Бердянськ, Дрогобич, Нікополь. Головні інтриги других турів мерських виборів

У неділю, 22 листопада, відбудеться друга хвиля других турів виборів міських голів. Нагадаємо, що вони проходять в містах з населенням більше 75 тис., де з першого разу жоден з кандидатів не набрав 50% голосів виборців. Минулого тижня своїх нових (або старих) очільників отримали такі обласні центри як Одеса (Геннадій Труханов), Суми (Олександр Лисенко), Херсон (Ігор Колихаєв) та Луцьк (Ігор Поліщук). Також були обрані голови в двох містах, які не є обласними центрами, але там проживає більше 75 тис. виборців, – Краматорськ (Олександр Гончаренко), Кам’янець-Подільський (Михайло Посітко). Виняток: маленька Українка на Київщині. Там теж відбувся другий тур через те, що в першому два кандидата набрали абсолютно однакову кількість голосів, – переміг Олександр Туренко.

Цієї ж неділі фінальні двобої відбудуться в таких облцентрах: Ужгород (Богдан Андріїв проти Віктора Щадея), Полтава (Олександр Мамай проти Сергія Іващенка), Дніпро (Борис Філатов проти Загіда Краснова), Львів (Андрій Садовий проти Олега Синютки), Миколаїв (Олександр Сєнкевич проти Владислава Чайки), Рівне (Віктор Шакирзян проти Олександра Третяка) та Черкаси (Анатолій Бондаренко проти Віктора Євпака). Другий тур у Чернівцях сиротливо пройде за тиждень – 29 листопада.

Другі тури пройдуть не тільки в обласних центрах, а й в чотирьох містах, які потрапляють до категорії «75 тис. плюс». Причому пристрасті там можуть вирувати не менші, ніж у «верхах». «Главком» вже писав про очікуваний двобій між представниками Опоплатформи та Опоблоку в Слов’янську. Але окрім цього прифронтового міста, запекла боротьба очікується ще в трьох – Бердянську (Запорізька область), Нікополі (Дніпропетровська область) та Дрогобичі (Львівська область).

Взагалі 22 листопада мали б відбутися вибори не в чотирьох, а шести таких містах. Але суд скасував результати першого туру в Броварах Київської області через незаконну нумерацію бюлетенів і зобов’язав тервиборчком провести повторні вибори. А в Кривому Розі несподівано «за станом здоров’я» знявся з перегонів переможець першого туру Юрій Вілкул, і через те, що в другому турі тепер буде інша пара кандидатів, вибори тут перенесено на грудень.

Бердянськ

Олександр Свідло (ОПЗЖ, 34,7%) – Валерій Баранов («За майбутнє», 30,1%)

У цьому курортному місті до другого туру вийшов добре відомий місцевим мешканцям колишній комсомольський лідер Валерій Баранов. Він вже керував Бердянськом майже десять років – з 1998 по 2007-й. Але згодом вирішив податись в столицю і в 2007 році пройшов до парламенту за списком Блоку Литвина. Спочатку як «міцний господарник» Баранов обрав собі комітет з питань містобудування та ЖКХ, але в 2010-му після домовленостей його фракції з «регіоналами» очолив ресурсний бюджетний комітет. Втім фактично він був в ньому «весільним генералом». У 2012 році «литвинівець» знову балотувався до Верховної Ради, цього разу вже за мажоритаркою у 78 окрузі, але програв самовисуванцю, а зараз нардепу від ОПЗЖ, Олександру Пономарьову. Про останнього ми ще згадаємо.

Після втечі Віктора Януковича Баранов, який назвав експрезидента «зрадником», несподівано став у нагоді новій тимчасовій владі. Тодішній в.о. президента Олександр Турчинов в березні 2014-го призначив його головою Запорізької обладміністрації, змінивши «регіонала» Олександра Пеклушенка, який згодом наклав на себе руки. Але вже в жовтні Баранов написав заяву про відставку, яку прийняв новий на той момент президент Петро Порошенко. 

З тих пір Баранов особливо ніде не світився, аби на цих місцевих виборах спливти як один з фаворитів в боротьбі за мерське крісло. Його кампанія проводилась під гаслами «Я повернувся» та «Якщо не ми, то хто?», а партійною парасолькою Баранов обрав для себе проєкт-неофіт «За майбутнє». Втім з таким саме успіхом він міг йти самовисуванцем. «За майбутнє» в Бердянську зі скандалами та розгоном тервиборчкому була знята з виборів рішенням суду через неприпустимі порушення в поданих документах. Тобто навіть якщо ексмер знову стане головою міста, в міськраді у нього не буде власної фракції.

Проте там точно буде ОПЗЖ, причому як найбільша фракція. Саме кандидат від «Опоплатформи» Олександр Свідло досить несподівано зміг обігнати досвідченого Баранова в першому турі. Колишній заступник мера Бердянська Свідло – теж не новачок у місцевій політичній тусовці. Він є ставлеником вже згаданого нардепа від цієї сили Олександра Пономарьова, який контролює місцевий осередок партії Бойка–Медведчука.  Хоча раніше Свідло керував у міськраді фракцію Опозиційного блоку, яка опонувала «пономарьовцям» з ОПЗЖ, та був мішенню для «мочилова» з боку їхніх медіаресурсів. Тепер же Свідло, який під час своєї кампанії оголосив війну місцевому водоканалу, користується всіма чималими партійними ресурсами, а його похід в мери під телекамери благословляв сам Юрій Бойко. Кандидат від ОПЗЖ йде в мери як заступник директора з комерційних питань ТОВ «Бердянська автотранспортна компанія» (фактично є її власником).

У своєму зверненні до виборців після першого туру Баранов пояснив результат свого опонента дією «виборчих сіток» та закликав підвищити явку до другого туру, аби зменшити ефективність нечесних методів. За Баранова в другому турі можуть проголосувати виборці «Слуги народу» та Опоблоку (обидві фракції пройшли до міськради). Також гіпотетично він може розраховувати на голоси прихильників «Європейської солідарності», які підтримають кандидата з минулого, який веде в «майбутнє», як менше зло. Не будуть відтягувати голоси у Баранова у другому турі і два його двійники, які, хай і несуттєво, але розпорошували голоси в першому. Цікавою буде позиція та перетікання електорату кандидата від «Батьківщини» – екскерівника Бердянського порту Миколи Ільїна, який зайняв третє місце з суттєвим результатом – 16,8% (при цьому фракція «Батьківщини» взагалі не потрапила до міськради). Місцеві ЗМІ пов’язують його з Пономарьовим, який веде до перемоги Свідла.

Дрогобич

Тарас Кучма (самовисуванець, 41,5%) – Андрій Веселий (самовисуванець, 26%)

Чинний міський голова Дрогобича зі знаковим прізвищем Тарас Кучма зійдеться у другому турі з підприємцем Андрієм Веселим. Кучма керує містом з 2015 року, коли виграв вибори, будучи висуванцем від «Громадського руху «Народний контроль». Політикою він захоплюється давно: ще в 2006 році обирався в Дрогобицьку міськраду від «Пори», під час революційних подій в Києві в 2013 році очолював раду громадської організації «Дрогобицький майдан». Під час бойових дій на Донбасі Кучма згадав про свій фах анестезіолога-реаніматолога та очолив медичну службу українського батальйону імені генерала Кульчицького. Нагороджений за участь в зоні АТО кількома відзнаками.

Але на посаді мера Кучма запам’ятався не тільки героїчними вчинками. За період його каденції Дрогобич, як і обласний центр Львів, страждав від сміттєвої кризи. Полігон в селі Брониця, куди вивозилось сміття міста, був заблокований місцевими мешканцями, що спровокувало в Дрогобичі справжній колапс. Кучма під час цієї історії особливо «відмітився». Він почубився у сесійній залі з одним з активістів-блокувальників, який кілька разів назвав міського голову злодієм та бандитом, а у відповідь двічі отримав від мера по пиці. Кучма стверджував, що все вчинив правильно, але прокуратура повідомила йому про підозру в побитті людині.

Були до мера Дрогобича і серйозніші претензії. Саме під час його керування місті сталася трагедія з обвалом будинку, під час якої загинуло восьмеро людей. Попередньою версією обвалу була якраз недбалість комунальників. Перед другим туром знову спливла давня судова тяганина – місцевий підприємець Євген Гнатув звинувачує Кучму в спробі рейдерського захоплення майна його компанії в центрі міста, попри існуючий договір оренди землі. В мерії відхрещуються і стверджують, що такого права у компанії нема.

Кучма балотується на другий термін як самовисуванець, хоча публічно він підтримав «партію мерів» «Пропозиція». У наступній Дрогобицькій міськраді «Пропозиція» матиме лише три мандата, а серед лідерів – «Європейська солідарність» (її кандидат в мери став третім) та… «Удар Віталія Кличка».

Опонент Кучми – голова Благодійного фонду родини Веселого Андрій Веселий. Він отримував освіту за кордоном і на перетині століть працював на керівних посадах в Королівському банку Канади. Але на початку 2000-х повернувся до України і заснував підприємство «Брати», яке спеціалізується на будівництві та ремонті доріг і тротуарів. Власне, 17 років керівництва цим підприємством Веселий і наводить як успішний «кейс», аргументуючи, чому саме його треба обрати мером Дрогобича. Свій благодійний фонд Веселий започаткував ще в 2013 році – ця організація займалася підтримкою «майданівців», ветеранів АТО та їхніх сімей, громадськими ініціативами «Код міста», «Енергія поступу», а в нових реаліях бізнесмен ініціював «Центр опору коронавірусу». Фонд Веселого забезпечує лікарні медичним обладнанням, соцустанови –  засобами захисту від епідемії та проводить безкоштовні медобстеження потенційних виборців.  Окрім цього кандидат в міські голови є членом організацій «Народний антикорупційний нагляд» та «Західноукраїнський бізнес-клуб».

Такої активності виявилось достатньо, аби вийти з чинним мером до другого туру, але з чималим відставанням. До того ж, партія «Патріоти України», яка йшла в міськраду на чолі з батьком Веселого – Василем – туди взагалі не потрапила.

Очікувані дебати між Кучмою та Веселим вже перетворились у місті в анекдот – кандидати ніяк не можуть узгодити час та місце зустрічі. Під час останньої спроби Кучма очікував опонента в телестудії, в той час як Веселий пропонував йому дебатувати на території перевантажувальної станції твердо-побутових відходів.

Нікополь

Олександр Саюк («За майбутнє», 21,8%) – Руслан Олійник («Слуга народу», 17,8%)

Другий тур мерських виборів у Дніпропетровській області мав відбутися не тільки в обласному центрі, а й в Нікополі та Кривому Розі. Але на батьківщині президента після несподіваного рішення фаворита Юрія Вілкула про вихід з гонки голосування перенесено аж на грудень.

У Нікополі ж поки все йде за планом – тут зійдуться секретар міськради Олександр Саюк, якого висунула партія «імені Ігоря Коломойського» «За майбутнє» (олігарх володіє в місті феросплавним заводом) та голова благодійного фонду з майже аналогічною назвою «Майбутнє Нікопольщини» Руслан Олійник зі «Слуги народу». Особливість ситуації в Нікополі полягає в тому, що кандидати представляють споріднені, принаймні, в Дніпропетровській області, сили. Так, соратник Коломойського Святослав Олійник очолював список «Слуг народу» до Дніпропетровської облради. В міськраді більшість з «За майбутнє» та «слуг», які провели по вісім депутатів, також виглядає найбільш ймовірною.

Олександр Саюк, який любить підкреслювати, що є корінним нікопольчанином, у 2005 році мав досвід балотування до Верховної ради за списками партії «Блок Юрія Кармазіна». Керівником та засновником міської громадської організації з цією назвою Саюк є й досі. В 2010-му потрапив до Нікопольської міськради від Партії регіонів та був паралельно помічником нардепки від Партії регіонів Юлії Ковалевської. В 2015 році знову пройшов до міськради, але тепер, зрозуміло, вже не під «чумним» брендом «регіоналів», а від партії «Відродження», яку на той момент патронував Коломойський. Враховуючи, що друге місце після «Відродження» в міськраді зайняла ще одна політсила олігарха – «Укроп», то Ігорю Валерійовичу не складало великих зусиль поставити в міськраді свого секретаря при міському голові Андрієві Фісаку, обраному від БПП. Власне, другою людиною в місті і став Саюк. На другий термін нинішній мер вирішив не балотуватись, відкривши дорогу своєму секретарю та його відомим покровителям. 

Кандидат в мери від партії, яку іноді жартома називають «За майбах», – дуже «ресурсний». В його декларації за минулий рік є дев’ять земельних ділянок, житловий будинок площею в 300 кв м, торгівельний комплекс (площею менше, ніж будинок), басейн, тренажерний зал, кілька автомобілів (в тому числі і модна «Тесла»), автобусів, екскаватор, катер.  Сім’я Саюка пов’язана з бізнесом у сфері перевезення, а сам він має певну кількість акцій місцевого заводу феросплавів. 

У своїй кампанії Саюк напирає на свій досвід, здобутий під час двох каденцій в міськраді, та обіцяє вирішити наболілі для промислового Нікополя проблеми – зокрема, з питною водою, аварійним станом шляхопроводу та відсутністю парків та скверів.

Опонент секретаря міськради – Руслан Олійник – намагається викликати його на дебати, причому в дуже цікавій формі. В своєму ролику він перелічив всі потенційно болючі для Саюка теми – дітей, що навчаються за кордоном, особливу опіку над конкретною школою в Нікополі та багатомільйонну декларацію, але пообіцяв ці питання під час дебатів не підіймати. Саюк від зустрічі з конкурентом фактично відмовився, записавши відеозвернення про юридичну недосконалість запропонованого формату дебатів.

Коли Олійник розпочав бурхливу благодійну діяльність в Нікополі, одразу пішли розмови про його політичні амбіції. І вони виявились точними. За давніх-давен Олійник представляв на Дніпропетровщині такі екзотичні сили як «Народний рух України» та «Солідарність правих сил», двічі – в 2012 та 2014 роках намагався прорватися до Верховної Ради як самовисуванець у різних округах, але був лише статистом. На останніх парламентських виборах Олійник був довіреною особою кандидата від «Слуги народу» Дениса Германа, а зараз є штатним помічником цього депутата. Хоча на президентських виборах Олійник ще не перебував в команді Володимира Зеленського, а був спостерігачем від Юлії Тимошенко.

На офіційних сторінках «слуг» їхній кандидат представлений так : «Професійний управлінець, патріот та офіцер Збройних Сил України. Має великий досвід у сфері економічної безпеки. Засновник благодійної організації «Майбутнє Нікопольщини». Аспірант і член Вченої ради Київського університету ім. Тараса Шевченка». Додамо, що Олійник має «чорні пояси» по кіокушин-карате та кік-боксингу та є президентом Дніпропетровської обласної організації карате.

Згідно з даними відкритих реєстрів, Олійник також є керівником обслуговуючого кооперативу «Яхт-клуб «Затока» та Дніпропетровської обласної профспілки працівників кооперації та інших форм підприємництва. Але найбільш відомий він в місті як засновник двох благодійних організацій – «Фонд Руслана Олійника «Майбутнє Нікопольщини» та «Благодійний фонд Руслана Олійника «Майбутнє Нікополя», які засновані минулого року. Через ці фонди надається безкоштовна соціальна і юридична допомога та здійснюються інші «благі справи» – встановлюються лавки та пісочниці, ремонтуються дитячі майданчики, ремонтуються дороги. При цьому там, де можна, розміщується логотип благодійного фонду, аби мешканці до виборів не забули, кому дякувати.

Як бачимо, ця діяльність дала свої плоди – відставання від грізного конкурента у Олійника зовсім невелике. Втім можна не сумніватись, що за будь-якого підсумку виборів головні «акціонери» міста в програші не залишаться.

Павло Вуєць, «Главком»