Чи працевлаштує Кирило Тимошенко батька головою облради?

На відміну від більшості великих місцевих рад, де після виборів вже утворилися ситуативні більшості та обране керівництво, у Дніпропетрівській облраді склалась патова ситуація. У вівторок, 8 грудня, перша сесія зібралася, але жодних рішень ухвалити не змогла. Все, що вдалося депутатам, які зібралися майже повним складом, – це прийняти присягу та обрати тимчасову президію. Всі ключові питання (обрання голови облради, його заступників та поділ комісій) було вирішено перенести на 16 грудня.

Формальна причина – недосконалість регламенту, який нібито не дозволяє обрати рахункову комісію, а відповідно й голову облради. Тимчасовій комісії запропоновано розробити новий проєкт регламенту, який треба буде прийняти наступної середи і, відповідно, запустити подальші процеси. Проте «регламентна зачіпка» більше схожа на привід, насправді ж на Дніпропетровщині відбуваються набагато складніші процеси. І центр цього «броунівського руху» знаходиться безпосередньо в Офісі президента.

Ідейним натхненником спецоперації вважається заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко, який після відставки Сергія Трофімова взявся за регіональний напрямок. У Тимошенка є особливий інтерес саме до Дніпропетровської облради – сімейний. Його батько Владлен Тимошенко пройшов в облраду від «Слуги народу». Він відомий в регіоні як директор торгового центру «Пассаж», що належить меру Дніпра Борису Філатову та його «правій руці» Геннадію Корбану. В облраді минулого скликання Тимошенко-старший очолював фракцію «Укропу», в той час як його син працював партійним медійником. Тепер можливе створення нового «сімейного підряду»: за версією місцевих політиків, Владлена Тимошенко штовхають в крісло голови облради його впливові родичі на Банковій. Втім поки це – плани, писані вилами по воді. До наступної середи, на яку призначено важливе засідання, усі розклади можуть  змінитись, адже зацікавлених гравців, які впливають на ситуацію у Дніпрі, кілька.

Повернення кадрів Порошенка

Певним каталізатором цілого ланцюга подій у регіоні став другий тур виборів мера у рідному для президента Кривому Розі. Попри несподіване «добровільне» зняття з другого туру фаворита – діючого мера Юрія Вілкула, кандидат від «Слуги народу» (другий за результатами першого туру), гендиректор Центрального гірничо-збагачувального комбінату Дмитро Шевчик отримати перемогу так і не зміг. Шевчик був одночасно креатурою Банкової, власника комбінату та найбагатшої людини країни Рината Ахметова і позафракційного нардепа і куратора Московської церкви в Україні Вадима Новинського. Якби Шевчик переміг, можна не сумніватись, що у його перемоги знайшлося б багато «батьків», а поразка, як відомо, – завжди сирота.  Фіаско на батьківщині Володимира Зеленського стало тим більш чутливим, бо президент звертався до земляків і наполегливо просив підтримати «правильного» кандидата. Плюс – вибори у Кривому Розі стали заключним ляпасом партії влади, яка так і не спромоглась отримати жодного свого мера у великих містах.

Кадрові висновки пішли миттєво – вже у середу Кабмін узгодив призначення на посаду голови Дніпропетровської області Валентина Резніченка, замість його млявого попередника з фотомодельним минулим Олександра Бондаренка. Резніченко після перерви повернувся на ту ж посаду, що займав за минулого президента. Банкова давно визнала помилковою ставку на «нові обличчя» і переорієнтувалася на «старі досвідчені», але кадр Порошенка навіть на цьому тлі виглядає жестом кадрового відчаю Банкової.

При цьому Резніченка телефонний дзвінок з Офісу президента навряд чи застав зненацька. Новий-старий губернатор весь цей час продовжував перебувати в місцевій політиці та провів список партії «Пропозиція» в облраду. «Свої люди» залишались у Резніченка і в Києві – так його багатолітній радник Юрій Голик був радником експрем’єра Андрія Гончарука, а тепер є координатором флагманської президентської програми «Велике будівництво».

«Партія мерів», нагадаємо, є проєктом мера Дніпра Бориса Філатова. Він знайшов спільну мову Петром Порошенком вже ближче до завершення президентської каденції, підтримував його на виборах та вщент побив горщики з командою Володимира Зеленського. Але з огляду на призначення Резніченка – не так вже й вщент?

Скористатися паузою

Узгодженню кандидатури нового губернатора передувала вже вищезгадана установча сесія облради. І тайм-аут до 16 грудня, за інформацією «Главкома», було зроблено якраз за наполяганням Банкової. За цей час в канцелярії Зеленського розраховують вибудувати в облраді нову конфігурацію, з урахуванням символічної поразки в Кривому Розі та фактора Резніченка.

Наразі диспозиція в облраді така: у першої фракції – «Слуги народу» – 30 депутатів, ОПЗЖ має 27 штиків, «Пропозиція» – 17, «Блок Вілкула «Українська перспектива» – 16, «Європейська солідарність» – 13, «Громадська сила» – 9, «Батьківщина» – 8. З огляду на свою першість, «Слуги» небезпідставно розраховують на крісло голови облради. Її попередній керівник Святослав Олійник, який вів президентську фракцію в області першим номером списку, нібито вже був готовий зібрати більшість для свого повторного обрання зі «Слуг», «Батьківщини», «Громадської сили» та Блоку Вілкула. Розглядався і варіант долучення до цього списку ОПЗЖ.  Олійник особливо не приховує, що є «очима та вухами» в регіоні олігарха Ігоря Коломойського, тож друга його каденція на чолі облради фіксувала б відповідний порядок речей. До цього були готові не всі, враховуючи шквал «чорнухи» проти Олійника, який був вивалений напередодні першої сесії на всеукраїнських сайтах.

На Банковій виношують плани цю «коаліцію» дещо перемішати, додавши до неї «Пропозицію», «Європейську солідарність», ОПЗЖ, посунувши деяких інших потенційних «молодших партнерів».  

Поки в середовищі ідейних супротивників – «ЄС» та ОПЗЖ – з обережністю коментують плани підставити плече Офісу президента.

«Ми проводимо консультації з усіма демократичними проукраїнськими політичними силами, представленими в облраді, і готуємо свою політичну позицію, – багатозначно заявляє один з лідерів місцевої «Євросолідарності» екснардеп Максим Курячий. – Одна з наших претензій до колишнього керівництва облради полягає в тому, що установча сесія якраз не була достатнім чином підготовлена, не проводилось ніяких цивілізованих політичних консультацій. Олійник хотів переобратись бліцкригом за закритими дверима, але цей номер не пройшов.  Більшості нема ні у кого, тому треба думати про форму успішних голосувань облрадою».

Керівник Дніпровської організації ОПЗЖ Геннадій Гуфман в розмові з «Главкомом» зауважує: його політсилу не надто цікавить посада голови облради. «У нас достатня кількість депутатів, аби бути корисними, але недостатня, аби самостійно обирати голову облради. Нас не цікавлять крісла, ми оберемо формат, який дозволить нам найбільш ефективно захищати інтереси нашого виборця.  Ми взагалі не хочемо, аби облрада стала майданчиком для демонстрації чиїхось амбіцій», – не без пафосу окреслив він позицію.

Втім майже за тиждень до запланованого засідання облради може багато чого змінитись, зокрема, ті самі амбіції можуть у когось з’явитись або ж посилитися. Як зауважують співрозмовники «Главкома» в облраді, в самій Дніпропетровській ОПЗЖ є кілька груп впливу, а центральний апарат партії може скористатись ситуацією, аби перехопити ініціативу в облраді на свою користь.

Далекою від однорідності є і фракція «слуг». Окрім людей, яких в списки завів безпосередньо Олійник, тут є «криворізьке крило», яке тримається осторонь. Воно орієнтується не на Олійника та тінь Коломойського, яка маячить за ним, а безпосередньо на президентську команду, яку в Кривому Розі уособлює колишній «кварталівець», а нині нардеп Юрій Корявченков. Показово, що головою фракції «слуг» в облраді обрано якраз представника цієї групи – адвоката Миколу Лукашука. За чутками, його також сватають на голову облради.

У коментарі «Главкому» Лукашук абстрактно висловився з цього приводу. Він не став підтверджувати, що кандидатура Олійника безальтернативна для слуг. «Напередодні сесії ми зберемо фракцію, в тому числі, і за участю Олійника, це все обговоримо і оголосимо наше рішення. На сьогодні обговорення будь-яких інших кандидатур не відбувалось. Було тільки рішення усунути процесуальні недоліки і потім повернутись до цього питання», – зазначив голова фракції партії президента в Дніпропетровській облраді.

Сам Олійник також доволі стримано оцінив свої перспективи повторно очолити облраду: «Наразі тривають як внутрішньопартійні, так і міжпартійні перемовини. Цілком може бути, що з’являться і інші кандидатури, але, думаю, буде обраний варіант, який в результаті всіх влаштує».

Серед кандидатур, які влаштують більшість, якраз і називають вже вищезгаданого Владлена Тимошенка. А добре знайомий місцевому істеблішменту Резніченко, за задумом, має стати перемовником, який забезпечить той самий баланс, «який всіх влаштує».

Як би там не було, Кирилу Тимошенку треба віддати належне: він зміг перетягнути на бік Банкової Філатова та Корбана. Та чи надовго? У нинішнього керівництва регіональною політикою вже вистачало «хитрих планів», що провалилися. Зауважимо, ще не так давно Корбан заявляв, що під час гучного візиту Зеленського до Дніпра молодший Тимошенко плюнув йому в спину і між ними тепер є «свої рахунки». Тож про ідилію говорити зарано.

До того ж, через такий альянс Банкової з їхніми кровними ворогами у Коломойського і Ко може з’явитись велика спокуса відігратись на інших ділянках.

Павло Вуєць, «Главком»