чималу ділянку давнього мурування, що найвірогідніше є фрагментом якоїсь з оборонних споруд замку.

Окреслено також контур головного розкопу. Археологи сподіваються знайти свідчення ранньої історії міста (XV–XIV ст. ст.) і, як поталанить, рештки поселення чи навіть городища ХІІІ ст. Що таке тут є вказують випадкові знахідки уламків кераміки цього часу. Якщо це вдасться, то Городок приєднається до когорти найдавніших міст України.