Столицю поділили. Який пасьянс склався в Київраді

Київрада після тривалих торгів нарешті розклала весь кадровий пасьянс. Цей процес було розпочато ще минулого четверга. Тоді в результаті п’ятигодинного таємного голосування та підрахунку голосів  секретарем Київради було обрано Володимира Бондаренка – «праву руку» втретє обраного мера столиці Віталія Кличка.

Бондаренко з 2014-го по 2017 рік обіймав посаду керівника апарату Київської міської держадміністрації, але після скандалу з підробленим дипломом був звільнений і згодом призначений радником міського голови на громадських засадах.

Бажання Кличка отримати ще й другу за важливістю посаду в Київраді скептично оцінили в «Європейській солідарності» та «Єдності», які вели торги до останнього. В «ЄС», як в найбільшій фракції цього складу Київради, з самого початку розраховували, що посада секретаря відійде саме їм. Готовий кандидат у «солідаристів» вже був – Володимир Прокопів працював секретарем минулої каденції. Причому його кандидатуру тоді висував саме Кличко. Але нюанс полягав в тому, що раніше Прокопів представляв об’єднану фракцію «Удару» та Блоку Порошенка. Зараз же Кличко, попри підтримку його кандидатури на мерських виборах «Європейською солідарністю» Порошенка, всіляко дистанціюється від колишніх партнерів. Наполегливе просування київським мером у крісло секретаря стовідсотково своєї людини, яка прикриватиме тили від ударів екссоратників, було в цьому плані дуже показовим.

Віталій Кличко протиснув свого однопартійця Володимира Бондаренка" width="758" height="505" itemprop="image" />На посаду секретаря Київради Віталій Кличко протиснув свого однопартійця Володимира Бондаренка

Після виснажливих перемовин в четвер, коли голосування та підрахунок його результатів аж надто затягнулbся, Бондаренка таки було обрано секретарем. Він отримав вражаючі 114 голосів зі 120. Тобто кандидатуру ставленика мера підтримали депутати абсолютно всіх фракцій Київради (хай вони ще на той момент і не були офіційно оформлені). Така одностайність викликала логічні питання – що ж саме Кличко пообіцяв цій різношерстій компанії натомість. Це стало відомо у вівторок, але задоволеними виконанням попередніх домовленостей залишились не всі.

Реверанс Банковій

Наразі «Удар Віталія Кличка» є другою за кількістю фракцією Київради (29 депутатів), чисто символічно поступаючись «Європейській солідарності» (31 депутат). Але голоси позафракційного секретаря та самого Кличка створюють абсолютний паритет між ними. Окрім фракцій-гегемонів, які потенційно складають більшість, інші депутатські мандати розподілені між «Єдністю Олександра Омельченка» (14), «Слугою народу», «Батьківщиною» та ОПЗЖ (по 12) та «Голосом» (9).

Але і в другому ешелоні є «рівніші за інших». Мова, звісно, про пропрезидентську партію. «Слуга народу», що отримала на виборах дуже скромний результат у столиці, вибила у Кличка посади одразу двох заступників голови КМДА. Одну – для колишньої відомої легкоатлетки, а нині депутатки Київради від «слуг» Олени Говорової, яка, за словами Кличка, займатиметься гуманітарним блоком (отримала 71 голос депутатів), другу – для діючого голови департаменту міського благоустрою КМДА Олексія Кулеби (68 голосів). Однофамілець першого номеру «слуг» Євгенії  Кулеби був призначений в КМДА рік тому – вже за президентства Зеленського. Попри відсутність формальних зв’язків зі «Слугою народу», Олексій Кулеба вважається креатурою голови Офісу президента Андрія Єрмака, якому приписують інтереси в столичному «МАФовому» бізнесі. Власне, і сам Кличко не приховував, що призначив Кулебу за рекомендацією Єрмака. Олена Говорова також не чужа Єрмаку і є його радницею.

Нових заступників Кличка Олексія Кулебу…

…та Олену Говорову пов’язують з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком

У Кличка своя історія стосунків з Єрмаком. Саме він захищав мера столиці в його гучному конфлікті з ексголовою Офісу президента Андрієм Богданом, який ініціював розділення повноважень київського міського голови та керівника міськадміністрації. Тоді Кличку вдалося відбитися. Але ця небезпека висить над ним «дамоклевим мечем», бо може бути реалізована в парламенті в будь-який момент через новий закон про столицю. Така ситуація робить міського голову дуже чутливим до побажань з Банкової. Настільки, що кількість заступників навіть була розширена з трьох до чотирьох. Забігаючи наперед, зауважимо, що і бюджетну комісію Київради очолив також представник від «слуг».

Ще дві посади заступників Кличка прогнозовано дісталися «Європейській солідарності». Одна з них особливих сумнівів та питань не викликала – її зайняв вже вищезгаданий екссекретар Київради Володимир Прокопів.  Він набрав 96 голосів плюс ще троє депутатів заявили, що в них не спрацювали картки.

Екссекретар Київради Володимир Прокопів («ЄС») задовольнився посадою заступника голови КМДА

Інша вакансія дісталася колишньому журналісту та екснардепу від Блоку Порошенка Костянтину Усову. Він є земляком Володимира Зеленського з Кривого Рогу, але належить до зовсім іншої команди. Депутати влаштували Усову справжній допит, піддавши сумніву його управлінський досвід (поіронізував з цього приводу і сам Кличко). А частина «ударівців» навіть відмовилась голосувати за цю кандидатуру, викликавши обурення в «ЄС». Втім після певної заминки через збій в електронній системі Усов набрав рекордний 101 голос.  Нові заступники «від Київради» додадуться до тих восьми заступників Кличка, які вже в нього є.

Колишній нардеп Костянтин Усов («ЄС») – новий заступник голови КМДА

«Комісували» заочно

Після обрання заступників депутати перейшли до наступного захопливого дійства – переділу комісій. Підготовлену заздалегідь відповідну постанову проголосували за основу, і Бондаренко оголосив обідню перерву, аби утрясти останні спірні питання. А їх набралося чимало –  наприклад, майже половина депутатів нової Київради виявила бажання потрапити до ресурсної бюджетної комісії. Звісно, всіх їх вона умістити не могла.

Головними ображеними в результаті виявились фракції «ЄС» та «Єдності». Депутати «ЄС» просто не голосували за постанову, виказавши «фе» непропорціональному розподілу комісій і нагадавши, що скоро Кличку треба буде проводити крізь Київраду бюджет. А депутати «Єдності» влаштували парад виходу з комісій, куди їх взагалі прилаштували без їхньої згоди. Голова фракції «Єдності», 82-річний Олександр Омельченко звернув увагу, що «ударівці» складають половину складу найбільш «ласих» комісій – бюджетної та земельної. В той час як представників «Єдності» розсували по другорядних, зокрема, тільки-но створеним на кшталт комісії з питань культурної спадщини, яка складається аж з трьох осіб (для порівняння у земельній – 24). Кличко у відповідь на звинувачення дорікнув, що всім в такому чутливому питанні догодити не можна і пообіцяв повернутись до переформатування комісій колись потім. Якщо виникне така необхідність. 

Втім Віталій Володимирович міг сміливо ігнорувати благання невдоволених – у нього в кишені була більшість, що складалася з усіх інших фракцій. У результаті постанова про розподіл комісій була проголосована 71 голосом. Починаючи роботу Київради нового скликання, Кличко висловлював надію на «широку коаліцію» в ній. Така коаліція дійсно склалася на момент обрання секретаря, але почала сипатися вже на наступному етапі.

Своєрідною «широкою коаліцією», за великим рахунком, можна назвати і нинішній альянс в Київраді у складі «Удару», «Європейської солідарності», «Батьківщини», «Слуги народу», ОПЗЖ та «Голосу». А от «Єдності» місця на цьому святі життя поки не знайшлося.

Розподіл керівництва комісіями нової Київради:

• Комісія з питань архітектури, містобудування та земельних відносин (24 депутати): голова – Михайло Терентьєв («Удар»), секретар – Юрій Федоренко («Слуга народу»)

• Комісія з питань бюджету та соціально-економічного розвитку (21 депутат): голова – Андрій Вітренко («Слуга народу»), секретар – Владислав Андронов («Удар»)

• Комісія з питань охорони здоров’я та соціальної політики (12 депутатів): голова – Марина Порошенко («Європейська солідарність»), секретар – Юлія Уласик (ОПЗЖ)

• Комісія з питань власності (9 депутатів): голова – Михайло Присяжнюк («Слуга народу»), секретар – Сергій Артеменко («Європейська солідарність»)

• Комісія з питань екологічної політики (7 депутатів): голова – Денис Москаль («Батьківщина»), секретар – Євгенія Кулеба («Слуга народу»)

• Комісія з питань ЖКГ і ТЕК (7 депутатів): голова – Олександр Бродський («Батьківщина»), секретар – Катерина Кириченко («Удар»)

• Комітет з питань транспорту, зв’язку та реклами (7 депутатів): голова – Олексій Окопний («Європейська солідарність»), секретар – Олесь Маляревич («Удар»)

• Комісія з питань регламенту, депутатської етики та протидії корупції (6 депутатів): голова – Леонід Ємець («Європейська солідарність»), секретар – Олеся Зубрицька («Удар»)

• Комісія з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції (4 депутати): голова – Олександр Плужник (ОПЗЖ), секретар – Віктор Кононенко («Європейська солідарність»)

• Комісія з питань цифрової трансформації та адміністративних послуг (4 депутати): голова –Максим Нефьодов («Голос»), секретар – Михайло Наконечний (ОПЗЖ)

• Комісія з питань культури, туризму та суспільних комунікацій (3 депутати): голова – Вікторія Муха («Удар»), секретар – Володимир Андрусишин («Європейська солідарність»)

• Комісія з питань охорони культурної спадщини (3 депутати): голова – Юлія Ярмоленко («Єдність»), секретар – Ярослав Федоренко («Єдність») (відмовились)

• Комісія з питань освіти і науки, сім’ї, молоді та спорту (3 депутати): голова – Вадим Васильчук («Голос»), секретар – Олександр Супрун («Європейська солідарність»)

• Комісія з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою (3 депутати): голова – Владислав Трубіцин («Слуга народу»), секретар – Ігор Шпак («Єдність»)

• Комісія з питань регуляторної політики (3 депутати): голова – Ігор Кириленко (ОПЗЖ), секретар – Ольга Веремеєнко («Єдність») (відмовилась)

• Комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків (3 депутати): голова – Роман Ярошенко («Єдність») (відмовився), секретар – Ігор Хацевич («Європейська солідарність»)

Відбувся поки лише перший, хоч і дуже гарячий, акт драми на підмостках Київради. Проте вже зовсім скоро у новообраних депутатів – прийняття бюджету на наступний рік, під час якого в залі засідань на Хрещатику можуть утворитись зовсім інші конфігурації. 

Павло Вуєць, «Главком»